внутрішньоорганізаційний (управлінський) маркетинг – діяльність, спрямована на інтегрування апарату управління фірми і збутової системи за пріоритету останньої, тобто за поширення маркетингових принципів і методів на всі рівні управління підприємством;

міжнародний маркетинг (експортний чи імпортний ) – ділова активність підприємства на зовнішніх ринках збуту чи закупівель.

Завдання 2.

Першим напрямом комплесного дослідження ринку є вивчення та прогнозування кон’юнктури ринку – стану економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певним факторами і виражається в конкретних показниках.

Розглянемо сутність, етапи кон’юктурних досліджень, кон’юнктуроутворювальні фактори та показники кон’юнктури ринку.

Кон’юнктурні дослідження – це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та оброблення інформації про стан економіки, товарного ринку, аналіз і виявлення особливостей та тенденцій їхнього розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішення.

Таким чином, можна виділити три етапи кон’юнктурних досліджень:

поточне спостереження – збір, оброблення необхідної інформації;

аналіз кон’юнктури;

прогнозування кон’юнктури для прийняття відповідних управлінських рішень.

Оскільки конкретний товарний ринок розвивається не ізольовано, вивченню кон’юнктури товарного ринку передує аналіз загальноекономічної ситуації – стадія циклу, на якому перебуває економіка– криза , депресія, пожвавлення, піднесення. Далі вивчають кон’юнктуроутворювальні фактори, які можна поділити на дві групи:

фактори, які діють постійно, - науково-технічний прогрес, рівень монополізації, державне і міждержавне регулювання , стан інформаційних систем, валютна та кредитно-грошова система, енергетичні та екологічні проблеми;

фактори, які діють тимчасово, випадково, - сезонність, політичні та соціальні конфлікти, стихійні лиха.

Кожен з названих факторів не є підконтрольним фірмі, але опосередковано може суттєво вплинути на результати її діяльності. Так, науково-технічний прогрес призводить до розширення товарних ринків, зміни їхньої структури і водночас до загострення конкурентної боротьби. З одного боку, технічні інновації призводять до зростання виробничих можливостей фірми. З іншого, рамки платоспроможності попиту не завжди дають змогу повною мірою скористатися цими можливостями для збільшення обсягів реалізації продукції фірми. Неоднозначні наслідки, як правило, має також вплив інших факторів.

У процесі кон’юктурних досліджень визначаються напрям і сила впливу кон’юнктуроутворювальних факторів на товари ринку на основі вивчення динаміки показників кон’юнктури. Показники кон’юнктури можна поділити на три групи:

- показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів;

- показники попиту на товари;

- ціни.

Показники матеріального виробництва можна, своєю чергою, поділити на три групи:

абсолютні показники – натуральні і вартісні (збір пшениці – у тоннах, добуток нафти – у барелях, виробництво взуття – у парах і гривнях);

відносні показники – індекси, темпи зростання;

непрямі показники – портфель замовлень (обсяг замовлень), динаміки завантаження виробничих потужностей, обсяг капіталовкладень та ін.

До показників попиту, які відображають динаміку споживання на національних ринках товарів індивідуального споживання, відносять дані про оптову та роздрібну торгівлю, рух товарних запасів, обсяг внутрішніх перевезень. Попит на зовнішньому ринку характеризується такими показниками, як валовий імпорт, валовий експорт, нетто-імпорт. Ріст зазначених показників, як правило, свідчить про зростання попиту на товар, зниження – про його падіння.

Під час аналізу тенденцій розвитку попиту використовують різні розрахункові показники, у тому числі рівень платоспроможного попиту, який залежать від ставок заробітньої плати, рівень вартості життя. Зіставок динаміки ставок заробітньої плати з індексом вартості життя ( вартість набору товарів і послуг, що купується «середньою» сім’єю протягом року) дає змогу оцінити реальну зміну платоспроможності попиту.

Розглянемо інші важливі розрахункові показники попиту на товари:

місткість ринку;

частка ринку;

насиченість ринку.

Місткість ринку – можливий обсяг продажу товару при даному рівні цін за конкретний проміжок часу. При цьому відрізняють місткість потенційного, реального, цільового та зайнятого ринку.

Місткість потенційного ринку – це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них і виявляють інтерес до продукції фірми:

Qp = np * gp * p,

де Qp – місткість потенійногоринку;

np – кількість потенційних споживачів;

gp – кількість закупівель продукції середнім потенційним споживачем;

p - середня ціна продукту.

Місткість реального ринку – це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них, виявляють інтерес до продукції фірми і мають змогу (!) її придбати:

Qr = nr * gr * p,

де Qr –місткість реального ринку;

nr – кількість реальних покупців;

gr - кількість закупівельпродукції середнім реальним покупцем.

На відміну від показника Qp (місткість потенційного ринку), який враховує всіх споживачів, які хотіли б придбати товар, показник Qr враховує лише тих, хто спроможний зробити це з огляду на ціну товару.

Місткість реального ринку товару в зовнішньоекономічній діяльності (Мр) розраховується за формулою:

Мр = В + З + І + Ін – Е – Ен,

де В – національне виробництво певного товару;

З - залишки товарних запасів на складах підприємств-виробників країни;

І - обсяг імпорту;

Ін – обсяги не прямого імпорту (товар входить до складу інших товарів, що імпортується);

Е – обсяги експорту;

Ен – обсяги непрямого експерту.

Місткість цільового ринку – можливий обсяг продажу товарів в сегменті, який обслуговує фірма. Місткість зайнятого ринку – обсяги продажу, які були досягнені в минулому періоді.

Завдання 3.

Основна мета маркетингу – це встановлення максимально можливої планомірності і пропорціональності на точному та довгострокову перспективу. При цьому головним управлінським завланням стає зменшення міри невизначеності та ризику, забезпечення концентрації ресурсів на пріоритетних напрямках розвитку.

Реалізація функцій маркетингу практично неможлива без продуманого і всеосяжного програмування (планування).

Програмування діяльності підприємств в умовах ринкових відносин слід базувати на трьох основних принципах:

розробляти плани має передусім той, хто ці плани буде втілювати в життя;

рівень компентенції в плануванні