Реферат

«Потенціал розвитку підприємств торгівлі та стратегії розвитку»

Україна переживає глибокі трансформаційні зміни, обумовлені посиленням конкуренції на ринку торговельних послуг та виходом на вітчизняний ринок іноземних, глобальних і регіональних торговель них мереж. На сучасному етапі розвитку національного господарства, значно зросла роль торгівлі у формуванні державного і місцевих бюд жетів країни (важливим джерелом надходжень до державного бюд жету є податок на додану вартість, зобов'язання зі сплати якого виникають лише внаслідок здійснення операцій купівлі-продажу товарів). Збільшився вплив сфери обігу на формування ВВП, значно збільшилась частка працездатного населення, зайнятого у сфері обігу. Сфера торгівлі і, особливо, внутрішня торгівля, стала важливим об'єктом інвестиційних надходжень в країну.

Високий рівень рентабельності цього виду економічної діяль ності та порівняно незначна вартість входження підприємця на ринок торговельних послуг обумовив те, що торговельний бізнес став одним із видів економічної діяльності, який найбільш динамічно розвивається. Так, у 2008 р. за даними Державного комітету статистики України кількість підприємств, зайнятих в торговельній сфері, що зареєстро вані в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, становила 299 887 од., що відповідає 25,3% від загальної кількості суб'єктів господарювання [4]. Порівняно з базовим 2006 р., коли кількість зареєстрованих суб'єктів господарювання, що займаються торговельною діяльністю, зросла на 21 790 од. На фоні стрімкого зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств (юридич них осіб) до попереднього року у порівняних цінах (2003 рік - 120,5%; 2004 рік - 121,9%; 2005 рік - 123,4% і 2006 рік -126,4%) відбувається скорочення кількості об'єктів роздрібної торгівлі (підприємств - юри дичних осіб). Так, у 2003 р. їх кількість становила 83,8 тис. од., у 2004 -78,5 тис. од., у 2005 - 72,5 тис. од. і у 2006 - 73,6 тис. од.

З цього приводу цікавими є висновки В. В. Аполія [1], що тор гівля свою основну соціальну функцію - задоволення потреб населен ня в товарах і послугах - виконує лише частково. Вона забезпечує не більше 73% індивідуального фактичного кінцевого споживання, а частка організованої торгівлі в реалізації доходів населення становить менше 40%. Існують також обмеження щодо фізичної доступності торговельних послуг та економічної доступності товарів для населен ня. Спостерігаються суттєві деформації в асортиментній і структурній політиці, збільшується розрив між товарооборотом та кінцевими спо живачами, що призводить до дестабілізації споживчого ринку. Тому цінність торгівлі стає персоніфікованою для кожної категорії споживачів.

Формування та функціонування ринку торговельних послуг під порядковується загальним законам ринкової економіки [2] і одночас но має низку специфічних особливостей: високий динамізм, терито ріальну сегментованість, локалізованість , велику швидкість обертання капіталу, надчуттєвість до змінювання ринкової кон'юнктури, одно часну універсалізованість та індивідуалізованість діяльності. Торгів ля, з нашої точки зору, може бути віднесеною до особливої категорії товару або послуги, для якої ринок не буде забезпечувати повноту відповідної пропозиції. Це, вочевидь, є необхідним для включення то го чи іншого товару до категорії суспільного блага. Суспільна корис ність торгівлі має певні особливості, а саме:

- торгівля як суспільне благо має певну суспільну корисність, що за лежить і проявляється через індивідуалізовану корисність для кож ного члена суспільства, членів суспільства і суспільства загалом;

- торгівля є одним з факторів, що впливає на підвищення валового внутрішнього продукту.

- торгівля забезпечує зв'язки між сферами товарного виробництва і споживання задля розширеного відтворення суспільного продукту і галузей;

- торгівля змінює соціокультурне середовище суспільства, соціальну структуру, структуру споживання, систему цінностей членів сус пільства;

- торгівля - центр перерозподілу грошової маси, що є одним з виз начальних факторів стабілізації цін, збалансованості бюджету, по питу і пропозиції загалом.

Важливо й те, що Україна, ратифікуючи міжнародні нормативні акти, бере на себе відповідні зобов'язання. Саме з огляду на це, зали шається незрозумілою відсутність належної уваги до торгівлі щодо закріплення її в статусі каталізатора в загальному процесі підвищення результативності інноваційної діяльності підприємств та визначення підприємств торгівлі в ролі інноваційно-активних лідерів. Звертаємо особливу увагу на те, що Дж. Хікс справедливо вважає: «ринок як форма організації є породіллям торговців і фінансистів». Існування тенденцій «такої, що підвищується» та «такої, що зменшується» віддачі обумовлюють, з одного боку, таке зростання обсягів това рообороту, коли «по мірі збільшення обсягів торгівлі її організація може поліпшитись так, що витрати торгівлі будуть скорочуватись», а з іншого, потребу, або, навіть, життєву необхідність «звернутись до нових об'єктів і каналів торгівлі». Це і надає йому «роль інноватора ». Тому, на думку цього дослідника, подальший розвиток галузей відбувається через розвиток «існуючих підприємств» торгівлі та «завдяки збільшенню числа підприємств», пов'язаних з нею [7].

Так, уже 10 років галузь розвивається на основі морально заста рілої Концепції (за Постановою Кабінету Міністрів від 20.12.1997 р. № 1449). Згідно з нею, торгівля є і буде найважливішою сферою формування і стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі міжгалузевих, регіональних та міжрегіональних зв'язків, дійовим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Але ж, як і 10 років тому, нині ринкові механізми взаємодії ланок єдиного циклу «дослідження -виробництво - торгівля - споживання» є дуже неефективними. І, в першу чергу, це повязано з тим, що торговельним підприємствам тра диційно відводиться роль спостерігача за інноваційними процесами, а не індикатора економічного розвитку. А науковий пошук напрямів розвитку підприємств торгівлі, з урахуванням впливу глобалізаційних процесів на світових ринках, визначило актуальність