Одним з пріоритетів побудови ГЛС корпорація Nokia обрала створення міжнародної мережі центрів досліджень та розвитку та вдосконалення транспортної системи. Глобальна інноваційно-маркетингова мережа Nokia включає 46 центрів досліджень та розвитку в 14 країнах світу, де працює понад 15 тис. чол. (або 25% персоналу компанії). Витрати відділу дослідження та розвитку корпорації складають нині понад 8% від обсягу продажу (у 1996 р. було 6%). При цьому біля 60% інвестицій, що приділяються на науково-дослідну діяльність, компанія витрачає на логістичні розробки в частині вдосконалення системи менеджменту, технології транспортування та вантажопереробки, створення глобальної структури сервісної та розподільчої (збутової) мережі, впровадження сучасних інтегрованих логістичних інформаційних систем [4,90]. До недавнього часу Nokia мала серйозні проблеми з доставкою своєї продукції закордонним споживачам (так, біля 30% вантажів, що доставлялися повітряним транспортом, прибувало з запізненням). Великі нарікання викликала і структура транспортної мережі, що склалася в логістичних каналах доставки основної продукції корпорації на міжнародний ринок, яка нараховувала, за думкою керівництва компанії, зайву кількість посередників, що збільшувало терміни виконання замовлень та знижувало надійність поставок. Зокрема стара структура транспортної мережі з міжнародної доставки продукції компанії включала до 8 логістичних посередників, у тому числі термінал в країні, де знаходився покупець. Така структура каналу розподілу, крім очевидних недоліків від збільшення логістичних ризиків, часу виконання замовлення та транспортних витрат, ще й затрудняла впровадження сучасних інтер та мультимодальних технологій доставки вантажів.

Тому керівництвом Nokia було прийняте рішення про реорганізацію глобальної транспортної мережі в таких напрямках:

а) партнерство з організації транспортування лише з одним логістичним посередником, в якості якого виступає велика міжнародна транспортно-експедиторська фірма;

б) застосування інтер та мультимодальної схеми доставки вантажів;

в) організація транспортування згідно логістичних технологій «Just In Time» (Точно вчасно) та «від дверей до дверей»;

г) впровадження інформаційних систем безперервного моніторингу руху вантажів та транспортних засобів (супутникових систем зв’язку та навігації);

д) застосування єдиної системи інформаційного моніторингу з логістичними партнерами в транспортуванні та організації розрахунків за перевезення;

е) оптимізація управління доданою вартістю послуг у процесі транспортування.

За нової структури транспортування весь процес перевезення в інтермодальній схемі доставки організує один логістичний оператор – канальний міжнародний експедитор.

У ГЛС корпорації Nokia суттєво змінилися стиль і методи управління. Основні зміни відбулися в процедурах логістичного адміністрування в розрізах внутрішнього аудиту, впровадження нової системи обліку та звітності, нових метрик оцінки результативності логістичного менеджменту, інтегрованої інформаційно-керуючої системи. Коротко ці зміни проявилися в наступному:

а) посилений моніторинг якості логістичного обслуговування клієнтів;

б) проведення внутрішнього аудиту ефективності основних бізнес-процесів у ГЛС Nokia не менше 3 разів на рік;

в) інформація для постачальників матеріальних ресурсів та сервісу про зміни в ГЛС;

г) впровадження нових метрик оцінки ефективності функціонування ГЛС;

д) впровадження інтегрованих систем оцінки ефективності управління глобальними логістичними ланцюгами корпорації;

е) розвиток внутрішньої Intranet системи та інтегрованих баз даних для формування звітів про логістичну продуктивність та загальні логістичні витрати;

є) впровадження й розвиток інформаційних управляючих систем та єдиної системи інформаційного моніторингу для компанії та її логістичних посередників;

ж) формування інтегрованої логістичної стратегії та оперативних цілей замість функціональних цілей окремих логістичних підрозділів.

Велике значення в ГЛС корпорації Nokia приділяється забезпеченню ефективності взаємодії з постачальниками матеріальних ресурсів та сервісу. Основна мета такої взаємодії – забезпечити довгострокове стратегічне партнерство з обмеженою кількістю надійних постачальників. Процедура відбору та оцінки постачальників послуг та матеріальних ресурсів в корпорації Nokia враховує такі чинники взаємодії: класифікація постачальників; ключові учасники в партнерстві; глобальні та місцеві аудитори; менеджери з поставок; система моніторингу; регулярні збори; спільне планування (тактичне, стратегічне); спільні вимоги до розробки продукції, оперативний зв'язок.

Наведений приклад побудови ГЛС корпорації Nokia достатньо повно розкриває основні напрямки та особливості розвитку глобальної логістики на рівні ТНК, а також логістичні проблеми, що стоять перед компаніями, які прагнуть вийти на міжнародний рівень.

Чому Nokia обрала певні країни реципієнта?

Узагальнено основні чинники інвестиційної привабливості економічної системи, розроблено їх комплексну класифікацію та сформовано систему чинників, що характеризують інвестиційну привабливість галузі.

Постановка проблеми. Рішення іноземних інвесторів щодо вкладення капіталу в ту чи іншу країну мотивується великою кількістю чинників інвестиційної привабливості економіки країни. Тому важливо дослідити основні наукові підходи, провести узагальнення та систематизувати основні чинники, що визначають інвестиційну привабливість економіки, галузі, регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні останнім часом з'явилась низка публікацій з досліджувальної теми, які здебільшого розрізнено характеризують чинники, що позитивно або негативно впливають на інвестиційний клімат країни-реципієнта. Найбільше уваги, на нашу думку, приділено цій темі у роботах 2, 3 і 4.

Не вирішена раніше частина загальної проблеми. Серед опублікованих робіт недостатньо уваги приділено узагальненню і системній класифікації чинників інвестиційної привабливості економіки загалом, а також галузі чи регіону.

Постановка завдання . Метою даної роботи є методологічне дослідження основних чинників інвестиційної привабливості економіки, систематизації і класифікації їх по окремих групах, а також аналіз основних складових інвестиційної привабливості економіки та окремих її галузей.

Викладення основного матеріалу. Важливою характерною рисою розвитку міжнародних інвестиційних процесів є постійна диверсифікація капіталів у різні країни, що зумовлено впливом багатьох мотиваційних чинників, які по-різному проявляються в часі і просторі. Тому для прийняття інвестором рішення щодо