Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І. Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі

1.1. Міжнародна торгівля та її специфічні риси………………………………5

1.2.Регулятивні теорії розвитку………………………………………………...7
1.3.Сучасні концепції міжнародної торгівлі………………………………….11
Розділ 2. Аналіз розвитку зовнішньої торгівлі України

2.1. Аналіз експортного потенціалу…………………………………………...15
2.2 Фактори динаміки експортного потенціалу України……………………21
Розділ 3. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України
3.1. Концептуальні основи формування стратегії міжнародної торгівлі…...24
України

3.2. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України……………………….29

Висновок………………………………………………………………………….33

Список використаної літератури………………………………………………..35

Вступ
Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального
розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного
простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми
світової економіки.
Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції України у світову
економіку є поєднання структурної перебудови економіки з її
орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його
потенціалу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення
інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі,
створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних
конкурентоспроможних експортних виробництв.
Як суб’єкт міжнародних економічних відносин Україна має свідомо входити
до системи світогосподарських зв’язків з метою якнайефективного
використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня
конкурентоспроможності.

Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дає змогу досягти вищого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн,

Основна мета даного індивідуального завдання – дослідити особливості зовнішньої торгівлі України. Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків.
Об’єктом дослідження є зовнішня торгівля України.
Робота складається з трьох частин, в яких послідовно досліджується
питання формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків та
місце України в цій системі.

Розділ І. Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі

Міжнародна торгівля та її специфічні риси

Нині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво інтернаціональної вартості, світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує раціональніше використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання.

Міжнародна торгівля – це особлива сфера міжнародних економічних відносин. Вона має ряд специфічних рис, які відрізняють від внутрішньонаціональної торгівлі. Ці специфічні риси виділяють міжнародну торгівлю в предмет спеціального дослідження, потребують модифікації звичайних інструментів економічного аналізу. До специфічних рис міжнародної торгівлі звичайно відносять:

наявність різних валют;

державне втручання і контроль;

відмінності у здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і всередині країни;

багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;

глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін;

наявність двох взаємопов’язаних видів торговельних операцій.

Головна відмінність міжнародної торгівлі від внутрішньої полягає в тому, що в міжнародній торгівлі здебільшого задіяні різні валюти. Виняток становлять країни – члени ЄС, де віднедавна запроваджено спільну валюту – євро. Але мова йде не лише про існування окремих національних валют, й про можливу зміну їх цінового співвідношення. Ці зміни ускладнюють валютний обмін.

У кожній країні є не лише своя власна валюта, а й свій власний уряд, який активно втручається і піддає жорсткому контролю відносини міжнародної торгівлі і пов’язані з торговельними операціями валютно-фінансові відносини. Це втручання і контроль помітно відрізняються від ступеня та характеру тих, що застосовуються по відношенню до внутрішньої торгівлі. Уряд кожної суверенної країни своєю торговельною та фінансово-бюджетною політикою породжує свою власну систему мита і обмежень на імпорт, експортних субсидій, своє власне податкове законодавство. Подібне втручання і контроль протизаконні всередині країни.

Розглядаючи особливості міжнародної торгівлі, класики політичної економіки вказували на те, що чинники виробництва переміщуються всередині країни, але не між країнами. Мобільність чинників виробництва породжує тенденцію до вирівнювання доходів на різні чинники виробництва всередині країни, а не між країнами. Звідси висновок: якщо чинники виробництва не можуть вільно переміщуватись між країнами, то рух товарів і послуг ефективно заповнює цю прогалину[1, с.6-12].

З визначенням, міжнародна торгівля є обміном товарів та послуг між країнами, пов’язаного з проходженням товарів через національні митні кордони окремих держав. Але зараз товарний обмін створює лише один з рівнів світової торгівлі. У зв’язку з регіональною економічною інтеграцією поряд з історично розвинутими торговельними зв’язками між країнами виникли такі види торгівлі як внутрішньо регіональна та міжрегіональна, коли внутрішні митні кордони між країнами, що входять до регіональних торговельних союзів, перетворились на загальний кордон регіону.

Виникнення і швидке зростання числа транснаціональних операцій ознаменували появу ще одного рівня міжнародної торгівлі: внутрішньо фірмової торгівлі, тобто торгівлі між підрозділами однієї і тієї ж ТНК.

1.2.Регулятивні теорії розвитку
Теорія Хекшера - Оліна. Основи сучасних уявлень про те, чим визначаються напрямки і структура міжнародних торгових потоків, заклали шведські вчені-економісти Елі Хекшер і Бертіль Олін. Вони висунули теорію
"вирівнювання цін на чинники