РОЗДІЛ 1
Курсова робота
на тему:
“Особливості організації та розробки реклами у сфері послуг”
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................3
РОЗДІЛ І.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕКЛАМИ У СФЕРІ ПОСЛУГ…......5
1.1Поняття послуги та їх особливості……………………………………….....5
1.2Загальна класифікація реклами…………………………………………......9
1.3Характеристика носіїв реклами………………………………………….....12
РОЗДІЛ ІІ.АНАЛІЗ НОСІЇВ РЕКЛАМИ ОПЕРАТОРІВ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ…………………………………………………………………………....16
2.1Аналіз рекламної діяльності мобільного оператора “Київстар”……........16
2.2Аналіз рекламної діяльності мобільного оператора “МТС”…………......23
2.3Аналіз рекламної діяльності мобільних операторів “Life” та “Beeline”…………………………………………………………………………....26
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………………….....30
3.1Зауваження та пропозиції щодо використання кольорової гами у рекламній діяльності операторів мобільного зв’язку та їх послуг.....................30
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….......32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….......35
ВСТУП
В даній курсовій роботі буде описуватися така тема „Особливості організації та розробки реклами у сфері послуг”. Курсова робота складається з трьох розді-лів, вступу, висновків та використаної літератури.
Метою курсової роботи є особливості розробки реклами у сфері послуг мобільного зв’язку. В роботі представлено короткі характеристики чотирьох операторів мобільного зв’язку: „Київстар” , „МТС”, „Life” та „Beeline”що і будуть виступати об’єктом дослідження курсової роботи.
Зараз на ринку мобільного зв'язку чотири основних операторів: ЗАТ Київстар, ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (МТС), ТОВ "Астеліт" (Life),та ЗАТ "Українські радіосистеми" (Beeline). Станом на кінець звітного періоду найбільша кількість абонентів GSM-зв'язку, 85% загального обсягу користувачів, припадає на компанії "Київстар" та "МТС". Кількість абонентів «Київстар» склала 23,872 млн.осіб, МТС -20,004 млн.осіб, Life - 8,82 млн. осіб. Як зазначалось раніше український ринок мобільного зв'язку продовжує знижувати темпи зростання. До 2007-го року виторг мобільних операторів щорічно збільшувався на 50-60%. За результатами 2007 року темпи зростання доходів знизилися до 15-20%, за оцінками експертів сумарний виторг операторів не перевищив $4,5-4,7 млрд. Український ринок мобільного зв'язку наблизився до свого повного насичення. Виторг операторів у подальшому буде зростати в основному за рахунок збільшення часу розмов та надання додаткових послуг (таких, як мобільний інтернет, SMS, MMS, відео зв'язок, мобільний контент, тощо)[10].
Завдання курсової роботи полягає в тому, щоб виявити вплив носіїв реклами на споживачів на ринку мобільних послуг.
В першому розділі описано коротку характеристику послуг, їх поняття та ознаки, види послуг. Послуга – це будь-який захід, або вигода, які одна сторона може запропо-нувати іншій, і які, в основному не відчутні і не призводять до привласнення чого-небуть. Виробництво послуг може або не може бути пов’язаний з товаром в його матеріальному вигляді. Загальна класифікація реклами, яку по можливості використовують оператори мобільного зв’язку. А також перелік носіїв реклами, за допомогою яких споживачі користуються послугами мобільного зв’язку.
В другому розділі курсової роботи висвітлення основних кольорів , які використовують компанії мобільного зв’язку для залучення нових клієнтів та утримання реальних.
В третьому розділі будуть висвітлені зауваження, пропозиції, щодо покращення рекламних звернень в роботі мобільних операторів, а також порівняння якості їхніх послуг.
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕКЛАМИ У СФЕРІ ПОСЛУГ
1.1. Поняття послуг та їх особливості
Послуга – це будь-який захід, або вигода, які одна сторона може запропо-нувати іншій, і які, в основному не відчутні і не призводять до привласнення чого-небуть. Виробництво послуг може або не може бути пов’язаний з товаром в його матеріальному вигляді.
Треба зазначити, що за останні роки сфера послуг зростає дуже швидкими темпами. Перерозподіл на ринку праці, зменшення використання праці у виробництві товарів збільшили невиробничу сферу, до якої можна віднести і ринок послуг. Крім того стрімко зростає обсяг бізнесових послуг у зв’язку з тим, що бізнес стає більш ускладненим, спеціалізованим і конкурентним.
Дуже важливим є визначення особливостей послуг. Треба зазначити, що послуги містять ознаки, які суттєво відрізняють їх від товарів. До них треба віднести : невідчутність послуги, непостійність її якості, невіддільність, неможливість збереження, а також гнучкість попиту на послугу.
Невідчутність послуги означає, що її не можна продемонструвати, тобто до покупки послугу неможливо побачити, спробувати на смак, торкнутися до неї, почути або понюхати.
Щоб хоч якось уявити собі того кота в мішку, якого вони купують, покупці шукають „сигнали” якості послуги. Свої висновки відносно якості вони роблять на підставі місця, персоналу, ціни, обладнання та способу надання послуги, які вони можуть бачити. Таким чином, метою виробника послуги є підвищення ступеню відчутності послуги тим чи іншим чином.
Фізичні товари спочатку виробляють, після чого їх зберігають, потім про-дають та споживають. На відміну від них, послуги спочатку продають і лише потім виробляють, причому це відбувається майже одночасно.
Неподільність послуги означає, що послуги не можна відокремити від їхнього джерела, незалежно від того, надається ця послуга людиною чи машиною. Якщо послугу надає людина, то вона вважається частиною послуги. Внаслідок того, що при виробництві послуги завжди присутній покупець, взаємодія постачальника та покупця є особливим аспектом маркетингу послуг. Якість кінцевого продукту-послуги залежить як від постачальника, так і від покупця.
Оскільки процес виробництва та споживання послуги пов’язаний з участю людей, то є значний ризик мінливої якості або ж непослідовність послуги. Якість послуги залежить від того, хто, коли, де і як її надає. Як така, якість послуги дуже важко піддається контролю [1,с264-265]. Це є головною проб-лемою у розробці питань щодо реалізації маркетингової товарної політики у сфері послуг. Методами вирішення цієї проблеми є: по-перше, “індустріалі-зація послуг”, тобто заміщення людей автоматичним обладнанням або заміна індивідуальних (разових) послуг спланованими і скоординованими їх комп-лексами; по-друге, проблема непослідовності послуг вирішується введенням високих стандартів обслуговування клієнтів (встановлення норм часу для відповіді на телефонний дзвінок, на оформлення замовлення, стояння клієнта в черзі, відхилення від розкладу та ін.), а також відповідністю розміру заробітної плати працівників чи можливості просування по