Курсова робота

Тема Стратегічний аналіз Центру «Торгпреса”

ЗМІСТ

1. Стратегічний аналіз Центру «Торгпреса”…………………………………… 5

2. Місія Центру "Торгпреса" …………………………………………………………….7

3. Функцій Центру "Торгпреса"………………………………………………………… 8

4. Чинники галузевої конкуренції ………………………………………………….8

5. Конкуренти в галузі ………………………………………………………………. 9

6. Формування стратегії Центру “Торгпреса” ……………………………… 13

7. Впроваджувані зміни …………………………………………………………………..16

8. Висновки ………………………………………………….……………………………………22

9. Список використаної літератури …………………………………………………23

Стратегічний аналіз Центру «Торгпреса”.

Для написання роботи було обрано організацію Центр "Торгпреса", що є однією з 26 філій “Київської обласної дирекції УДППЗ “Укрпошта”.

Була організована як самостійний структурний підрозділ Київської обласної дирекції для здійснення виробничо - господарської діяльності на принципах госпрозрахунку та самофінансування.

Має свій самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки, але підпорядковується директору Київської обласної дирекції і є державною організацією.

До її основних функцій входить торгівля друкованою продукцією і знаками поштової оплати. Центр ‘’Торгпреса’’ обслуговує 25 філіїй Київської обласної дирекції, які розміщені по всій Київській області і маючи власну роздрібну торгову мережу здійснює комерційну діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Всього Центр має 61 торгову точку.

Центр відноситься до організації бюрократичного типу.Дана організація сполучає в собі елементи функціональної та дивізіональної форми структури організації.

Організаційна структура Центру ‘’Торгпреса’’ має наступний вигляд (рис.1), а нижче наведена організаційна структура управління (рис.2.).

Можна виділити характерні риси цієї організації, що підтверджують ії приналежність до бюрократичного типу.

По-перше, ієрархія управління для такої невеликої організації є досить розгалуженою, ії ієрархічність визначається одним принципів побудови структури організації - визначенням ліній влади. При дослідженні ієрархії влади, було встановлено, що в даній організації існує три рівні управління.

В організації також існують правила і норми поведінки персоналу, але вони нечисленні і скоріш за все негласні, та професійні відносини в організації встановлені цими правилами та інструкціями. Статус кожної посадової особи є чітко визначеним посадовими інструкціями де передбачені функціональні обов'язки, права та відповідальність, а також порядок підпорядкування. Кожна посадова особа приймає рішення в межах своєї компетенції і функціональних обов'язків, але вона може проявити ініціативу, хоча напрямок ініціативи теж визначений посадовою інструкцією. Дана організація прагне стабільності, але все більше приходе розуміння того, що зміни є необхідним атрибутом кожної організації в сучасних ринкових умовах. Методика проведення роботи і правила також стабільні, але їх зміна цілком допустима, оскільки організації приходиться адаптуватися до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, що постійно впливають на ії діяльність. Підбір кадрів до персоналу адміністративного управління здійснюється за професійними якостями, досвідом роботи на протязі якого людина набуває ділових якостей.

Кожен підрозділ Центру підпорядковується безпосередньо директору. Директор організації є одночасно і ії лідером, організація працює як згуртована команда, не дивлячись на ії поділ по відділам. Стиль керівництва нагадує консультативно-демократичний, бо директор виявляє значну, але неповну довіру до підлеглих. Існує двосторонне спілкування і деяка ступінь довіри між керівником і підлеглим. Важливі рішення приймаються директором, але багато конкретних рішень приймаються підлеглими.

В перший день робочого тижня або по мірі необхідності директор скликає весь управлінський персонал на півгодинні наради де вирішуються чергові питання, визначаються завдання на тиждень , виносяться догани тим, хто не виконав покладеного на нього завдання і дезорганізував роботу організації в цілому або ж завдав збитків організації.

В той же час керівник складає плани на півріччя і рік, що створює ряд важливих і часто суттєвих сприятливих факторів для організації. Адже стратегічне планування є єдиним способом прогнозувати майбутні проблеми і можливості. Стратегічне планування дає також основу для прийняття рішень. Знання того, що організація бажає досягнути, допомагає зорієнтуватися у напрямках діяльності. Приймаючи обгрунтовані і систематизовані планові рішення, керівник знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості організації або зовнішнє середовище. Планування, оскільки воно необхідне для формулювання встановлених цілей, допомагає створити необхідну єдність загальної мети в організації .

Але в бюрократичних структурах виникають труднощі, що пов'язані з наданням великого значення стандартизованим правилам, процедурам і нормам, що забезпечують належне виконання співробітниками своїх завдань, виконанню запитів інших підрозділів, а також взаємодію з клієнтами та державними установами. Це призводить до того, що організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі проблеми і питання що тут виникають вирішуються тільки виходячи з прецендентів. Відсутність гнучкості може виникати і у взаємовідносинах працівників в межах організації. Строге слідування встановленим правилам може породжувати нові проблеми в ході взаємодії, обміну інформацією і координації діяльності різних частин організації. Також це призводить до негнучкості і повному порушенню здатності організації породжувати і вводити нові елементи в процес своєї діяльності. Особливо це стосується тих організацій, яким необхідно по-новому реагувати на швидкі зміни умов ринку і технології, а Центр відноситься саме до таких організацій

Організація, по визначенню, це - група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально . Основна загальна мета організації, що є чітко вирізненною причиною ії існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії. Значення відповідної місії, яка формально виражена і ефективно представлена співробітниками організації, неможливо перебільшити. Розроблені на її основі цілі є критеріями для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень. Якщо керівники не знають, яка основна мета їх організації, то в них не буде логічної точки відліку для