За умови постійних виплат дивідендів поточна вартість простих акцій визначається як і з привілейованих акцій, тобто:

Pa = D/r * 100, (4 )

де

Pa – поточна ринкова вартість акції;

D- річна сума дивідендів;

r – норма дохідності акції подібного класу ризику.

Для розрахунку поточної вартості акцій з постійним приростом дивідендів використовується так звана “модель Гордона”:

Pa = D0 * (1+g) * 100 /r-g, (5)

де

g – річний темп приросту дивідендів (десятковий дріб),

Do – У цій формулі g < r.

У разі змінного приросту дивідендів поточна вартість акцій розраховується за формулою:

Pa = ?пt=1 Dі/(1+r), (6)

де

Ді – обсяг дивідендів, які інвестор прогнозує отримати в і-ому періоді.

Оцінка вартості акцій показує, що коли на ринку акції котируються за ціною, нижчою ніж розрахункова Ра, то вони недооцінені і є сенс вкладати в них гроші, інакше, відповідно, акції є переоцінені і придбання їх не має сенсу.

Дохідність характеризує рівень доходу, який генерується фінансовим активом на одиницю інвестованих у даний актив коштів. У ролі доходів можуть виступати дивіденди, проценти. Аналізуючи фінансові інвестиції розраховують очікувану і фактичну дохідність. Для інвестора в процесі прийняття рішення про доцільність вкладень важливим є розрахунок очікуваної доходності на основі прогнозних даних.

Для аналізу ефективності вкладень інвестора в покупку акцій можуть використовуватись такі види доходності: ставка дивіденду, поточна доходність акції для інвестора, поточна ринкова доходність, кінцева та сукупна доходність. Ставка дивіденду (dc) визначається за такою формулою:

Dc = D/N*100% , (7)

де D – величина різних дивідендів, що виплачуються, грн.;

N – номінальна ціна акції, грн.

Поточна ринкова доходність (dp) визначається співвідношенням величини дивідендів, що виплачуються, до поточної ринкової ціни акції:

dp = D/Po*100% , (8)

де Po – поточна ринкова ціна акції, грн.

Кінцева доходність акції (dk) може бути визначена таким чином:

Dk = (Dc + P/n)/P*100% , (9)

де D – величина доходів, виплачених в середньому за рік, грн.;

P – приріст або збиток капіталу інвестора, що дорівнює різниці між ціною придбання акції, грн.;

n – кількість років, протягом яких інвестор володів акціями.

Кінцева та сукупна доходності можуть використовуватися в тому випадку, якщо інвестор продав акцію або планує її продати за ціною, відомою йому. З однієї сторони, доход покупця не повинен бути менше тої суми, що він отримав би при ринковій ставці за борговими зобов’язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя. З іншої – його реальний прибуток визначається як різниця ціни погашення та ціна покупки.

Облігація – це борговий цінний папір у вигляді зобов’язання фірми сплатити суму, зазначену в бланку при настанні терміну погашення з виплатою відсотку. Суть оцінки вартості облігацій полягає у тому, що протягом періоду обігу облігації її власник має отримати таку саму суму, яку він вклав в облігацію, купуючи її. Проте сукупність платежів, які має отримати власник облігації, розтягнуто в часі, і відповідно всі майбутні платежі необхідно привести до теперішньої вартості (моменту, на який здійснюється оцінка) шляхом дисконтування.

Сума майбутніх грошових потоків за купонними облігаціями складається з процентів за фінансовим активом і ціни облігації на момент погашення. За оцінювання вартості купонної облігації враховуються такі показники: номінальна вартість, процентна ставка, строк до погашення, умови виплати процентів (періодичність виплат). Отже, поточна ринкова вартість купонної облігації за умови, що протягом строку обігу облігації здійснюються періодичні виплати процентів, а в кінці строку виплачується номінал, розраховується за формулою:

Робл. = ?ti=1 С / (1 + r)i + N / (1 + r)n = C * PVAr, n + N * PV r,n, (10)

де

Робл. – поточна вартість облігації з періодичною виплатою процентів;

C – річні купонні виплати;

N – номінальна вартість облігації;

r – ринкова процентна ставка в п-ому періоді (дохідність в альтернативному секторі);

t – кількість періодів, протягом яких здійснюється купонна виплата.

Ця формула є базовою математичною моделлю оцінки грошової вартості процентних облігацій.

У разі виплати суми купону за облігаціями частіше одного разу на рік дану формулу можна трансформувати у наступну:

Робл. = ?t*кi=1 С /к / (1 + r/к)i + N / (1 + r/к)n*к, (11)

де

к – періодичність виплати процентів протягом року.

Для облігацій з нульовим купоном (дисконтних) поточна ринкова вартість визначається за формулою

Робл.д. = N / (1+r)n, (12)

де

n – кількість років, через які буде погашено облігацію.

За безстроковими облігаціями передбачено невизначено тривалий період виплати доходів (купону). У разі фіксованого розміру купону протягом усього строку дії облігації поточна ринкова вартість розраховується за формулою:

Робл.б. = C / r (14)

Для оцінки ефективності вкладень в облігації використовують такі показники: купонна, поточна і повна дохідність.

Купонна ставка (Дс) - встановлюється у разі емісії облігації, визначається відносно номіналу і показує, який процент доходу нараховується щорічно власникові облігації. Купонна ставка визначається за формулою:

Дс = С / N * 100%, (15)

де

С – річний купонний дохід, грош.од.

Поточна дохідність – визначає процент доходу, який щорічно отримує власник облігації на інвестований капітал. Розраховується як процентне співвідношення між річним купонним доходом від облігації і тією ціною, за якою інвестор її придбав.

Отже, поточна дохідність може бути визначена за формулою:

Дп. = С / Робл. * 100%, (16)

Дохідність до дати погашення (повна, кінцева дохідність облігації) –характеризує не тільки поточний дохід за облігацією, а й виграш (збиток), який отримав інвестор, погашаючи облігацію за ціною, вищою або нижчою ціни купівлі. Повна дохідність розраховується за формулою:

Дк. = ((Р1 – Р0)