Суб’єктивний метод визначення ймовірності заснований на використанні суб’єктивних критеріїв, які базуються на різноманітних припущеннях. До таких припущень можуть належати: думка особи, що оцінює, її особистий досвід, оцінка експерта, думка фінансового консультанта тощо. Коли ймовірність визначається суб’єктивно, то різні особи можуть встановлювати різне значення для однієї і тієї ж події і, відповідно, здійснювати свій власний вибір.

Прийом експертної оцінки представляє собою комплекс логічних та математично-статистичних методів та процедур, пов’язаних з діяльністю експерта по переробці інформації, необхідної для аналізу та прийняття рішень. Прийом експертної оцінки заснований на використанні здатності спеціаліста (його знань, уміння, досвіду, інтуїції тощо) приймати потрібне, найбільш ефективне рішення.

Величина ризику (ступінь ризику) вимірюється за допомогою двох категорій [8, c.53]:

§ середньоочікуваного значення;

§ коливання (змінюваність) можливого результату.

Середньоочікуване значення – це значення величини події, яке пов’язане з невизначеною ситуацією. Середньоочікуване значення є середньозваженим для всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується в якості частоти або ваги відповідного значення. Середньоочікуване значення показує результат, на який ми сподіваємось в середньому. Так, наприклад, якщо відомо, що при вкладенні капіталу в проект “А” з 100 випадків прибуток у розмірі 3000 грн. було отримано в 26 випадках (ймовірність 0,26), прибуток в розмірі 2580 грн. було отримано в 48 випадках (ймовірність 0,48), прибуток у розмірі 1790 грн. було отримано в 26 випадках (ймовірність 0,26), то середній очікуваний прибуток становить 2483,8 грн. (3000 х 0,26 + 2580 х 0,48 + 1790 х 0,26). Аналогічно встановлено, що при вкладенні капіталу в проект “В” середній прибуток склав теж 2483,8 грн. (3200 х 0,2 + 2573 х 0,6 + 1500 х 0,2).

Порівнюючи дані за окремими інвестиційними проектами, можна побачити, що розраховані величини доходів по проекту “А” коливаються в межах від 1790 до 3000 грн. при сумі очікуваних доходів в цілому 2483,8 грн., по проекту “В” сума очікуваних доходів в цілому також складає 2483,8 грн., однак їх коливання здійснюється в діапазоні від 1500 до 3200 грн. Навіть таке просте співпадання дозволяє зробити висновок про те, що ризик реалізації інвестиційного проекту “А” значно менший, ніж проекту “В”, де коливання розрахованого доходу вище.

Крім методу експертних оцінок застосовуються також аналітичний метод оцінки ризику і метод проведення аналогій.

Аналітичний метод дозволяє визначити ймовірність ризиків на підставі власної інформаційної бази. Так, за допомогою аналітичних розрахунків, використовуючи дані бухгалтерської звітності та управлінського обліку, можна встановити ймовірність ризику втрати майна, ризику неплатоспроможності тощо.

Метод проведення аналогії багато в чому подібний до аналітичного, але забезпечує меншу точність. Він ґрунтується на тотожності природи окремих господарських (фінансових) операцій підприємства. Наприклад, на підставі аналізу платоспроможності партнерів встановлено, що в середньому 15 % з них не виконують своїх зобов’язань, внаслідок чого ймовірність виникнення комерційного ризику щодо будь-яких операцій купівлі-продажу також приймається на рівні 15 %. Крім визначення ймовірності ризику, метод проведення аналогії може використовуватися для прогнозування ризику зміни цін та інфляційних процесів.

Оцінка (аналіз) ризику починається з виявлення його джерел і причин. При цьому важливо визначити, які джерела є переважаючими, щоб на них зосередити аналіз.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИЗИКУ БАНКРУТСТВА ТА ІНФЛЯЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ «AVON UKRAINE»

2.1 Аналіз фіансової діяльності підприємства «Avon Ukraine»

Проведемо аналіз ризиків на міжнародному підприємстві ДП «Avon Ukraine» на основі дослідження спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких заснований на існуванні визначених співвідношень між окремими статтями бухгалтерського балансу.

Аналіз таких коефіцієнтів дозволяє оцінити фінансову стійкість підприємства, що у свою чергу є показником рівня підприємницького ризику. Вихідні дані для такого дослдження наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка платоспроможності і фінансової стійкості підприємства

№ | Показники | На початок попередньго періоду | На початок аналізуємого періоду | На кінець аналізуємого періоду | Відхилення

за попередній період | за досліджуваний період

Абсолютні | темп росту,

% | Абсолютні | темп росту,

%

А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1

1.1

2

3

4

5

6

7

8 | Величина функціонуючого капіталу

у % до засобів підприємства

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Проміжний коефіцієнт покриття

Загальний коефіцієнт покриття

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами

Коефіцієнт автономних засобів підприємства

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу

Коефіцієнт маневреності (мобільності, гнучкості) власних засобів |

2329,72

52,52

0,0006

0,55

1,99

53,32

0,54

0,85

0,97 | 2897

28,44

0,0201

0,66

1,42

32,73

0,42

1,41

0,68 | 3905,4

35,85

0,0336

0,30

1,67

73,02

0,51

0,96

0,7 | 567,28

-24,08

0,0195

0,11

-0,57

-20,59

-0,12

0,56

-0,29 | 124

54

3350

1200

71

61

78

166

70 | 1008,4

7,41

0,0135

-0,36

0,25

40,29

0,9

-0,45

0,02 | 135

126

167

45

118

223

121

68

103

Величина функціонуючого капіталу збільшилися з 2897 тис. грн. до 3905,44 тис. грн. Крім того, їхня частка також збільшилася на 7,41% і склала на кінець періоду 35,85% засобів підприємства. Ця тенденція оцінюється як позитивна, тому що свідчить про ріст мобільності засобів і поліпшенні можливості фінансового маневру.

На початок попереднього періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності складав 0,0006, на початок аналізованого періоду 0,0201, а на кінець став дорівнює нормі 0,0336. Той факт, що найбільш ліквідні засоби протягом попереднього року складали настільки мале значення свідчить про серйозний дефіцит вільних коштів. Таким чином платоспроможність підприємства цілком залежить від надійності дебіторів.

Проміжний коефіцієнт покриття також нижче норми. На початок попереднього періоду підприємство (у випадку своєчасності розрахунків дебіторів) здатно було погасити найближчим часом 55% зобов'язань, а на кінець 2008 р. лише 30%.

Загальний коефіцієнт покриття знизився за два періоди з 1,99 до 1,67. Т.е. обсяг поточної заборгованості, що підприємство може погасити з обліком наявних наявних ресурсів, своєчасних розрахунків кредиторів і реалізацією поточних матеріальних активів знизився з про 166% зобов'язань до 167%. Обидва показники