У цьому періоді підприємство працювало без збитків, підтримуючи відносно постійний невисокий об'єм прибули, який на кінець 2001 р. склав 4 333 тис. грн., що на 71 тис. грн. або 1,67% більше величини балансового прибутку за попередній рік Додаток 1. Проте одержуваний прибуток не забезпечує прийнятний рівень рентабельності. Загальна рентабельність капіталу, що розраховується по балансовому прибутку, в кінці періоду склала 10,30%, що на 6,12% нижче за аналогічний показник за 2000 р. Відповідно, знижуються інші відносні показники, що характеризують ефективність діяльності суспільства залежно від об'єму прибули: економічна рентабельність по чистому прибутку; балансовий і чистий прибуток на 1 грн. обороту, які на кінець 2000 р. склали 1-2 кор. на грн виручки.

У протилежність їм значно зросла оборотність позик, склавши на кінець 2001 р. 53,43 разу, що на 139,48% більше торішнього коефіцієнта. Проте це в значній мірі обумовлено відмовою або неможливістю залучення довгострокових позикових засобів на прийнятних умовах, що виразно простежується по балансу.

Дебіторська заборгованість підприємства підтримувалася на достатньо стабільному рівні, маючи замедляющуюся тенденцію зниження і зберігаючи хорошу оборотність. Що визначає вплив тут надає збільшення виручки.

Аналізуючи структуру активів і пасивів ВАТ «Крим Хліб», слід зазначити збільшення частки оборотних активів в порівнянні з внеоборотнимі, що добре простежуватися на Додатку 4. Це дозволяє підприємству бути мобільнішим і сприяє підвищенню платоспроможності. З іншого боку, впродовж даного періоду знижується коефіцієнт автономії Додатку 3. Лише в 1999 р. цей показник перевищує нормативне значення (0,5), складаючи 0,5712. До кінця 2001 р. він знижується до 0,3349, що менше рівня 2000 р. на 17,97%. Відповідно, збільшувався коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів, який також перевищив своє нормативне значення. Це свідчить про нестійке фінансове положення і недостатність власних засобів для покриття зобов'язань суспільства. У теж час, різкими, такими, що випереджають зростання виручки, темпами збільшувалася кредиторська заборгованість. У 2000 р. приріст склав 6 132 тис. грн. або 66,80%, а в 2001 р. - 10 539 тис. грн. або 68,83%. Частка кредиторської заборгованості в загальній сумі джерел засобів збільшилася з 22,96% на початку 2000 р. до 55,68% на кінець 2001 р. Тенденція збільшення кредиторської заборгованості чітко простежується на Додатку 4. Очевидно, що дана структура джерел засобів незадовільна і украй ріськованна, оскільки ставить підприємство в жорстку залежність від фінансового положення своїх контрагентів, а також робить його дуже чутливим до змін в зовнішньому середовищі, що негативно позначається на платоспроможності.

Не дивлячись на перевищення реального власного капіталу над статутним Додаток 2 що є початковим показником стійкості фінансового стану, аналіз забезпеченості запасів джерелами засобів Додаток 7 показує, що підприємство впродовж досліджуваного періоду знаходиться в кризовому стані, на межі банкрутства, і цей стан тільки погіршувався. Обумовлюється це недоліком загальної величини основних джерел формування запасів, що росте.

Ці висновки підтверджує аналіз ліквідності підприємства. Необхідно відзначити, що за даний період практично всі показники ліквідності нижче за свої нормативні значення і мають тенденцію зниження, хоч і замедляющиміся темпами Додатку 8. Тільки коефіцієнт абсолютної ліквідності виріс протягом 2001 р. на 60,20% і склав на кінець року 0,0814, перевищивши значення 2000 роки, але не увійшов до допустимого діапазону (більше або рівне 0,2). Головним чином це обумовлено недоліком власних засобів і зростанням зобов'язань ВАТ «Крим Хліб» перед своїми контрагентами. Все це дає підстави розглядати положення справ як критичне.

Звертаючись до законодавчо встановлених критеріїв визнання підприємства, неплатоспроможним, закріпленими у вказівках ДПА від 28.08.1987р. №24-0118/10-6881 «Методичні вказівки щодо порядку складання звітності, яку надають Державні податкові адміністрації Головному управлунню примусового стягнення податків за станом на 1997р на районому та обласному рівнях», слід зазначити, що і коефіцієнт покриття, і коефіцієнт забезпеченості власними засобами нижче за свої нормативні значення Додатку 6.

Це дозволяє зробити остаточний висновок про незадовільну структуру балансу ВАТ «Крим Хліб» і неплатоспроможності самого підприємства. Коефіцієнт відновлення платоспроможності, розрахований виходячи з періоду, рівного 6 місяцям, хоч і трохи виріс в 2001 р. щодо величини 2000 р., все ж таки значно менше 1.

Це свідчить про відсутність тенденції відновлення платоспроможності підприємства в звітному періоді і дає підстави рахувати підприємство потенційним банкротом.

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в складному, кризовому фінансовому положенні і потребує негайних комплексних заходів щодо відновлення платоспроможності і ліквідності. В першу чергу, необхідно ретельно проаналізувати причини збільшення зобов'язань і термінів погашення дебіторської заборгованості, оптимізувати основні статті витрат і витрат, забезпечити збільшення власних ресурсів і провести оптимізацію податкових відрахувань, що вимагає поглибленого аналізу відповідних статей, короткострокового і перспективного планування при взаємодії всіх служб підприємства.

Розділ ІІІ. Щляхи виходу із кризової ситуації.

3.1. Загальні процедури.

Оздоровлення фінансового положення підприємства як складова частина управління кризовими станами і банкрутством припускає цільовий вибір найефективніших засобів, стратегії і тактики, необхідної для конкретного випадку і конкретного підприємства. Індивідуальність вибору цих засобів не означає, що немає деяких загальних, характерних для всіх що знаходяться в подібній ситуації підприємств. Вивчення досвіду подолання кризових ситуацій багатьох підприємств дозволяє сформулювати деякі загальні, обов'язкові для кожного підприємства процедури.

Малюнок 4. Управління кризовими ситуаціями підприємства

По характеру цих заходів можна виділити два найпоширеніших виду тактики, дозволяючих подолати кризову ситуацію. Перша з вживаних тактичних програм, отримала назву захисної (Малюнок 4), оскільки вона заснована на проведенні зберігаючих заходів, основою яких є