Міністерство освіти і науки України
Контрольна робота
З курсу «Маркетинг»
Варіант № 8
Завдання 1.
Види маркетингу.
Завдання 2.
Визначення місткості ринку та його кон'юнктура.
Завдання 3.
Програма маркетингу та її складові розділи.
Завдання 4.
В лівій колонці перераховані найбільш розповсюдженні структури управління маркетингом, в правій – коли їх варто використовувати. Вкажіть відповідність цих колонок, відповідь оформите у вигляді таблиці.
1. Функціональна орієнтація | а) варто використовувати, коли кількість товарів та ринків стає надто великою і виникає небезпека того, що деяким ринкам не буде приділено достатньо уваги
2. Товарна орієнтація | б) направлена на роботу з певним сегментом потенційних покупців, не залежно від того, на якому географічному ринку цей сегмент знаходиться
3. Регіональна орієнтація | в) варто використовувати, коли кількість товарів та ринків стає надто великою і виникає небезпека того, що деяким товарам не буде наділено достатньо уваги
4. Сегментна орієнтація | г) варто використовувати, коли різноманітність товарів фірми невелика, а кількість ринків незначуща.
Структура управління
маркетингом | 1 | 2 | 3 | 4
Розшифровка
Завдання 5.
Відомо, що фірма виготовила одного року 10 тис. товарів, а наступного – 12 тис. товарів. Витрати на виробництво у першому році склала 2,5 млн. грн., наступного – 2,88 млн. грн. На скільки збільшиться прибуток фірми від продажу одного товару, якщо ціна залишиться незмінною?
Завдання 1.
Тривалий період розвитку маркетингу, особливості його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприємствах зумовили появу різноманітних його видів.
Так, розрізняють маркетинг, орієнтований на продукт (послугу), на споживача та змішаний. Маркетинг, орієнтований на продукт (продуктовий маркетинг), має на меті використання продукту чи послуги, як основного інструмента виробничо-збутової діяльності. Інакше кажучи, висока якість продукції позбавляє необхідності докладати значні зусилля для рекламування, збуту, реалізації та інших елементів маркетингової діяльності. Добрий товар продає себе сам. Маркетинг споживача стверджує, що споживач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу товарам із вищими якісними показниками, але придбаває не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена, для розв’язання власних виробничих проблем або для задоволення власних потреб. У зв’язку з цим головне завдання маркетингу – вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, умов і чинників їх формування і розвитку, пропонування відповідних товарів чи послуг. Змішаний маркетинг, а саме він переважає в сучасній підприємницькій діяльності, використовує підходи та інструментарій обох названих видів маркетингу.
Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють маркетинг товарів споживчого попиту, товарів виробничо-технічного призначення і торговельний. Споживчий маркетинг націлено на задоволення потреб людей. У маркетингу типу «business to business» взаємозв’зки встановлюються між підприємствами, фірмами чи організаціями. У тому разі,коли споживачами і постачальниками є промислові підприємства, а продукція поставляється для виробництва інших товарів, маркетинг називається промисловим . Посередницьким маркетинг – це, з одного боку, професійне виконання спеціалізованими ринковими суб’єктами спеціальних функцій із задоволення потреб підприємств-товаровиробників зі збуту готової продукції,а з другого – потреб споживачів цієї продукції.
За видами попиту розрізняють маркетинг конверсійний, стимулюваний, ремаркетинг, синхромаркетинг, розвивальний, підтримувальний, демаркетинг, маркетинг, що реагує, маркетинг, що протидіє, креативний, персональний (див. таб. 1).
Взаємозв’язок попиту та видів маркетингу
Вид попиту | Вид маркетингу | Зміст маркетингової діяльності
1. Негативний | Конверсійний | Створення активного попиту через зниження цін, стимулювання збуту, поліпшення якості товару
2. Нульовий | Стимулюваний | Надання товару нових характеристик, рекламування, пропонування товарів іншим ринкам (сегментам)
3. Що меншає | Ремаркетинг | Надання товару ринкової новизни, репозиціювання
4. Сезонний (нерегулярний) | Синхромаркетинг | Згладжування сезонних коливань виробництва та продажу, вирористання гнучких цін, політики знижок
5. Латентний | Розвивальний | Стимулювання збуту, поліпшення якості товару, рекламування
6.Повноцінний | Підтримувальний | Підтримування попиту, якості товарів, сервісу
7. Ажіотажний | Демаркетинг | Зниження цін, рекламної активості, посилення збутової діяльності
8. Оманливий | Маркетинг – реагування, «короткозорий» | Наголошування на оперативному управлінні діяльністю
9. Небажаний | Маркетинг – протидія |
Скорочення небажаного попиту
10. Унікальний | Персональний | Розвиток сервісу, персональний продаж
11.Креативний | Інноваційний | Розроблення і пропонування ринку нових товарів
Залежно від основних об’єктів уваги, кінцевої мети і способів її досягнення розрізняють маркетинг виробничий, товарний, збутовий, управлінський і стратигічний.
Крім того:
за рівнем координації маркетингових функцій на підприємстві розрізняють інтегрований і неінтегрований маркетинг;
залежно від мети маркетингової діяльності – комерційний і некомерційний маркетинг;
відповідно до широти охоплення – макромаркетинг і мікромаркетинг;
за видами продукції – маркетинг товарів, послуг, ідей, місць для забудови чи відпочинку, особистостей чи організацій;
за методами зв’язку зі споживачами – прямий (без посередників) і опосередкований маркетинг, телевзійний, поштовий, маркетинг за каталогами, а також телемаркетинг і сітьовий маркетинг.
Відомі ще й такі види маркетингу:
екологічний маркетинг – діяльність, що бере за основу збереження навколишнього середовища, захист споживачів;
гуманістичний маркетинг – концепція, яка спирається на високі етичні принципи, задоволення потреб та інтересів широких верств суспільства;
соціально-етичний маркетинг – концепція, яка об’єднує принципи екологічного та гуманістичного маркетингу, оцінює результати діяльності підприємства з погляду інтересів суспільства в цілому, а не окремої фірми;
мегамаркетинг – дальший етап розвитку соціально-етичного маркетингу, коли екологія та державна політика розглядається як основні чинники впливу на формування маркетингових цілей та стратегій;
постачальницький маркетинг – концепція, яка орієнтує підприємство не тільки на збут, але і на закупівлю продукції виробничо-технічного призначення (за іншим визначенням – це маркетинг, котрий завдяки впровадженню на ринок нових технологій (наприклад, копіювання документів, телебачення, обчислюванної техніки) створює попит як на основну продукцію, так і на допоміжні аксесуари);
маркетинг персоналу – діяльність із