| 126,6 | 123,9 | 123,9 | 0,68% | 0,67% | 0,73%
Інші | 971,5 | 979,4 | 979,4 | 5,24% | 5,28% | 5,78%
Аналізуючи склад і структуру основних фондів УМ-22 бачимо, що питома вага будівель у загальній вартості основних виробничих фондів незначно збільшилась (з 6,80% у 2000р. до 7,44% у 2001.). Також незначно підвищилась питома вага споруд (з 8,17% в 2000р. до 8,94% у 2001р.), що вплинуло на збільшення питомої ваги пасивної частини основних фондів. Частка передавальних пристроїв незначно зросла у 2001 році і склала 0,67 %. В структурі нафтової і газової промисловості виробничий процес проходить на відкритому повітрі, тому питома вага споруд невелика. В будівництві трубопроводів до споруд відносяться безпосередньо трубопроводи, компресорні станції, нафтоперекачувальні станції, станції катодного захисту. В зв’язку з будівництвом нових об’єктів частка споруд в загальній кількості основних фондів зросла. В зв’язку з цим зросла потреба в забезпеченні зв’язку на значні відстані, тому підприємство проводило нові ліній зв’язку, ремонтувались і модернізувались вже існуючі. В зв’язку з цим і збільшилась частка передавальних пристроїв в загальній вартості основних фондів.
Найбільшу частку основних виробничих фондів займають машини і обладнання, які є активною частиною основних виробничих фондів. У 2000р. частка машин і обладнання несуттєво зменшилась порівняно з 1999р. (з 78,50% до 78,47%), а у 2001р. вона зменшилась до – 76,45% . Цей показник зменшився, тому що деякі машини і обладнання зносилися, деякі з них стали застарілими і були замінені сучасними, дешевшими, але ефективнішими. В будівництві трубопроводів до машин і обладнання відносяться: екскаватори, бульдозери, крани-трубоукладальники, ізоляційні і очисні машини, зварювальні агрегати, установки горизонтального буріння, обладнання трубозварювальних баз.
Питома вага інструменту та інвентарю знизилась – з 0,68% у 1999р. до 0,67% – у 2000 р., а у 2001 році зросла до 0,73%.
3.2. Аналіз ефективності використання основних фондів.
Щоб проаналізувати узагальненi показники ефективності використання основних фондiв необхiдно визначити i дати оцiнку таким показникам як фондовiддача, фондомiсткiсть.
До часткових показникiв використання основних фондiв вiдносяться:
- коефiцiєнт екстенсивного використання обладнання;
- коефiцiєнт iнтенсивного використання обладнання;
- інтегральний коефiцiєнт.
Оцiнка вищенаведених показникiв методом порiвняння фактичних показникiв звiтного перiоду з звiтними показниками попереднього перiоду в динамiцi дає можливiсть проаналiзувати ефективнiсть використання основних фондiв та прослiдкувати тенденцiю їх змiни.
Дані для розрахунку показників наведено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5. – Вихідні дані.
Показники | 1999 | 2000 | 2001
Вартість ОФ на початок року, тис. грн. | 18726,7 | 18543,7 | 18543,4
Вартість введених ОФ, тис грн. | 25,7 | 112,4 | 52
Вартість виведених ОФ, тис грн. | 208,7 | 112,7 | 1645,8
Вартість ОФ на кінець року, тис. грн. | 18543,7 | 18543,4 | 16949,6
Середньорічна вартість ОФ, тис грн. | 18635,2 | 18543,6 | 17746,5
Обсяг робіт, тис грн | 17900 | 17650 | 17210
ССЧ, чол | 380 | 375 | 370
Прибуток, тис грн. | 311 | 302 | 297
Фактичний час роботи обладнання, дні | 205 | 194 | 186
Календарний час роботи обладнання, дні | 365,0 | 365,0 | 366,0
Обсяг фактично виконаних робіт, км | 96 | 91 | 87
Максимально можливий обсяг виконання робіт | 180 | 180 | 180
Вартість зношення ОФ, тис.грн | 1123,6 | 1223,9 | 1298,0
Залишкова вартість ОФ,тис. грн | 17603,1 | 17319,8 | 17245,4
Результати розрахунку наведено в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6. - Розрахунок показників ефективності використання ОФ.
Показники | 1999 | 2000 | 2001
Фондовіддача, грн./грн. | 0,96 | 0,95 | 0,97
Фондоємність, грн./грн. | 1,04 | 1,05 | 1,03
Фондоозброєність, тис. грн./чол. | 49,04 | 49,45 | 47,96
Коефіцієнт інтенсивного використання | 0,53 | 0,51 | 0,48
Коефіцієнт екстенсивного використання | 0,56 | 0,53 | 0,51
Інтегральний коефіцієнт | 0,30 | 0,27 | 0,25
Проводячи аналіз ефективності використання ОФ в УМ-22 бачимо, що в 1999 році на 1 грн. вартості ОФ припадало 0,96 грн. виготовленої продукції, в 2000р. цей показник становив 0,95 грн. Він є низький, що пояснюється зменшенням рівня завантаження виробничих потужностей. Але в 2001 році спостерігається тенденція до зростання фондовіддачі, яка відповідно становить 0,97 грн. Показник фондовіддачі розраховуємо за формулою 2.6.
Так, як фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі (формула 2.7.), то не дивним є те, що вона протягом 1999-2001 років зростала і зменшувалась. В 1999 році на 1 грн. випущеної продукції припадало 1,04 грн. вартості ОФ, в 2000 р.- 1,05 грн., в 2001 р.-1,03 грн.
Вищевказані показники не є позитивними, але спостерігається тенденція до збільшення фондовіддачі та зменшення фондоємності, що свідчить про покращення становища на підприємстві, порівняно з минулими роками.
Обчислюємо показник фондоозброєності (формула 2.8.). На одного працівника в УМ-22 у 1999 році припадало 49,04 тис.грн. вартості ОФ, у 2000 році показник фондоозброєності становив 49,45 тис.грн., а у 2001 році він становив 47,96 тис.грн., що на 1,08 тис.грн. менше, ніж у базовому році.
Таке зниження фондоозброєності на даному підприємстві можна пояснити виведенням основних фондів у 2001 році, а також незначним зменшенням чисельності працюючих на підприємстві.
Показники інтенсивного, екстенсивного використання та інтегральний коефіцієнт обчислюються відповідно за формулами 2.3.-2.4. Величина інтенсивності використання ОФ у 1999 році була досить значна, хоч протягом аналізованого періоду зменшилася. В 2000 р. вона зменшилася на 0,02 в порівнянні з 1999 р., а в 2001 р. на 0,05. Таке погіршення інтенсивного використання ОФ пояснюється значними спадами виконання робіт, тому що завантаженість виробничих потужностей протягом