Саме шлях «Етерніту» є можливо найбільш оптимальним для українських підприємств. Безумовно, це вимагатиме колосальних капіталовкладень, але найближча перспектива розвитку цього ринку підказує якраз такі дії.

Ринкове середовище та споживачі продукту підприємства.

Відносно позицій, які зараз займає на ринку шифер азбестоцементний, то найкраще ситуацію ілюструє діаграма 1.

Нажаль обсяги виробництва а/ц шиферу порівняно з початком 90-х - впали (хоча якраз за останні роки ситуація змінилась у кращий бік). На це перш за все впливають зниження середнього рівня життя населення і безумовно поява на українському ринку інших видів покрівлі. Крім того, в останні роки українські підприємства інтенсивніше стали продавати шифер за кордон. Враховуючи це, реальний обсяг українського ринку а/ц шиферу складає приблизно 25…27 млн. м.кв.

1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

19,8% 19,5% 20,0% 20,7% 27,6% 35,8% 51,4% 50,7% 48,9% 53,3% 40,8%

Нажаль визначити точно реальне (процентне) співвідношення обсягів реалізації кожного з видів покрівлі є практично неможливо, і справа тут ось у чому: якщо підприємства, що виготовляють традиційну покрівлю ще дотримуються правил звітності у державні органи (Держкомстат, Держкоммитслужба), то "нові" українці, що є, як правило, власниками фірм, що продають "європокрівлю" із зрозумілих причин зовсім "не спішать" оприлюднювати свої показники. Нерідко на подібних підприємствах ведеться "подвійна" бухгалтерія, а дані про обсяги реалізації явно занижуються (в матеріалах, які аналізувались, іноді наводяться настільки протилежні цифри, що вивести справжню картину вкрай важко.

І все ж, співставивши всі зібрані дані, структура українського ринку покрівлі сьогодні приблизно виглядає так:

Але знову таки, це співвідношення є дуже і дуже умовним, тому серйозно сприймати його не варто. Набагато важливішими є тенденції, які склались на ринку, адже саме вони визначатимуть майбутню структуру ринку. І хоч сьогодні позиції традиційної покрівлі виглядають ніби потужно, але ми "тягнемось" до Європи, а там ситуація (за даними, що зустрічались) є наступною:

Німеччина Польша

Прибалтика Скандінавія

Безперечно, це ще зовсім не означає, що у нас буде теж саме, але не звертати на це уваги не можна.

Регіональні особливості ринку.

Повертаючись до частки українського ринку кожного виду покрівлі, не можна не врахувати однієї дуже важливої обставини. На відміну від економічно більш розвинених держав, в Україні з приходом "нової" економіки рівень життя у різних районах країни відрізняється. А це завжди відбивалося на будівництві. Тому, частка ринку, наприклад, а/ц шиферу є неоднаковою. У "бідніших" регіонах в основному вкривають шифером, або ж іншою дешевшою покрівлею.

Найбільші обсяги реалізації покрівельних матеріалів припадають на Київ. Саме тут, а також в інших крупних індустріально-розвинених центрах - Дніпрпетровську, Донецьку, Харкові, Одесі, Львові - найбільш відчутною є активізація ринку за останні роки.

В столиці найбільше яскраво лідирують сучасні матеріали та технології. Наприклад зараз в Києві 80…90% робіт на плоских покрівлях виконується з застосуванням єврорубероїду. Будь-яким матеріалом, за виключенням хіба що цементно-пісчаної черепиці, торгують десятки фірм.

Другим після Києва за обсягами продажу покрівлі є Дніпропетровськ. Місцеві торговці кажуть, що в цьому сезоні ринок виріс і практично досяг "докризового" рівня. Металочерепицею в місті торгують 20 фірм, єврорубероїдом - біля десятка, єврошифером та - стільки ж, шифером та рубероїдом - біля 30. В регіоні вже представлені всі покрівельні матеріали, які продаються в Україні (найбільший попит на металочерепицю). Бітумна черепиця представлена поки що слабо. Разом з тим дуже добре продається і а/ц шифер, так як сучасні покрівлі по кишені лише 10% місцевого населення.

У сусідньому Запоріжжі - ринок покрівлі розвинений менше. Фірми, які працюють в масштабах цілої країни вважають його "другорядним". Низька платоспроможність споживачів зумовила слабке розповсюдження єврорубероїду, відсутність у постійному продажу "елітних" матеріалів а високий попит на дешеві матеріали. При порівняно великій кількості торговців (до 10 по металочерепиці, приблизно по 5 по єврорубероїду та шиферу, 2-3 по єврошиферу, та біля 15 по рубероїду) конкуренція між ними дуже сильна і змушує утримувати ціни на мінімальному рівні. В цілому ж у цьому регіоні серед "елітної" покрівлі 70% припадало на металочерепицю, 20% - на єврошифер, 10% - на єврорубероїд.

Донецький регіон відрізняється високою платоспроможністю споживачів. При цьому конкуренція між продавцями не така сильна, як у Дніпрпетровську. Найбільш популярні тут єврорубероїд та металочерепиця. Непогані перспективи тут має якісна керамічна черепиця, випуск якої планують налагодити на територіях із пільговим економічним режимом. В той час Слав'янський керамічний завод відчуває труднощі зі збутом черепиці.

У Харкові ситуація є дуже подібною з тою різницею, що тут набагато більше представлено рулонної покрівлі і керамічної черепиці, виготовленої у країнах СНД.

Одеса є привабливим ринком збуту для металочерепиці та єврошиферу. Наприклад тут представлені практично всі їх марки, що продаються в Україні середньої цінової групи. Кількість продавців тут сягає 10. Крім того, Одеса, як і весь південний регіон є другим по активності після Києва ринком збуту імпортної керамічної і цементно-піщаної-черепиці.

Ну і нарешті, західний регіон, перш за все Львів, є значним ринком збуту металочерепиці і єврошиферу. Наприклад, для першого вітчизняного виробника металочерепиці - фірми "Гіпрон", Західна Україна є другим за важливістю регіоном після столиці (особливо Закарпаття та Буковина). Крім того регіон входить у першу трійку основних ринків цементно-піщаної черепиці і є основним споживачем вітчизняної керамічної черепиці. В той же час "елітна" покрівля, за словами торговців - продається