А 3,1

В 1,7

С 0,6

D 3,8

З обчислень видно, що найбільш наближеною до ідеальної марки є марка С, яка, згідно з цією моделлю, буде обрана маркою, яка приносить найменше незадоволення.

Третьою моделлю переваг є кон'юнктивна модель. Ця модель допускає вибір лише тих марок, які виконують кон'юнктивний мінімум вимог. Якщо цей кон'юнктивний мінімум становить, наприклад, (7, 6, 7, 2), то даному критерію відповідає лише марка В, яку й вибирають. Високий рівень оцінки однієї характеристики не компенсує низького рівня (нижче мінімуму) іншої характеристики. Лише після досягнення кон'юнктивного мінімуму мар-ки вибираються за найвищою очікуваною вартістю.

Четвертою моделлю переваг є диз'юнк-тивна модель. Ця модель допускає вибір лише тих марок, які відповідають вимогам, що пе-ревищують рівні обраних характеристик не-залежно від рівнів решти характеристик. На-приклад, якщо диз'юнктивний критерій обмежимо лише до пам'яті 9 чи графіки 9, то йому відповідатимуть лише марки А і В. Вибір буде здійснено на основі найвищих диз'юнктивних характеристик, тобто це буде комп'ютер А. Модель не є компенсуючою стосовно високих характеристик та байдужою відносно решти характеристик.

П'ятою моделлю переваг є лексикогра-фічна модель. Ця модель допускає вибір ма-рок, що відповідають вимогам, які перевищу-ють рівень впорядкованих характеристик за їх важливістю. Марка вибирається тоді, коли вона перевищує решту марок за найважливішою характеристикою. Якщо дві або більше марок мають такий самий рівень найважливішої характеристики, то роз-глядають другу найважливішу характеристику і т.д., поки не залишиться тільки одна марка. У нашому прикладі найважливішою характеристикою є пам'ять і їй відповідає тільки марка А, тому лише ця марка буде вибрана.

Шостою моделлю переваг є модель де-термінації. Ця модель передбачає вибір на рівні визначальних характеристик, а не най-важливіших характеристик, якщо всі марки посідають їх. Наприклад, якщо марки А, В та С мають достатні оцінки для пам'яті, графіки і програмного забезпечення, а визначальною характеристикою буде швидкість, то вибрано буде марку С, яка має найвищу оцінку цієї характеристики.

Якби треба було розрізняти споживачів за певними моделями пере-ваг, то, безумовно, найбільш елітну групу складали б споживачі, орієн-товані на модель ідеальної марки. У свою чергу, більш снобістську групу складали би споживачі, орієнтовані на лексикографічну та диз'юнктив-ну модель. Професійну групу складали би споживачі, які орієнтуються на модель очікуваної вартості, натомість групу аматорів — споживачі, орієнтовані на конюнктивну модель та модель детермінації. Таким чином, можна проводити певний відбір споживачів за створюваними або вже сформованими перевагами.