Перелік основних показників господарської діяльності та розвитку підприємства на планований рік, які враховуються при обґрунтуванні фінансового плану, визначається підприємством за погодженням з органом, що затверджує фінансовий план, з урахуванням основних показників господарської діяльності та розвитку підприємства.

Одним з важливих показників господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Загальна величина прибутку має такі джерела утворення:

прибуток від реалізації продукції;

прибуток від позареалізаційних операцій;

прибуток від іншої реалізації.

Залежно від формування та розподілу прибуток підприємства поділяють на загальний (балансовий) та прибуток після сплати всіх податків (чистий прибуток). Балансовий прибуток – це весь прибуток підприємства, отриманий від усіх напрямків його діяльності до сплати податку та розподілу.

Чистий прибуток – загальний прибуток за вирахуванням суми податку на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Принциповими напрямками використання прибутку є поділ його на дві частини: прибуток, що йде за межі підприємства та нерозподілений прибуток, який залишається на підприємстві. Він залишається на рівні інвестиційного та резервного фондів.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків)

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Отримання прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг залежить від здійснення основної діяльності суб’єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації, проте на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається за певний звітний період на підставі даних бухгалтерського обліку.

Прибуток від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг залежить від двох основних показників: обсягу реалізованої продукції і її собівартості. На зміну обсягу реалізованої продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції.

Прибуток як важлива категорія ринкових відносин визначає такі функції:

1) характеризує економічний ефект – вона служить кінцевим фінансовим результатом. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку, які залежать і не залежать від підприємства. Практично поза межами підприємства знаходяться кон’юнктура ринку, рівень ціни на матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизації.

2) прибуток відіграє стимулюючу функцію – він одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Самофінансування визначається отриманим прибутком. Доля чистого прибутку має бути достатньою для фінансування виробничої діяльності соціального розвитку колективу і матеріального стимулювання.

3) прибуток джерело формування бюджетів різних рівнів. Він поступає в бюджет у виді податків і використовується для фінансування державних, інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Щоб обчистити загальний прибуток підприємства, потрібно від загального доходу відняти загальні витрати підприємства (2.7.)

(2.7.)

де TP (Total Profil) - загальний прибуток,

TR (Total Revenue) - загальний дохід,

TC (Total Cost)- загальні витрати.

Такий прибуток називається балансовим. Із балансового прибутку сплачується податок на прибуток. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком.

Слід відзначити взаємозалежні фактори прибутку: швидкість обороту оборотних фондів; ціни, тарифи; відсоткові ставки за позики; податки та податкові ставки; собівартість; продуктивність праці; фондовіддача; фондоозброєність.

Розглядаючи розподіл прибутку, слід виділити такі основні напрямки:

направляється в бюджет і позабюджетні фонди;

направляється в банк на погашення позик і сплату відсотків;

залишається на підприємстві;

Розрахуємо основні показники рентабельності:

Загальний рівень рентабельності (рентабельність основної діяльності) підприємства відбиває загальну ефективність діяльності підприємства (2.8.)

(2.8)

де - рентабельність загальна;

- прибуток від реалізації продукції;

- собівартість продукції;

В 2006р. становив:

В 2007р. становив:

Рентабельність продажу відображає ефективність витрат на виробництво і збут продукції (2..9)

()(02(2.9.)

Де - виручка від реалізації продукції.

В 2006р. становив:

В 2007р. становив:

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

3.1. Фінансова стратегія розвитку підприємства

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Розробка фінансової стратегії - це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію . підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової,