Для метало черепичників, що торгують дорожчими її видами ( з мінеральною посипкою) "дихати" трохи легше. Тому продажі "елітної" метало черепиці зростають швидше на процентів 30…40.

Як прогнозують спеціалісти ведучих фірм з відкриттям нових заводів в цьому році формування цього ринку повинно завершитись. В перспективі ж слід очікувати витіснення з ринку імпортної продукції, і послаблення позицій тих вітчизняних виробників, які штампують відвертий шир потреб.

Євро шифер.

За словами менеджера київського представництва французької фірми "Ондулін", ведучого світового виробника і винахідника євро шиферу, в сезоні 2000 український ринок цього матеріалу зріс у 2 - 2,5 !? рази. Це стало наслідком зниження цін і особливо підвищенням якості продукції, що поступає на наш ринок. (в цьому році "Ондулін" завозився переважно з Франції і Бельгії, а турецький завод цієї фірми, продукція якого завозилась раніше у південні райони України "човниками", і досі "завалений" замовленнями з районів, які постраждали від землетрусу).

Ринок євро шиферу в Україні сформувався досить швидко. Сьогодні за даними компанії "Авіста", не менше 60% продажу євро шиферу припадає на "Ондулін", решту приблизно порівну ділять між собою споріднені "Аквалайн", "Ондюра", "Гуттаніт", "Бітувелл".

Торговці бачать перспективу євро шиферу в індивідуальному будівництві, в той час як метало черепицю та євро руберойд більше замовляють будівельні фірми. Зараз біля 70% євро шиферу в Україні купують приватники. В якості прикладу представники "Ондуліна" часто приводять Польщу, де саме євро шифер займає нішу, що раніше належала азбестоцементному шиферу - покрівлі приватних будинків та господарських будівель на селі. (Цей французький концерн "Ондулін" навіть планує в Польщі відкриття свого заводу).

Бітумна черепиця

Ринок бітумної черепиці, на думку багатьох спеціалістів є порівняно невеликим і ще не заповненим. Тобто є ще місце для нових виробників, в тому числі і для вітчизняних. Наприклад, технічні можливості для випуску мають Луцький та Славутський рубероїдні заводи. Однак організація випуску якісної бітумної черепиці вимагає ґрунтовної підготовки усіх ланок виробничого процесу. Тому випуск цієї продукції є скоріш за все справою віддаленої перспективи.

Для імпорту бітумної черепиці в цьому сезоні були кращі умови, ніж у минулому. Справа в тому, що багато покупців перед цим “обпеклись” на неякісній продукції чеського, польського, словацького виробництва і споживач вже ледь не втратив довіру до цього виду покрівлі. Якісні ж матеріали, наприклад фінської фірми KATEPAL, або італійської TEGOLA лише почали поступати на український ринок. Взагалі сезон 2000 року імпортери черепиці вважають першим повноцінним сезоном (наприклад, бітумна черепиця фірми KATEPAL продавалась у 10 разів інтенсивніше, ніж минулого року).

Всього на думку керівників фірм-продавців бітумної черепиці обсяги реалізації цієї покрівлі в Україні складають десь 400 тис. м.кв.

Черепиця з розчину теж є більш популярною, ніж традиційна. Імпорт цієї (цементно-піщаної) черепиці, яка представлена у нас німецьким концерном BRAAS, порівняно з минулим роком зріс майже вдвічі (популярність матеріалу викликало також виникнення на Україні “напівкустарних” виробництв). Якщо ситуація на ринку буде сприятливою, то новий власник німецького концерну - Lafarge, планує в 2004 році відкрити в Україні завод по виготовленню цементно-піщаної черепиці, де будуть витримані усі вимоги щодо якості.

Ринок традиційної - керамічної черепиці за словами торговців розвивається не так інтенсивно. Деякі з них взагалі не відчувають ніякого підйому. Оскільки керамічна черепиця є найдорожчим серед традиційних покрівель матеріалом, то розвиток цього сегменту ринку стримує низька купівельна спроможність покупців. Ті, хто в змозі накрити дах черепицею часто є незадоволеними якістю вітчизняного матеріалу, а також вузьким асортиментом продукції (в Україні виготовляється лише один вид - так званий “хвіст бобра”, в той час як найбільш популярною серед споживачів є “франкфуртська”. З трьох великих вітчизняних заводів у Мукачевому, Львові, та Слов’янську більш-менш стабільно працює лише львівський. Але і його позиції похитнулись через півтора-разове підняття цін на його продукцію. Ціни ж на імпортну - навпаки трохи знизились. За словами столичних продавців керамічної черепиці, на ринку лідером є угорська JAMINA, яка є більш популярною, ніж львівська, а також черепиця югославського заводу “Кікінда”, яка теж віднедавна з’явилась в Україні.

Шифер азбестоцементний

Відносно позицій, які зараз займає на ринку шифер азбестоцементний, то найкраще ситуацію ілюструє наступна діаграма:

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003

19,8% 19,5% 20,0% 20,7% 27,6% 35,8% 51,4% 50,7% 48,9% 53,3% 40,8%

Отже, нажаль обсяги виробництва а/ц шиферу порівняно з початком 90-х - впали (хоча якраз за останні роки ситуація змінилась у кращий бік). На це перш за все впливають зниження середнього рівня життя населення і безумовно поява на українському ринку інших видів покрівлі.

Крім того, в останні роки українські підприємства інтенсивніше стали продавати шифер за кордон. Враховуючи це, реальний обсяг українського ринку а/ц шиферу складає приблизно 25…27 млн. м.кв.

Нажаль визначити точно реальне (процентне) співвідношення обсягів реалізації кожного з видів покрівлі є практично неможливо, і справа тут ось у чому: якщо підприємства, що виготовляють традиційну покрівлю ще дотримуються правил звітності у державні органи (Держкомстат, Держкоммитслужба), то "нові" українці, що є, як правило, власниками фірм, що продають "євро покрівлю" із зрозумілих причин зовсім "не спішать" оприлюднювати свої показники. Нерідко на подібних підприємствах ведеться "подвійна" бухгалтерія, а дані про обсяги реалізації явно занижуються (в матеріалах, які аналізувались, іноді наводяться настільки протилежні цифри, що вивести справжню картину вкрай важко.

І все ж, співставивши всі зібрані