Вірогідність інформації полягає в долі реальної інформації в загальному обсязі даних, що надійшли, (зведень). Вірогідність має також три рівні:

Ш абсолютний (100%);

Ш довірчий (80%);

Ш негативний (менш 80%).

Чим менше людей беруть участь у зборі, переробці й обробці інформації (до визначеної межі), тим вище звичайно буває її вірогідність. Вона значною мірою залежить від часу проходження інформації. Навіть абсолютно достовірна інформація, що прийшла інформанту занадто пізно, може стати помилковою (на приклад, про курси акцій на біржі).

Вірогідність інформації може бути штучно підвищена в результаті обробки більшого, ніж звичайно, обсягу інформації чи меншого, ніж необхідно, за рахунок ефективних систем її обробки по спеціальних методиках і алгоритмах (прикладом такого роду служить розвідувальна інформація, одержувана по уривчастих зведеннях навіть у відкритій пресі).

Цінність інформації характеризується зниженням рівня витрат ресурсів (матеріалів, часу, грошей) на ухвалення правильного рішення. Вона має чотири рівні: нульовий; середній (скорочення рівня втрат чи підвищення прибутку більш ніж на 10%); високий (скорочення рівня витрат більш ніж у 2 рази); надвисокий (скорочення рівня витрат більш ніж у 10 разів). Цінність характеризує інформацію як ресурс, товар, що мають споживчу вартість. Нульову цінність представляє інформація, що повторює раніше відомі чи непотрібні для ухвалення рішення зведення.

Середній рівень цінності може мати інформацію, створювану сумлінними, але такими, що втратили інтерес до роботи, фахівцями.

Високу цінність представляють імітаційні моделі організацій, що дозволяють керівнику правильно передбачити можливі наслідки реалізації при різних варіантах рішення.

Надвисоку цінність представляє інформація, зв'язана з інноваційними технологіями, маркетинговими дослідженнями, а Іноді, має і кримінальний відтінок.

Насиченість інформації — це співвідношення корисної і фонової інформації. Фонова інформація служить для кращого сприйняття корисної (професійної) інформації за рахунок:

Ш поліпшення настрою;

Ш підняття емоційного рівня;

Ш попереднього настроювання уваги на задану тему.

Фонова інформація може включати: жарти, анекдоти, зве-дення про матеріальне стимулювання, відхилення від теми, допоміжну і вступну інформацію. При відсутності фонової інформації основна часто слабко сприймається людиною (як «суха» і нав'язувана посилено зверху). Однак при великій кількості фонової інформації можна пропустити необхідний і корисний обсяг основної. У таких випадках говорять, що в повідомленні, доповіді, розпорядженні багато води. Насиченість має три рівні:

1. високий (80-100%);

2. нормативний (50-80%);

3. низький (менш 50%).

Вироблення найкращого співвідношення корисної і фонової інформації поки ще відноситься до мистецтва керування і залежить від індивідуальних рис ЛПР.

Відкритість інформації — це можливість представляти її різним контингентам людей і суспільству.

Існує три рівні відкритості інформації:

Ш секретна (державна таємниця), зв'язана з безпекою держави і відображена в грифах: особлива важливість, абсолютно секретно, секретно;

Ш конфіденційна інформація (для службового користування) - відбиває інтереси суспільства, потреби чи групи колективу людей. Має обмеження на використання. До конфіденційної інформації відносяться зведення про потенціал організації, програми інвестицій, способи виробництва продукції і ціни, умови контрактів, зведення про партнерів і угоди, а також інформація з високим рівнем цінності;

Ш публічна (відкрита) інформація відбиває інтереси суспільства й інтереси людей і не має обмежень на використання:

Розглянуті п'ять характеристик інформації тісно між собою зв'язані і впливають один на одного.

Коректування однієї з них впливає на зміну інших. Так, підвищення вірогідності інформації викликає необхідність збільшення її обсягу і відкритості.

Кінцева, оброблена інформація, використовувана керівником для розробки управлінського рішення, повинна мати наступні рівні характеристик:

Ш обсяг: субмінімальний рівень (0);

Ш цінність: середній і високий рівні (Ц);

Ш вірогідність: абсолютний рівень Д;

Ш насиченість: середній рівень (Н);

Ш відкритість: конфіденційний і відкритий рівні (ПРО).

Узагальнюючим показником кінцевої інформації як ресурсу є ефективність її використання. Вона ошнюєтьси за наступним співвідношенням:

результат
Ефективність=

витрати

Кожен рівень характеристики інформації має вартісний еквівалент, тому розрахунок ефективності може вироблятися порівнянням варіантів використовуваних рівнів характеристик інформації.

Наприклад: До отримання інформації про рівень доходів споживачів, було видано кредити на суму 200 тис. грн. і затрачено 171тис. грн. для їх реалізації, оскільки кредити видавалися під досить високу відсоткову ставку(17%) і на короткий термін сплати (1 рік). Після отримання даних, керівництвом кредитної спілки було прийняте рішення, щодо зменшення відсоткової ставки на 0,5 % і продовження терміну сплати кредитів до 2-3 років, оскільки рівень доходів населення Долинського району невисокий і нестабільний, але рівень продажу побутової техніки в кредит значно зріс. Внаслідок прийняття даного рішення було отримано прибуток на суму 1289 тис. грн. і затрачено 387 тис. грн.. для їх оформлення(за два роки). Проведемо розрахунок ефективності впровадження даного рішення, внаслідок використання Інформації про рівень доходів споживачів.

Е1=200/171=1,17

Е2= 1289/3 87=3,33,

Як видно з попередніх розрахунків, ефективність зросла в 2,84 раза, що досить позитивно впливає на діяльність кредитної спілки і приносить їй стабільні високі доходи у вигляді відсотків за кредити.

Отже, необхідно якомога частіше використовувати релевантну інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень і для досягнення максимальних результатів.

2. Системний аналіз в прийнятті рішень

В даний час багато спеціалістів з управління вважають системний аналіз одним з ефективних засобів для надання допомоги ЛПР в процесі прийняття рішень.

В загальному вигляді системний аналіз можна о характеризувати як методологію розв'язання великих комплексних проблем управління.

На мою думку, вдало висловився про це поняття Д. Бурчфілд: "Системний аналіз це лише назва певного підходу проблеми прийняття рішень, яким завжди користувався хороші керівник. По суті, він не являє собою нічого таємничого, нічого особливо складного чи чого-небудь зовсім нового. Цей підхід дає широкі можливості керівництву для одержання самих різноманітних