?ЧП = ЧП1- ЧП0 (2.29)

ЧПо, ЧП1 - чистий прибуток за період з яким проводиться порівняння та за період, який аналізується відповідно.

Далі визначатиметься величина зміни валового прибутку за період який аналізується:

?ВП = ВП1- ВП0 , (2.30)

ВПо, ВП1 - валовий прибуток за період з яким проводиться порівняння та за період, який аналізується відповідно.

В свою чергу величина валового прибутку залежатиме від:

а) обсягу реалізованої продукції (послуг):

?ВП0р = ВП0Р * (К-1), (2.31)

К - коефіцієнт відношення повної собівартості реалізованої продукції (послуг) за період, який аналізується (С1р) до повної собівартості реалізованої продукції (послуг) за період з яким проводиться порівняння (С0Р):

К = С1р/С0р (2.32)

б) структури реалізованої продукції (послуг):

?ВПСТР = (ВП 1Р - ВП0Р) - ?ВП0Р , (2.33)

де ВП 0Р , ВП1Р - прибуток від реалізації за період з яким проводиться порівняння та за період, який аналізується відповідно.

в) повної собівартості реалізованої продукції (послуг):

?ВПСР = С1р - С0Р (2.34)

г) цін на реалізовану продукцію (послуг):

?ВП у р = ЧД 1р – ЧД 0 р , (2.35)

ЧД 0 р, ЧД 1р - чистий доход від реалізації за період з яким проводиться порівняння та за період, який аналізується відповідно.

Далі визначатиметься величина зміни фінансового результату від операційної діяльності за період який аналізується:

?П0П = Поп 1 - Поп о , (2.36)

де Поп о, Поп1 - фінансовий результат від операційної діяльності за період з яким проводиться порівняння та за період, який аналізується відповідно.

І на останньому етапі визначається величина зміни фінансового результату від звичайної діяльності:

?Пзд =Пзд1-Пзд0 (2.37)

де ПздО,Поп1 - фінансовий результат від операційної діяльності за період з яким проводиться порівняння та за період, який аналізується відповідно.

В економіці кожний показник чи явище залежать від великої кількості факторів. Часто зв'язок між ними носить стохастичний характер, в цьому випадку для вивчення тісноти зв'язку та взаємозв'язку факторів та показників застосовують методи кореляційного та регресивного аналізу.

Переваги цих методів полягають в тому, що вони дозволяють кількісно оцінити ступіні впливу різних факторів. Встановити зв'язок можна за допомогою групування, але визначити тісноту зв'язку можна тільки складаючи рівняння кореляції і визначаючи індекс кореляції чи коефіцієнт кореляції. Побудова рівнянь кореляції є відбитком теоретичної лінії регресії, в якій сума квадратів відхилень фактичних значень і варійованого показника від обчислених порівнянню була би найменшою з усіх можливих (тобто на основі способу найменших квадратів). При лінійному зв'язку їх тіснота визначається коефіцієнтом кореляції. [24]

Використання цих показників в економічному аналізі дозволяють вирішити питання, пов'язані з визначенням тісноти зв'язку між факторами, що впливають на прибутковість підприємства.

В процесі економічного аналізу виникає необхідність виявити вплив на рівень показника факторів, взаємозв'язок яких можна показати з допомогою математичної залежності. Для визначення кількісного впливу цих факторів використовується метод ланцюгових підстановок, який базується на послідовній заміні базисної величини одного із співмножників на його фактичну величину. Всі інші показники при цьому залишаються незмінними.

Якщо припустити, що економічний показник залежить від визначаючих факторів лінійного впливу

У = А0 + А1 Х1 + А2 Х2 +...+ А n-іХn-1 + Аn Хn, (2.38)

де У - розрахункова величина показника.

Багатофакторна кореляційно-регресійна модель дає можливість не тільки кількісно виразити вплив факторів на аналізований об'єкт, але і прогнозувати значення функції і управляти даним показником. Результати такого аналізу можна використовувати при плануванні та аналізі з застосуванням матричної та комп'ютерної обробки інформації.

Графічні методи більш наочно подають матеріал для економічного аналізу та чітко виражають тенденцію змін, та взаємозв'язок факторів.

Використовуючи описані вище методи економічного аналізу буде проведено аналіз показників ефективності господарювання підприємства протягом 2006 - 2008 рр., оцінка їх динаміки та виявлення залежностей взаємовпливу. За допомогою комп'ютерних програм буде виконано вирівнювання та прогноз показників на наступний період. Використовуючи описані вище методи економічного аналізу буде проведено аналіз динаміки основних техніко – економічних показників діяльності. За допомогою рядів динаміки буде проведено розрахунок темпів росту і приросту складових звіту про фінансові результати : чистого прибутку, прибутку від основної діяльності,

прибутку від іншої діяльності. Буде оцінено зміни в структурі реалізації продукції, їх вплив на доход від реалізації, а також дію цін на зміну обсягу реалізованої продукції.Також буде визначено показники рентабельності виробництва, товарної продукції, реалізації і виявлено прогноз рентабельності виробництва на 2009 рік за допомогою поліномінальної функції. А для виявлення тісноти зв’язку між величиною прибутковості продукції і відібраними в результаті логічного аналізу в якості незалежних змінних показників буде використано метод кореляційно – регресійного аналізу.

3 Аналіз прибутковості діяльності ВАТ "Промприлад"

3.1 Аналіз динаміки основних техніко-економічних показників

діяльності підприємства

Для оцінки роботи будь-якого підприємства використовують техніко-економічні показники, які характеризують результати виробничої діяльності. Вони взаємопов'язані і відображають різні сторони виробничої діяльності, служать засобом мобілізації колективу на підвищення ефективності та рентабельності виробництва, зменшення витрат праці.

Основні техніко-економічні показники повинні відображати ефективність використання наявних ресурсів на підприємстві, а саме матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Також доцільно показати результат основної діяльності підприємства. Результат основної діяльності характеризується показником обсягу товарної та реалізованої продукції, ефективність використання трудових ресурсів - показником продуктивності праці працівника, матеріальних ресурсів - коефіцієнтом фондовіддачі, а грошових ресурсів - загальним прибутком. Для отримання об'єктивної характеристики