Сучасний стан бюджетного планування в Україні та перспективи його оптимізації
Бюджетне планування включає складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Це серцевина бюджетного процесу — виконується такий бюджет, який прийнято.
Завдання бюджетного планування:
достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету;
оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;
збалансування бюджету.
Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Достовірність їх планування забезпечує реальність бюджетного процесу. Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії у суспільстві.
Збалансування бюджету найбільш складне завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів.
Стан бюджету як фінансового плану може характеризуватись трьома показниками:
перевищення доходів над видатками — бюджетний надлишок;
рівновага доходів і видатків;
перевищення видатків над постійними доходами — бюджетний дефіцит.
Найбільш доцільним і обґрунтованим станом бюджету є рівновага доходів і видатків. Вона означає, що всі видатки мають відповідні постійні джерела фінансування.
Бюджетний надлишок може виступати однією з форм бюджетних резервів. З позицій планування він не може бути значним за розміром, адже тоді краще або зменшити доходи, або збільшити видатки.
Бюджетний дефіцит є найскладнішим явищем і досить поширеним у світі. Наявність дефіциту вимагає встановлення джерел його покриття, якими можуть бути:
державний кредит;
емісія грошей.
Існують наступні методи бюджетного планування:
а) загальний метод — балансовий;
б) окремих статей — нормативний:
— прямого рахунку,
— аналітичний,
— коефіцієнтів.
Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Бюджетним кодексом України і на державному рівні включає такі етапи та стадії:
Складання проекту бюджету
Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України
1. Складання проекту бюджету включає наступні процедури:
направлення Верховною Радою Президенту бюджетної резолюції, в якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;
розробка Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту бюджету;
доведення прогнозних показників проекту бюджету до міністерств, відомств та інших органів державної виконавчої влади;
узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;
розробка Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту зведеного та Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;
розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;
розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.
2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України складається з наступних етапів:
розгляд проекту Закону про Державний бюджет в комісіях і комітетах Верховної Ради;
доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;
обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;
прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:
а) затвердити Закон про Державний бюджет України;
б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;
в) відхилити і направити на переробку.
Бюджетні права державних і місцевих органів влади і управління визначаються у відповідності до розподілу між ними економічних і управлінських функцій.
Бюджетні права розподілені між законодавчою і виконавчою владою загальнодержавного і місцевого рівня. Вони закріплені в Конституції України і в Бюджетному кодексі України. Учасники бюджетного процесу наділені законодавством відповідними повноваженнями, основний зміст яких полягає в праві отримувати доходи, розподіляти бюджетні кошти, використовувати їх за цільовим призначенням.
Основи планування доходів бюджету
Оскільки функціонування бюджету відбувається за допомогою особливих економічних форм - доходів і видатків, розглянемо економічну сутність цих категорій і форми їх прояву.
Доходи бюджету займають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття більш вузьке, ніж доходи держави.
Доходи і видатки бюджету - це об'єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки - задовольняють загальнодержавні потреби.
Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду країни.
Головне матеріальне джерело доходів бюджету - національний дохід. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучає національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею попередніх і нинішніх поколінь і залучених в процес відтворення природних ресурсів, якими розпоряджається суспільство на визначений момент часу).
Основними методами перерозподілу національного доходу і джерелами формування бюджетних доходів є податки, державний кредит і емісія грошей.
Наступним за своїм фінансовим значенням доходом бюджету є державні позики. До цього методу держава удається при бюджетних дефіцитах. Існує два шляхи отримання державних позик:
державні позики, отримані у фізичних і юридичних осіб шляхом випуску цінних паперів від імені держави;
кредити, отримані у центрального банку і інших кредитних установ.
Зростання обсягу кредитних операцій призводить до росту державного боргу. Державний борг пов'язаний з податками. Його погашення і виплата по ньому відсотків здійснюється в значній мірі за рахунок податкових платежів або новими кредитними операціями.
При надзвичайних ситуаціях, коли отримання податкових платежів, державних позик виявляється скрутним, держава звертається до емісії паперових грошей. Це самий непопулярний захід, так як він посилює інфляційні процеси і має високі соціально-економічні наслідки.
Доходи бюджету класифікують за різними ознаками.
В залежності від джерел формування вони поділяються на податки з юридичних осіб, податки з населення, позики, надходження від реалізації державної власності, надходження від державного майна та угідь.
За методами мобілізації доходи бюджету поділяються на податкові, неподаткові, позичкові;
по видах податків - ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, прибутковий податок з громадян та ін.
Щодо планування надходжень до бюджету, то тут необхідно відмітити, що основну частину доходів складають різні податки та збори. Так останніми роками в
