| 35 | 35 | 35
10 | Київська область | 5 | 5 | 5 | 5
11 | Кіровоградська область | 11 | 10 | 2 | 11
12 | Луганська область | 48 | 48 | 1 | 49
13 | Львівська область | 18 | 5 | 0 | 23
14 | Миколаївська область | 7 | 7 | 4 | 7
15 | Одеська область | 17 | 13 | 6 | 17
16 | Полтавська область | 10 | 10 | 2 | 12
17 | Рівненська область | 11 | 11 | 11 | 11
18 | Сумська область | 13 | 13 | 13 | 13
19 | Тернопільська область | 5 | 3 | 4 | 6
20 | Харківська область | 8 | 11 | 1 | 12
21 | Херсонська область | 21 | 21 | 1 | 22
22 | Хмельницька область | 21 | 21 | 21 | 21
23 | Черкаська область | 9 | 9 | 9 | 9
24 | Чернівецька область | 6 | 3 | 1 | 7
25 | Чернігівська область | 41 | 27 | 3 | 50
26 | м. Київ | 250 | 250 | 250 | 250
27 | м. Севастополь | 3 | 3 | 3 | 3
Усього | 726 | 697 | 536 | 781
Необхідне впровадження автоматизованих індивідуальних теплових пунктів та пропонує джерела фінансування енергозберігаючих проектів
Житлово-комунальне господарство України нині посідає третє місце серед галузей народно-господарського комплексу за обсягами споживання природного газу – понад 13,0 млрд. кубометрів на рік. При цьому і найбільші втрати теплової енергії, - близько 30% - у житловому фонді та до 25% - у зовнішніх теплових мережах. Нині триває пошук швидкого способу зниження споживання газу в цьому секторі. І це є найбільш складним завданням, адже з одного боку, - населення бажає зберегти преференції у вигляді низьких тарифів на комунальні послуги, з іншого - держава вже не в змозі тягти таку ношу. Безумовно, необхідний компроміс між державою і населенням.
Існує помилкова думка, що значного зменшення споживання газу можна досягти в результаті першочергової модернізація теплогенеруючого обладнання. Модернізація котлів, звичайно, необхідна. Однак вона не є глобальним і першочерговим заходом у містах із розвинутим централізованим теплопостачанням. Закордонний досвід засвідчує, що вкладати гроші у кілька відсоткове підвищення ККД котлів є безуспішним заходом, який на перший погляд має певні економічні перспективи. Під час пошуку енергозберігаючих заходів найчастіше забувають про незадоволений попит на тепловий комфорт, який складає близько 20%, що значно перевищує економію, якої можна досягти на котлах. Для зниження газоспоживання необхідний енергозберігаючий захід, що у кілька разів перевершує незадоволеність тепловим комфортом. Відповідає цим вимогам термомодернізація будинків, після якої відпаде потреба у численному парку задіяних котлів і зменшиться енергоспоживання. Зростання вартості комунальних послуг при цьому є невідчутним для населення.
Термомодернізація будинків це комплекс заходів, спрямований на підвищення комфортності проживання при значному скороченні витрат енергоносіїв на обігрів будівель. Але на думку фахівців починати треба з контролю споживання теплової енергії та можливості її регулювання, що спонукатиме мешканців-власників, обслуговуючі організації впроваджувати заходи з модернізації житла у бік теплозбереження, а саме: утеплення огороджувальних конструкцій (стін), заміна вікон, тощо.
Існує чотири варіанти запровадження термомодернізації у частині контролю споживання теплової енергії та можливості її регулювання:
1.Впровадження в житлових будинках засобів обліку теплової енергії – пряма економія в цьому випадку відсутня, однак запровадження обліку стимулює споживачів до впровадження енергозберігаючих заходів (утеплення фасадів, заміна вхідних дверей, скління вікон на сходових клітинах та інше). Економія споживання тепла приблизно до 10%.
2.Впровадження засобів обліку та регулювання теплової енергії – в цьому випадку вже є економія не споживання, а безпосередньо теплової енергії. Економія тепла складе 10-15%.
3.Беззаперечно, найефективнішим підходом до вирішення цих завдань пропонується впровадження автоматизованих індивідуальних теплових пунктів. Це дає змогу регулювати теплоспоживання залежно від конкретних потреб конкретних споживачів, зменшується не лише споживання паливно-енергетичних ресурсів та витрати на опалення, але й забезпечується комфорт перебування у будівлях. Економія теплової енергії - до 30%.
4.І останній напрям - впровадження в житлових будинках автоматизованих індивідуальних теплових пунктів та поквартирних засобів обліку теплової енергії – пряма економія в цьому випадку становить практично 50%.
В Україні вже накопичено певний досвід впровадження ІТП (індивідуальних теплових пунктів) в житлових будинках. Практично в усіх регіонах розпочато цю роботу. Наприклад, в місті Києві впроваджено понад 1100 індивідуальних теплових пунктів, в Кам’янці-Подільському Хмельницької області – 23, загалом в Донецькій області – понад 300.
Однак, треба зазначити, що із загальної кількості будинків 154 тис. лише приблизно 3% житлового фонду оснащені ІТП. Це свідчить про те, що ці заходи ще не носять системного та комплексного характеру. Для оснащення всіх житлових будинків ІТП необхідно залучення близько 12 млрд. гривень.
Шлях до енергетичної незалежності - переведення частини джерел теплопостачання на альтернативні та поновлювальні види палива.
Для зменшення залежності від імпортованого природного газу та водночас для досягнення відповідності технічного рівня централізованого теплопостачання вимогам сьогодення слід впроваджувати на об’єктах теплогенерації нові сучасні технології: з використанням вугілля, місцевих та альтернативних видів палива, в тому числі торфу, соломи, відходів деревини; біогазу; сонячних та теплонасосних ,когенераційних установок, електрокотельних з теплоакумуляційним режимом роботи, які використовують електроенергію в години так званого „провалу графіка електричних навантажень”, та з