-201
Отже, на підприємстві спостерігається тенденція до зниження рівня накладних витрат доставки та зберігання.
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕС ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Визначення оптимальної величини виробничих запасів
Особливу актуальність для підприємства, таким чином, здобувають усі можливі способи раціональної витрати засобів, одним із яких є визначення оптимальної величини виробничих запасів.
Необхідність оптимізації системи управління запасами виникає ще і тому, що на підприємстві за останні роки нагромадилися значні обсяги запасів так званих матеріалів без руху. Свою назву дані матеріали одержали внаслідок того, що по них не здійснювалося операцій витрат протягом визначеного періоду часу.
Проаналізуємо обсяги і динаміку запасів, віднесених до категорії матеріалів без руху по складу.
Так на складі № 2 на початок 2008 року загальна сума матеріалів без руху складає 420,87 тис грн.
З них матеріали, що не використовувалися у виробництві протягом 10 місяців і вище складають 36,65 тис грн. (або 8,71% від їхньої загальної величини).
Матеріали, що не використовувалися від 5 до 10 місяців, у грошовому вираженні складають 27,3 тис грн. (6,49% від загальної величини матеріалів без руху по складу).
Матеріали, що не використовувалися від 4 до 5 місяців, складають запаси на суму 169,02 тис грн. (40,16% від загальної величини матеріалів без руху по складу).
Представимо наочне співвідношення таких матеріалів (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Співвідношення матеріалів без руху за часом збереження на складі № 2 у відсотках до загальної вартості матеріалів по даному складі
Таким чином, видно, що найбільша частина матеріалів без руху у грошовому вираженні приходиться на матеріали, що зберігаються менше чотирьох місяців та від 4 до 5 місяців. Проте, запаси, що лежать без руху понад 10 місяців складають досить велику величину. При цьому необхідно враховувати, що при розрахунку були використані облікові ціни, тобто ті ціни, по яких матеріали були прийняті на склад у відповідний період.
Таким чином, процес управління запасами матеріальних цінностей має потребу в істотному удосконаленні.
Для цього необхідно провести наступні заходи:
1.
Організувати ефективну систему контролю за станом матеріальних запасів. Одним з можливих напрямків організації даної системи є застосування сучасних розробок в області управлінського обліку, і зокрема, комп'ютеризації обліку приходу і витрати матеріалів. Адже в даний момент для того, щоб відстежити динаміку руху матеріалів на підприємстві необхідно проробити досить трудомістку задачу. За умови ж комп'ютерного обліку руху матеріалів можна практично миттєво одержувати як докладну, так і узагальнену інформацію про використання або ж навпаки, наявність певного матеріалу.
2.
Незважаючи на значні, часом непередбачені коливання факторів зовнішнього середовища необхідно мати гарну систему управління запасами якщо не по усім, те хоча б по основних номенклатурних позиціях матеріалів.
В даний час підприємство має труднощі в процесі постачання деревини, при цьому великий ризик тривалих простоїв виробництва. При цьому високі витрати по збереженню запасів даного матеріалу, оскільки умови зберігання повинні відповідати певним нормам (температура повітря, вологість). Вартість деревини складає досить значну величину від загальної вартості матеріалів необхідних для виробництва меблевого щита. Попит на продукцію, для виробництва якої використовується меблевий щит має великий ступінь невизначеності.
Унаслідок цього для управління запасами необхідно застосувати систему контролю рівня запасів з фіксованим розміром замовлення.
Розрахуємо місячну потребу в деревині. Так, у 2009 намічено здійснити наступну кількість щита меблевого:
-
ТОВ „МБЛЮЗ” (42 тис м2);
-
ТОВ „Експорт ліс” (1,5 тис м2);
-
АТЗТ „Лісбуд” (7 тис м2);
-
ТОВ „Світ барв” (4,6 тис м2);
-
АТЗТ „Аттіка” (1 тис м2);
-
ТОВ „Ві-лайн” (0,2 тис м2).
Таким чином, планована загальна річна потреба підприємства в меблевому щиті складає 56,3 тис м2. Звідси усереднена місячна потреба дорівнює 4,69 тис м2 (або 93 м3).
Розрахуємо раціональний розмір замовлення.
Транспортні витрати на доставку на одну одиницю приходиться близько 2,0 тис грн.
Витрати на збереження умовно складають: ціна одиниці * не одержаний через заморожування капіталу відсоток (банківський депозит).
Таким чином, вони рівні 70,4 тис грн * 10 % = 704 тис грн за рік, або 1,93 тис грн. за день.
Одноденна витрата дорівнює місячній потребі, поділеній на 30. Значить одноденна витрата даного виду матеріалу дорівнює 4,7/30 = 0,2 тис м2 за день.
Таким чином, оптимальний розмір замовлення дорівнює:
S опт = v 2х2х0,2 / 1,93 = 0,64 тис м2,
У результаті одержуємо поточний складський запас рівний 0,64 тис м2.
Страховий запас визначимо в розмірі 50 % поточного запасу:
СЗ = 0,64 х 0,5 = 0,32 тис м2.
Сукупна норма, таким чином, дорівнює 0,64 +0,32 =0,96 тис м2.
Час доставки складає 1 – 2 дні у випадку використання автомобільного транспорту і 4 – 5 днів залізничного.
Представимо отримані результати на графіку (рис. 3.2)
Рис. 3.2 Динаміка запасів деревини на ЗАТ “Світанок”
Таким чином, величина партії деревини, що замовляється, відповідає реальному розмірові замовлення, здійсненого підприємством (0,64 тис м2 /день).
Інтервал часу між постачаннями повинен складати 7 днів.
В даний час керівництвом підприємства розглядається питання про формування місячного страхування по деревині 6,0 тис м2.
Таким чином, розмір страхового запасу складе: 4,0 – 0,64 = 3,36 тис м2.
У даному випадку обсяг засобів, що заморожуються, складе:
3,36 * 70,4 = 236,54 тис грн.
При цьому підприємство зазнає збитків у вигляді не одержаного відсотка в розмірі 236,54 * 10% = 2365,4 тис грн. у рік, або 6,48 тис грн. на місяць.
Таким чином, оборотність запасів, і поточних активів підприємства в цілому, знижується.
Однак, у випадку непередбачених обставин, таких як на приклад ріст цін (на приклад на 0,2 тис грн на 1 тис м2 деревини), підприємство понесе збитки у виді втрати замовлень унаслідок росту ціни