Зазначені системні рівні, надбудовуючись один над одним та перебуваючи в певному ієрархічному зв’язку, утворюють своєрідну ієрархічну структуру особистості кожного державного службовця, складовими якої є: І: реакція суб’єкта на актуальну предметну ситуацію, специфічні умови зовнішнього середовища (поведінкові акти); ІІ: звичні дії чи вчинки як елементи поведінки, підпорядковані уявленню про досягнутий результат; ІІІ: цілеспрямована послідовність вчинків, соціальних дій людини, що сприяють досягненню нею поставлених цілей; IV: процес реалізації особистістю своєї життєво важливої мети.