Коефіцієнт частоти травматизму, Кч | 7,16 | 4,9 | 4,76

Коефіцієнт важкості, Кв | 31,6 | 34,25 | 30

Дні непрацездатності, дні. | 221 | 137 | 90

Знайдемо коефіцієнт частоти травматизму Кч, який визначає в
середньому кількість нещасних випадків на кожну тисячу працюючих
(кількісна сторона) за формулою (1.1), а також коефіцієнт важкості, який
характеризує якісну сторону травматизму за формулою (1.2):
Кч = Т Х 1000/N [2] (1.1)

Кв=Д/Т [2] (1.2),

де, Т- кількість травм або нещасних випадків за аналізований період, од.; N- кількість працюючих, люд.;

Д - загальна кількість днів непрацездатності, дні.

Основна причина нещасних випадків - це недотримання правил техніки

безпеки, недостатній інструктаж молодих спеціалістів щодо можливих небезпек на заводі. Часто причинами травм є робота на морально застарілому і зношеному обладнанні при поломці якого робітник може отримати травму на робочому місці.

Аналізуючи показники травматизму можна зробити висновок, що коефіцієнти частоти травматизму і важкості травматизму в 2008 році зменшилися за рахунок зменшення числа нещасних випадків та проведення

організаційно - технічних заходів по покращенню умов праці.

Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища

В процесі виробництва виникає певний ряд небезпек та шкідливих факторів, які можуть завдати шкоду здоров'ю людини та негативно вплинути на її працездатність.

При виготовленні готових виробів широко використовуються різноманітні пристрої (кондуктори, пневматичні підставки, кондукторні підставки), тому при недотриманні техніки безпеки і правил користування даними пристроями виникає ймовірність нанесення тілесних ушкоджень.

Характеристика потенційно-небезпечних факторів представлена у таблицях 1.3, 1.4, 1.5.

Таблиця 1.3 - Аналіз потенційно-небезпечних факторів

Джерела Небезпеки | Характеристика потенційно- небезпечних факторів і їх допустиме значення

Металорізальні верстати | попадання стружки в очі, на тіло; виривання заготовки з пристрою; непередбачене руйнування інструменту, викидання його з зони різання, захоплення обертовими частинами волосся працюючих

Заточні ,

шліфувальні

верстати | попадання в організм абразивного пилу, травматизм від контакту з абразивними кругами під час роботи, травматизм від розриву абразивних кругів

Електрооблад-нання,електродвигуни провідні частини,логічні схеми, дисплеї з ЧПК | 1= 20А, У= 380в, f= 50 Гц.

На дисплейному пульті управління

У=14кв

Рівень шуму,

Гранично

допустимий

рівень | 87- 88 ДБ, ГДР- 80 ДБ

Таблиця 1.4 - Опосередковані дані спектрів шуму верстатів

Обладнання | Середні частоти активних стрічок, Гц

GЗ | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 8000

Рівень звукового тиску, ДБ

16К20Т1з

ЧПК | 78+-4 | 80+-5 | 84+-4 | 85+-4 | 85+-6 | 84+-5 | 80+-5 | 80+-6

2Н135 | 81+-3 | 82+-3 | 83+-7 | 86+-3 | 85+-1 | 84+-3 | 90+-3 | 84+-4

ОЦ-4Вз

ЧПК | 74+-3 | 80+-3 | 82+-3 | 80+-3 | 79+-3 | 82+-3 | 78+-3 | 73+-3

При обробці виникає небезпека отруєння парами масел, утворення абразивного пилу, який може проникнути в легені через органи дихання.

Таблиця 1.5 - Характеристика шкідливих речовин, що використовуються у виробничому приміщенні

Назва шкідливої речовини або матеріалу | Гранично - допустима концентрація,мг/м3 | Дія на організм,перша допомога

В робочій зоні | В атмонсфері населеного пункта

МОР(аерозолі) | 10 | _ | Промивання водою відкритих частин тіла

Пил абразивний металевий | 5 | _ | Свіже повітря

Масло індустріальне М5 | 6 | _ | При попаданні в шлунок викликає нудоту.Промивання шлунку,молоко,чай.

Забезпечення нормальних умов праці

До санітарно-побутових приміщень входять: гардеробні і душеві, які розміщені на другому поверсі та туалет, вмивальна, курильна - на першому поверсі. Площі даних приміщень розраховуються у відповідності до кількості працюючих з врахуванням площі необхідної для розміщення обладнання.

Наприклад, дільниця механічної обробки деталей має такі побутові приміщення ( таблиця 1.6)

Таблиця 1.6 - Номенклатура санітарно-побутових приміщень дільниця механічної обробки деталей

Назва примі-щення, назва побутового обладнання | Норма площі на одного працюючого, м2 згідно СНиП | Кількість

працюючи

х чол. | Мінімальн а площа приміщень, м2 | Розрахункова площа приміщення,

М2 | Фактична

площа

приміщен

ня, м2

Гардеробні блоки | 1,2 | 110 | - | 132 | 30

Душеві (сітки) | 0,2 | 110 | - | 22 | 40

Туалетні примішення | 0,09 | 110 | - | 9,9 | 17

Їдальня заводська столи,стільці | 0,6 | 110 | - | 66 | 100

На підприємстві в робочих зонах виробничих приміщеннях важливого значення надають дотриманню метеорологічних умов.Їх оптимальні значення для приміщення механічного цеху приведені в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Оптимальні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих приміщень

Характеристика приміщень | Категорія важкості фізробіт | Період року | Темпера-тура С° | Віднос-на воло-гість, % | Швидкість руху пов.

М/с

Мех. цех.:

дільниця механічної обробки металу, під-вищена запиленість і загазованість | 1-б | холодний теплий | 11-19

20-22 | 40*60 40*60 | 0,2 0,3

Бухгалтерія | 1-а | холодний теплий | 15-22 21-25 | 40*60 40*60 | 0,1 0,2

Важливе значення в боротьбі з професійними захворюваннями займає вентиляція виробничих приміщень і робочих місць. На даному підприємстві в механічному цеху функціонує приточно - витяжна вентиляція (таблиця 1.8).

Таблиця 1.8 - Характеристика штучної вентиляції

Приміщення | Тип вентиляції | Вентиляційне

обладнання

(тип вентилятора,

продуктивність, м3)

напір, потужність, кВт | Кратність повітрообміну,

1/год

Механічний цех |

Приточно-витяжна | Повітропроводи,

вентилятори ЦЧ-76, ЦЧ - 70 | 5

Місцеві відсмоктувані | КЦЧ-84, №8 ЦЧ-70, №6,3 | 7

Приміщення для куріння | Витяжна | ЦЧ-70,№10 | 10

Побутові приміщення | Природна вентиляція | Дефлектори | -

Одним із основних факторів, що