/>
користь України, оскільки на її частку припадало майже вдвічі
більше активів.
По-друге, це борги, причиною яких є пасивний торговий баланс,
пов’язаний з оплатою енергоносіїв. До 2010 р., згідно з
оцінками спеціалістів, Україна матиме 36 – 40 млрд. дол.
зовнішнього боргу. Його зростання зумовлене її неспроможністю
позбутися сировинної та енергетичної залежності від інших держав
і радикально перебудувати власну економічну систему.
Перспективним напрямком інтегрування України в економіку світового
господарства є створення вільних економічних зон, українських
транснаціональних корпорацій, банків, торгівля об’єктами
інтелектуальної власності – патентами, ліцензіями, “ноу-хау”.[9, с.8-10]
Висновок
Розвиток і ускладнення міжнародної торгівлі знайшло відображення в еволюції теорій, що пояснюють рушійні сили цього процесу. У сучасних умовах розходження в міжнародній спеціалізації можна проаналізувати лише на основі сукупності всіх ключових моделей міжнародного поділу праці. Якщо розглядати світову торгівлю в плані тенденцій її розвитку, то в наявності з одного боку - явне посилення міжнародної інтеграції, поступове стирання границь і створення різних міждержавних торговельних блоків, з іншого боку - поглиблення міжнародного поділу праці, градація країн на промислово розвиті і відсталі.
Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити особливості сучасних світових процесів, що суттєво впливають на зовнішню торгівлю України.
1. Посилення монополізації та тиску на «слабкі країни» (сьогодні транснаціональні компанії контролюють до 40% світового промислового
виробництва та понад 50% світової торгівлі).
2.Посилення цінової конкуренції.
3. Диспаритетність розвитку світових економічних систем і прискорення
процесу їхнього зближення;
4. Часткова зміна якості конкурентної боротьби (через оволодіння певною
кількістю напрямів унаслідок штучного ослаблення конкурентів.
5. Структурні зрушення у світовому господарстві.
6. Переважання факторів рентабельності над факторами ефективності
(через відсутність паритетного регулювання економічних відносин між
країнами з різними умовами розвитку).
Створення ефективної системи сприяння розвитку зовнішньоторговельного потенціалу в Україні повинно здійснюватися за наступними основними напрямками:
· кредитно-страхова підтримка інновацій і розвитку пріоритетних,
експортоорієнтованих виробництв;
· надання податкових пільг виробникам пріоритетної продукції й
експортерам;
· розробка і фінансування програм розвитку пріоритетних
експортоорієнтованих проектів у рамках спеціально створених фондів;
· адміністративно-організаційна підтримка національних виробників;
· розвиток міждержавного лізингу;
· розробка і прийняття міждержавних документів про координацію ринків
цінних паперів, єдині принципи заставних операцій, страхування ризиків,
валютний й експортний контроль;
· створення сприятливих умов для організації і функціонування
двосторонніх і багатосторонніх торгово-промислових палат, бізнес-центрів
і представництв у країнах найближчих торгових парнерах України;
· створення сприятливих умов і надання допомоги суб'єктам
господарювання у розвитку різних форм спільного підприємництва:
транснаціональних фінансово-промислових груп, лізингових компаній і
інших фірм і організацій;
· заохочення прямих інвестицій національних інвесторів;
· використання бюджетних форм підтримки національних виробників і
експортерів.
Список використаної літератури
1. Василенко Ю. Експортна діяльність України// Економіка України.
– 2003.- №7
2. Ватманюк Г. та ін. Макроекономіка /Київ. Заповіт.- 2001.-275с.
3. Климко Г., Нестеренко В. та ін. Основи економічної теорії /
Київ. Вища школа., 2002р.-328с.
4. Козак Ю.Г., Макогон Ю.В. Міжнародна економіка: Навчальний підручник. – Київ:Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.
5. Кокорін В. Конкурентоспроможність економіки України // Бізнес &
Економіка – 2003 - №5
6. Мочерний С. Основи економічних знань / Київ. FEMINA.- 2002. –
346с.
7. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. Підручник.
Київ: КНЕУ, 2004. – 465с.
8. Паламарчук В. Важлива умова економічного зростання// Економіка
України.- 2002.- №6
9. Ревенчук К. Проблеми іноземних інвестицій //Економіка України.-
2003.- №1
10. Філіпенко А., Шнирков О. Новий етап зовнішньоекономічних
зв’язків України// Економіка України.- 2005.- №1