Міжнародний товарний ринок - прибуток, встановлених для даного підприємства; * прибутки від погашення облігаці...

Курсова робота - Міжнародний товарний ринок

прибуток, встановлених для даного підприємства;
* прибутки від погашення облігацій, що купуються з дисконтом, за ставкою податку на прибуток.
Біржі як платники податків 'язанзобові:
* вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені чинним законодавством;
* подавати до державних податкових інспекцій та інших державних органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів;
* сплачувати належні суми податків та інших обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни.
Керівники і відповідні службові особи бірж під час перевірки, що проводиться державними податковими інспекціями, зобов'язані давати письмові пояснення з усіх питань, що виникають, виконувати вимоги державних податкових інспекцій щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов'язкові платежі і підписати акт проведення перевірки.
На них покладається відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та інших обов'язкових платежів і додержання законодавства про оподаткування.
Платники податків та інших обов'язкових платежів за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків та інших обов'язкових платежів, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків та інших обов'язкових платежів додатково сплачують до бюджету 10 відсотків належних до сплати сум податків (платежів).
Слід зазначити, що законодавче поле, з метою досягнення чіткості при оподаткуванні виділяє операції, пов'язані з біржовою діяльністю, як окремий об'єкт оподаткування зі всієї сукупності операцій особливого виду.
Крім того, законодавчо трактуються такі поняття біржової торгівлі, як форвардна операція, ф'ючерсна операція, операція з опціоном та визначаються особливості обчислення прибутку (збитку) від здійснення перерахованих видів операцій.
Ставка оподаткування біржової діяльності за період формування бірж в Україні дещо змінилася. Так, згідно з пунктом 6 статті 4 Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" (введений 21.02.1992 p.), доходи від посередницької діяльності, аукціонно-біржової, торговельно-закупівельної та іншої, а також участь у розрахунках при виконанні угод та додаткові доходи підприємств від продажу на аукціоні товарів, продукції, майна оподатковуються за ставкою 75 відсотків.
Ця надзвичайно велика ставка оподаткування завдала значної шкоди біржовій діяльності України, через що піддалася гострій критиці з боку фахівців.
Зважаючи на це, у статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (введений в дію 28.12.1994 р.) ставки податку знижені і диференційовані за базовою ставкою, в розмірі 30 %, оподатковується прибуток від біржової діяльності. Прибуток від посередницької діяльності (брокерські контори, аукціонні торги) оподатковується за ставкою 45 відсотків.
Недоліки існуючої податкової системи значною мірою стримують біржову торгівлю, сприяють торгівлі по інших каналах. Це стосується в першу чергу того, що посередники в біржовій торгівлі, юридичні особи, які є членами біржі, сплачують 45% податку на прибуток. Крім того, біржі сплачують у бюджет 0,1 % митних зборів від вартості угоди. При здійсненні цих операцій за межами біржі ці податки не надходять до бюджету, а є основою тіньової економіки.
Крім того, значна частина посередників, враховуючи існуючу ставку оподаткування брокерської діяльності, взагалі не бажає користуватися послугами біржі.
Тому зміна ставки оподаткування з існуючої (45 %) до базової (30 %) у кінцевому результаті дозволить безпосереднім товаровиробникам опосередковано через брокерів брати більш активну участь у біржових торгах, що дасть можливість зменшити питому вагу позабіржової торгівлі і тим самим відійти від неконтрольованих, часто демпінгових цін та підняти їх до рівня світових, тримаючи їх прозорими та контрольованими.

ВИСНОВОК

Не претендуючи на вичерпність дослідження надто багатоаспектної проблеми, у даній курсовій роботі я намагалася висвітлити особливості структури міжнародних товарних ринків.

Численні дослідження показали, що міжнародна торгівля ніде і ніколи не розвивалась без впливу держави. По-перше, держава, проводячи ту чи іншу внутрішню економічну політику, не може досягти поставлених цілей, не застосовуючи заходи зовнішньоекономічного регулювання. По-друге, зростаюча відкритість національних економік та велика мобільність економічних процесів породжує проблему створення умов економічної безпеки країни. По-третє, в процесі розвитку зовнішньоторговельних відносин стикаються економічні інтереси різних соціальних прошарків населення і держави, тому остання, безумовно, втягується в конфлікт цих інтересів.

Також можна зробити висновок, що ринок виступає як момент, що опосередковує виробництво й споживання, і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. На ринку можуть з'явитися лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. На ринку з'ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності, в тому числі й товарів.

Що стосується аналізу зовнішньоторговельного обороту, то він свідчить, що на кожні 10 % зростання світового виробництва припадає 16 % збільшення обсягу світової торгівлі. Виробництво і торгівлю слід розуміти як чинники, що взаємно стимулюють один одного. Виробництво створює можливості для розширення торгівлі, а остання прискорює розвиток виробництва товарів і послуг. Можна сказати ще й так: “Усе, що гарно для виробництва, гарно і для міжнародної торгівлі, і навпаки”.

Додаток 1.

Товарні ринки Росії

Залишки енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти у споживачів та постачальників на 1 травня 2007 року

На 1 травня 2008р.

Приріст, зниження (–) залишків на 1 травня 2008р. до 01.

квітня 2008р., у %

травня 2007р., у %

Вугілля кам'яне, тис.т

1409,7

0,3

20,8

Вугілля буре, тис.т

0,3

0,0

Нафта сира, включаючи газовий конденсат,

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16