Велика перевага моделі PIMS полягає в тому, що її автори намагаються виміряти відносну якість продукту, тому що вирішальною умовою успіху в бізнесі є задоволення потреб споживачів.

У цій моделі робиться спроба оцінити відповідність структури виробництва структурі потреб.

Метод вивчення профілю об'єкта найчастіше використовується для комплексного вивчення характеристик об'єкта. Профілем називається сума характеристик об'єкта аналізу, завдяки яким він відомий цільовій групі споживачів. Корпоративний профіль — це образ компанії або її продукція в очах цільової групи.

Якість консультаційних послуг у сфері менеджменту

У таблиці подано приклад набору характеристик для аналізу якості консультаційних послуг у сфері менеджменту.

Споживач або будь-яка інша (галузева, муніципальна, суспільна і т.д.) організація може за затвердженою методикою проаналізувати й оцінити будь-яку фірму, у будь-якій сфері діяльності й т.д.

«Профіль» є коштами або інструментом візуального аналізу об'єкта.

Для підвищення об'єктивності оцінки рекомендується проранжувати характеристики й проінтегрувати їх. Це дуже складна робота.

Модель аналізу "Мак-Кінзі" включає сім факторів, сім слів, що починаються в англійській мові буквою «S» (strategy — стратегія, skill — навички, shared values — загальновизнані цінності, structure — структура, systems — системи, staff — кадри, style — стиль).

Черговість зміни складових (зверху вниз) показано на моделі аналізу.

Модель аналізу "Мак-Кінзі"

Стратегічне положення фірми рекомендується оцінювати за такими показниками:

відносний розмір;

зростання;

частка ринку;

позиція;

порівняльна рентабельність;

чистий доход;

технологічний стан;

образ (реальність, сприймана ззовні);

керівництво й люди.

Привабливість ринку рекомендується оцінювати за такими показниками:

абсолютний розмір;

зростання ринку;

широта ринку;

ціноутворення;

структура конкуренції;

галузева норма прибутку;

соціальна роль;

вплив на навколишнє середовище;

юридичні обмеження.

Після аналізу перерахованих показників будується матриця — стратегічне положення/привабливість ринку й визначається стратегія фірми

Матриця стратегічного положеня

Представлена матриця останнім часом зазнає суворої критики. Критика зосереджена головним чином на наслідках застосування рекомендацій, які робилися на основі матриць.

Наприклад, якщо стратегічне положення фірми оцінюється як слабке, а ринок його як невигідний, відповідно до теорії з нього потрібно «зняти врожай», тобто вичавити все до останньої краплі з його капіталу, а потім залишити ринок.

1.5.Формування конкурентних переваг об'єктів на підставі їхньої ексклюзивної цінності

З урахуванням досягнень теорії й практики управління конкурентоспроможністю, розроблених наукових підходів і принципів російський дослідник проблем якості Р. А. Фатхутдінов пропонує теорію конкурентної переваги формувати на основі поняття «цінність».

Цінність, па його думку, — це щось особливе, чим система володіє (містить у собі), прагне зберегти або мати в майбутньому. Наприклад, здоров'я, талант, професіоналізм, організованість, володіння нововведенням, відома торговельна марка і т.п.

Конкурентна перевага системи — ексклюзивна цінність, яку має система, що дає їй перевагу перед конкурентами.

Цінність пропонується класифікувати за такими ознаками:

система, якій властива цінність для реалізації конкурентної переваги, — біологічна, соціальна, виробнича, технічна;

вид цінностей — матеріальні, нематеріальні, грошові, соціальні, культурні, духовні, природно-кліматичні, політичні;

зміст цінностей — якісні, вартісні, поведінкові, синергічні;

джерело або основа походження цінностей — об'єктивні й суб'єктивні;

спосіб існування цінностей — реальні й віртуальні;

сутність цінностей — базисні (радикальні нововведення, висока кваліфікація персоналу, висока організованість системи управління і т.п.) і другорядні (ординарні нововведення, дешеві трудові ресурси, освоєна ринкова інфраструктура, активи й т.п.);

динамічність прояву цінностей — стратегічні й тактичні;

форма прояву цінностей — переваги індивіда, позитивні погляди на явища, оригінальна місія системи, нововведення й т.д.;

місце прояву цінностей — поза системою й усередині системи;

рівень стабільності прояву цінностей — стійкі (природно-кліматичні фактори, позитивне конкурентне середовище, висока культура й т.п.) і нестійкі (нововведення, імідж, ресурси й т.д.);

масштаб поширення цінностей — глобальні, локальні, індивідуальні.

Для кращого розуміння сутності якого-небудь явища рекомендується користуватися логічними схемами.

Схема перетворення цінності в прибуток.

Зробимо аналіз схеми перетворення цінності в який-не-будь вид ефекту: технічний, соціальний, економічний або політичний. Цінності можуть перетворитися на базисні або другорядні, стратегічні або тактичні конкурентні переваги, реалізовані поза або усередині біологічної, соціальної чи виробничої системи в глобальному, локальному або індивідуальному масштабі. Наприклад, усередині соціальної або виробничої системи можуть бути реалізовані нововведення шляхом перетворення їх в інновації в будь-якій сфері діяльності. Конкурентні переваги, в остаточному підсумку, втілюються в товарах, що випускаються даною, системою й реалізованих на ринку. Продаж товару, що має конкурентну перевагу або виготовленого з використанням у системі внутрішньої конкурентної переваги, дасть ефект.

Отриманий після реалізації товару доход, що включає ефект, назад надходить у систему, яка застосувала (використала) дану конкурентну перевагу (на схемі цей зв'язок показаний зворотним зв'язком від ефекту до системи). Соціальна або виробнича система отриманий доход розподіляє на внутрішнє споживання (преміювання персоналу, технічний або соціальний розвиток системи й інших напрямів) або на одержання, (придбання, покупку) нової конкурентоспроможної цінності. Цей зв'язок показаний зворотною стрілкою від системи до цінності. Досить важливо отриманий доход направляти на придбання ефективних (перспективних) конкурентоспроможних цінностей, які можуть бути реалізовані в конкурентні переваги даної системи.

З усіх цінностей, що здобуваються знову, найбільш ефективними для системи є базисні стратегічні глобальні цінності. Наприклад, виробнича система, що розробила або купила ексклюзивне право на нову інформаційну технологію, конструкцію, структуру об'єкта або технологію її виготовлення, може мати стратегічне монопольне право на використання цієї конкурентної переваги в глобальному масштабі. У цьому випадку головні труднощі зводяться до комплексної оцінки, по-перше, ланцюжка перетворення цінності на ефект по-друге, кількісного результату самого ефекту.

Розглянута логіка сутності конкурентної переваги системи дозволяє зробити висновок, що технічна, соціальна, економічна або комплексна оцінка конкурентної переваги являє собою дуже трудомісткий процес. У конкурентній боротьбі технічних систем важливі вже інші характеристики: якість системи з погляду задоволення потреб споживачів, ціна придбання й використання системи, якість сервісу системи. Щоб по цих характеристиках мати конкурентні переваги, виробнича система, що розробляє