Теорія корисності передбачає, що результати якого-небудь рішення, дії вимірюються одним наведеним показником, що називається корисністю.

Корисність розглядається як певним чином узагальнені втрати чи виграші, коли всі цінності приведені до одної шкали. На цій шкалі можна знайти точку, що відповідає певній події чи результату. Корисність вимірюють в довільних одиницях, що називаються одиницями корисності,, які можна пов'язати з іншими одиницями, наприклад, грошовими. Цей зв'язок і визначає величину корисності для кожного керівника. Людина вибирає той варіант, який максимізує корисність в її розумінні.

Відносна корисність для кожної людини вважається вимірною, а абсолютна — ні. Функція корисності визначається у відповідності з правилом: якщо людина, що приймає рішення, байдужа до вибору між двома варіантами, то очікувана корисність однакова. ЛПР зазвичай враховує встановлену ним важкість різних результатів рішень.

В деякі рішення входять одночасно кількісні і якісні оцінки значущості. Наприклад, яку виробничу програму доцільно вибрати для підприємства: більш напружену, що дає можливість значно збільшити прибуток, при умові, що ймовірність виконання напруженої програми — 90 %, чи менш напружену програму, ймовірність виконання якої — 100 %? При виборі варіантів таких рішень необхідно враховувати, по можливості, всі, що істотно впливають, фактори, частково, моральні збитки при невиконанні плану як для колективу, так і для керівників. На вибір варіанту рішення великий вплив здійснюють особисті якості керівника, саме від нього залежить вибраний критерій оцінки рішень і

3.2 Напрями вдосконалення процесу прийняття управлінських рішень

Для прийняття управлінських рішень в КС «Станіславська» необхідною умовою є наявність інформації. Значна частина інформації, яка збирається та опрацьовується КС «Станіславська» має описово-історичний характер і стосується минулої діяльності. Для того , щоб бути корисною для процесу прийняття управлінських рішень, інформація повинна фокусуватися на тих аспектах, що найбільше впливають на діяльність кредитної спілки.

Одним з актуальних в сьогоднішніх умовах напрямків удосконалення інформаційного забезпечення є створення автоматизованих баз даних.

Повністю автоматизувати процес прийняття рішень неможливо, тому значна увага повинна надаватися системам підтримки прийняття рішень. Процедура проектування систем підтримки прийняття рішень передбачає використання баз даних - інтегрованого сховища даних, яке має використовуватися багатьма споживачами відразу та забезпечувати незалежність даних від прикладних програм.

Мета створення бази даних в Кредитній спілці «Станіславська» -підвищення ефективності управлінських рішень за рахунок раціональної систематизації інформації, правильного її розподілу. База даних повинна забезпечити:

Ш прямий доступ користувачів до інформації та можливість її багаторазового використання;

Ш максимальний обсяг потрібної інформації для працівників КС «Станіславська» на всіх рівнях управління;

Ш оперативний пошук та видачу інформації згідно із запитом;

Ш захист інформації від спотворень;

Ш захист від несанкціонованого доступу до інформації.

Звичайно проектування баз даних починається з аналізу предметної області та виявлення вимог користувачів до неї на всіх рівнях управління. Тому в КС «Станіславська» ефективно ввести посаду адміністратора бази даних.

Проектування баз даних - це інтеграційне багато етапне прийняття обґрунтованих рішень у процесі аналізу інформаційної моделі предметної області.

Спрямованість інформаційних потоків в КС «Станіславська» регулюється управлінським ланцюгом, який визначає способи збирання, аналізу та зберігання інформації.

Автоматизовані процеси збору інформації забезпечать високий рівень автоматизації процесів збирання інформації, підвищить якість прийняття управлінських рішень, зниження трудомісткості виконання розрахунків і т. д.

Проблеми оптимізації рішення в унікальних ситуаціях, характерних для управлінської діяльності (визначеккя напрямів розвитку обсягів і джерел інвестицій та інше) - завжди в центрі уваги керівників. Проблеми пошуку раціонального рішення в нестандартних ситуаціях мали місце завжди, але в останні десятиріччя роль їх особливо зросла, адже зріз динамізм довкілля і скоротилась тривалість, коли раніше прийняті рішення залишаються ефективними. Коли існує невизначеність при прийнятті рішень можливо користуватись теорією корисності.

Невизначеності в КС «Станіславська» при реалізації управлінських рішень виникають в основному, за наступними причинами:

Ш обмеження на ресурси(матеріальні, інтелектуальні);

Ш вплив форс-мажорних обставин;

Ш недостатня професійна підготовка керівників і спеціалістів процесу управління;

Ш невідповідність рішення об'єктивному очікуванню об'єкта управління.

Для того, щоб використовувати суттєві фактори ситуації, в КС «Станіславська» необхідно гнучко використовувати різні стилі управління. Основними вимірювачами стилів управління, зазвичай, залишаються авторитарність (демократичність). Але важливо також застосовувати вимірювання результативності, тобто об'єднати основні вимірювання стилів управління і суттєві фактори ситуації найбільш сприятливим чином для отримання хороших результатів. Важливо відзначити, що хороший результат може бути досягнутий не лише завдяки ефективному управлінню людьми, але й просто під впливом випадковостей.

Важливим кроком з процесі управління ризиками в кредитній спілці має бути розроблення та впровадження системи контролю, яка б відповідала стратегії управління ризиками.

Конструкція блоку контролінгу в КС «Станіславська» характеризується:

1) використанням 3 змістовно-різноманітних видів інформації:

Ш нормативної

Ш поточної

Ш сценарної (гіпотетичних можливостей).

2) структуризацію діяльності контролінгу як простору(розташуванням як в зовнішньому так і в внутрішньому середовищі) та і часу (встановленням періодичності сканування «контрольних точок» моніторингом від співпадаючого з горизонтом стратегічного плану до практично неперервної і різноманітної для різних за змістом точок).

3) необхідність при в встановленні в контрольних точках розбіжностей між нормативною і фактичною інформацією того чи іншого втручання в процес реалізації стратегічного плану,

4) групою змістовно різноманітних підсумкових рішень: залишити існуючі параметри стратегічного плану без змін, скоригувати засоби реалізації цілей стратегічного плану без змін самих цілей, змінити цілі та, відповідно, засоби реалізації стратегічного плану, діяти за програмою антикризового управління кредитною спілкою.

5) тим, що діагностичні функції, які виконуються, належать не тільки до поточного часу сеансу