Отже, системний аналіз в КС «Станіславська» знайшов широке розповсюдження при розв'язанні таких завдань, як розміщення депозитних рахунків в різних установах, визначення майбутньої потреби в новому обладнанні і в робітниках тої чи іншої кваліфікації, прогнозування попиту на різні види послуг. Також необхідно зазначити, що використання системного аналізу в процесі прийняття управлінських рішень допомагає приймати правильні рішення

Тепер оцінимо вплив запропонованих заходів на ОТЕП.

Таблиця 3.2

Вплив заходів на показники

Заходи | Дохід до впровадження заходу | Дохід після впровадження заходу | Витрати до впровадження заходу | Витрати після впровадження заходу | Прибуток до впровадження заходу | Прибуток після впровадження заходу

Використання інформації | 200000 | 128900 | 171000 | 37300 | 29000 | 891700

Теорія користності | - | 1170 | - | 1000 | - | 170

Системний аналіз | 5250 | 16000 | - | - | 5250 | 16000

Разом | 205250 | 1306170 | 171000 | 398300 | 34250 | 907870

Як видно з розрахунків, проведених в таблиці 3.2, в КС «Станіславська» доцільно впроваджувати такі засоби прийняття ефективних управлінських рішень, як системний аналіз, теорію корисності, а також використовувати достовірну .інформацію. Дані заходи призведуть до значного зростання прибутків КС «Станіславська».

Висновки

Рівень планомірності в багатьох ефективно функціонуючих компаніях демонструє осмисленість і визначеність їх діяльності. Сучасна реалізація процесу прийняття управлінських рішень характеризується усвідомленням його необхідності з метою забезпечення ефективного організування, мотивування, контролювання та регулювання діяльності організації, запобігання втратам і зменшення ризиків.

Ухвалення рішень - це основа діяльності організації. Від якості розробки, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енер-гетичних та шформаційних ресурсів конкретної організації. За результатами рішень відбувається процес порівняння, аналізу та оцінки запланованих показників і досягнутих результатів. Менеджер у своїй роботі повинен розрізняти рішення за видами, а організація в цілому повинна мати визначений підщ до пришга рішень.

Рішення — вибір альтернативи, речове відбиття самого управління (менеджменту), певною мірою його підсумок. Воно є результатом обдумувань, дій і намірів, висновків, міркувань, обговорень, постанов, наказів тощо, спрямованих на реалізацію цілей управлшня.

Ухвалення управлінського рішення - це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. Тобто, це модель, у якій фігурує певне число варіантів та можливість обрати кращий з них. Відсутність вибору ускладнює процес ухвалення рішення. Ця ситуація передбачає, що рішення вже ухвалив хтось інший або непідвладні

Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити вірогідність потенційних результатів. Це має місце, коли фактори, що потребують обліку, настільки нові та складні, що відносно них неможливо отримати достатню інформацію. При прийнятті рішення повністю уникнути ризику неможливо.

Процес прийняття рішень складний і багатосторонній. Він вмішує цілий ряд стадій і операцій. Питання, скільки і які стадії повинен пройти процес прийняття рішень, який конкретний зміст кожного з них, суперечливі і неоднаково вирішуються менеджерами. Це залежить від кваліфікації керівника, ситуації, стилю керівництва і культури організації. Важливо, щоб кожен менеджер розумів сильні сторони й об-меження кожного підходу та процедуру прийняття рішення і вмів виби-рати кращий варіант з урахуванням ситуації і власного стилю управління.

Процес може бути розбитий на шість кроків:

1. визначення проблеми;

2. установка цілей

3. розробка альтернативних рішень;

4. вибір альтернативи;

5. реалізація рішення;

6. оцінка результатів.

Прийняття і реалізація управлінських рішень - це колективна праця. Організаційна діяльність у прийнятті управлінських рішень відбувається на 2 стадіях процесу:

1. підготовці групою фахівців альтернативних варіантів рішення;

2. підготовці до запровадження рішень у дію.

Організація виконання рішень — це специфічна діяльність керівника, яка завершує управлінський цикл. У процесі організації виконання рішення він стикається з реальною ситуацією, яка найчастіше відрізняється від ідеальної.

Організація виконання рішень немислима без контролю. Контроль виконання рішень є завершальною стадією управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна одержати інформацію про виконання рішення, досягти мети, яку визначила організація.

Головне призначення контролю полягає у своєчасному виявленні можливих відхилень від заданої програми реалізації рішення, а також у своєчасному прийнятті заходів щодо їх ліквідації.

За допомогою контролю не тільки виявляються відхилення від зав-дань, сформульованих в рішеннях, а й визначаються причини цих від-хилень.

Отже, ухвалення рішень - це основа діяльності організації. Від якості розробки, прийнята та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енер-гетичних та інформаційних ресурсів конкретної організації. За результатами рішень відбувається процес порівняння, аналізу та оцінки запланованих показників і досягнутих результатів. Важливо, щоб кожен менеджер розумів сильні сторони й обмеження кожного підходу та процедуру прийняття рішення і вмів вибирати кращий варіант з урахуванням ситуації і власного стилю управління.

Кредитна спілка - це об'єднання осіб, що мають спільні інтереси (працівники одного підприємства чи фірми або члени однієї профспілки), яке продає своїм членам акції (приймає від них вклади) та надає їм позики.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:

Ш добровільність вступу та свобода виходу з кредитної спілки;

Ш рівноправність членів кредитної спілки;

Ш самоврядування;

Ш гласність.

Місія кредитної спілки

«Задовольняти на неприбуткових засадах потреби членів спілки у доступних кредитах та вигідних, безпечних вкладах.»

Організаційна структура кредитної спілки - конфігурація усіх підрозділів або посад КС з визначеними функціями, зв'язками та підпорядкованістю.

Отже, структура організації відображає будову та внутрішню форму організаційних систем. Зв'язок елементів в структурі підпорядковується певній діалектиці співвідношення часткового та цілого. Структура являє собою синтез, сталі зв'язки, які