калькулювання на даному підприємстві проводиться для двох груп витрат: на купівлю і на реалізацію товару.
Базою ціноутворення на ТзОВ «Сільпо» є розрахункова ціна або ціна нетто, тобто попередньо звільнена від податків. Для багатьох видів товарів розрахункова ціна формується з діючої ціни. Після додавання усіх знижок і витрат на покупку до реєстрової ціни отримуємо ціну покупки.
Чиста ціна продажу визначається вирахуванням витрат на затуплення товару і надбавки за продаж для одержання прибутку.
У ТзОВ «Сільпо» практикується знижка з ціни. Використання механізму знижки для одержання додаткового прибутку може бути ризикованим або недостатньо обґрунтованим, тому підприємство повинно самостійно оцінювати всі шанси за і проти, вдаючись до таких операцій .
З ціни продажу нетто, збільшеної на податок з обороту, одержуємо ціну продажу брутто.
При оцінці нарахування на собівартість товару враховуються:
— витрати на покупку;
— торгові витрати;
— прибуток;
— доплати під час продажу.
До втрат на покупку відносяться витрати на упаковку, завантаження на склад, фрахт і транспортування товарів, страхові накладні витрати (наприклад, від крадіжки і пожежі), митні стягнення. Такі витрати завжди легко прогнозуються.
Певні види товарів можна калькулювати наперед за всіма складовими витрат. Сумарні витрати, віднесені на одиницю товару, дають величину одиничних витрат. При загальній купівлі товару різних груп і асортименту одиничні витрати розраховують, ділячи сумарні витрати на частини, що відповідають масі й кількості. Загальними витратами можуть бути накладні витрати на масу або кількість купованого товару.
Встановлення продажної ціни шляхом калькулювання не гарантує ТзОВ «Сільпо», що цю ціну буде прийнято на ринку, бо там діють зовнішні фактори впливу продажу товару. Величина ринкової ціни, як правило, в основному залежить від витрат на кожний окремий товар, що пропонується комерсантом, а також від гострої конкуренції та поведінки інших продавців і покупців. Відношення між попитом і пропозицією визначає ринкову ціну, хоч калькулювання дає можливість встановити на відповідному рівні ринкову ціну товару, незалежно від дії ринкового механізму. Ця ціна буде обов'язковою для інших аналогічних товарів.
2.7 Дослідження покупців в процесі практики та його результати
Крім внутрішньої бухгалтерської звітності та інших даних керівництву фірми можуть знадобитися кон'юнктурні огляди ринку, дослідження купівельних переваг, прогнозування обсягу продажу в регіонах, розрахунки ефективності реклами. Такі дані можна одержати в результаті спеціальних маркетингових досліджень. Це передбачає систематичне проектування, збір, аналіз та узагальнення даних, а також пошук шляхів ефективного застосування їх у специфічній маркетинговій ситуації [23, 77].
Фірми можуть одержати результати маркетингових досліджень різними способами. Так, порівняно малі компанії можуть звернутися з замовленням на кафедру в університет (інститут) чи в спеціалізовані фірми. Великі компанії, як правило, мають власні відділи маркетингових досліджень. Типова структура цих відділів така:
1. Директор (відповідає за виконання всієї дослідної програми).
2. Заступник - директора (відповідає за роботу персоналу, у разі відсутності директора заміщає його).
3. Спеціаліст з обробки та аналізу статистичних даних (експерт, консультант з специфічних дослідних проблем, відповідає за проектування й обробку даних).
4. Старший аналітик: (виконавець найважливіших проектів — здійснює аналіз даних, використовує відповідну техніку, готує штати).
5. Аналітик (виконує доручення старшого аналітика, готує матеріал для аналізу).
6. Молодший аналітик (виконує в основному лічильну роботу, готує огляд літератури).
7. Бібліотекар (готує реферати на теми досліджень).
8. Інспектор (відповідає за точність поданого матеріалу).
9. Робочий директор (інспектує філіали фірми).
10. Реєстратор (підпорядкований робочому директору).
11. Лічильник і помічник службовців (виконує всю рутинну роботу).
Відділи маркетингових досліджень постійно розширюють сферу своєї діяльності, удосконалюють методологію аналізу.
Як показують опитування працівників найбільших американських, компаній, найпоширенішими є такі дослідження: визначення місткості ринку, частки компанії у загальному обсязі продажу, характеристик ринку, аналіз продажу, вивчення кон'юнктури, короткостроковий прогноз, довгостроковий прогноз, вивчення продукції конкурентів, ціноутворення. З питань дослідження в області реклами, вивчення думки покупців компанії порівняно часто звертаються до послуг спеціалізованих фірм, в інших випадках покладаються на власні сили.
При цьому керівникові маркетингових досліджень слід добре орієнтуватися в питаннях інформації, оскільки вона може надходити неправильно обробленою та витратомісткою. Процес маркетингових досліджень включає п'ять етапів.
На першому етапі слід сформулювати вимоги до дослідження та визначити його об'єкт. Вважають, що правильна постановка проблеми – половина вирішення її. Нечітке формулювання мети досить часто робить результати дослідження некорисними. Тут багато чого залежить від керівника. Наприклад, якщо він зажадає у відділі інформацію про попит на телефонні апарати, то це доручення може викликати багато додаткових питань. У яких масштабах слід виконувати опитування серед населення, можливо, це слід робити серед установ, підприємств? Також незрозуміло, за якими характеристиками телефонів доцільно мати дані, оскільки їх можна нарахувати десятки.
Дослідження, як правило, розпочинають із з'ясування можливості збирання вторинної інформації, тобто такої, що була вже якось опрацьована. Джерела такої інформації можуть бути як внутрішні (річні звіти підприємств, баланси, огляди), так і зовнішні (книги, періодика, офіційні статистичні щорічники, комерційні випуски). Так, у нашому прикладі з телефонними апаратами в цій літературі можна відшукати дані про кількість апаратів, що виробляються й реалізуються, як в країні в цілому» так і в окремих регіонах її; порівняння з аналогічними даними в зарубіжних країнах. Відсутність надійних джерел інформації може стати серйозною перешкодою для розвитку маркетингу.
Навіть при поліпшенні інформаційної справи за необхідності спеціалісти будуть використовувати первинні дані. Вони хоч і обходяться дорожче, але завжди відповідають меті дослідження, їх одержують за допомогою різних інтерв'ю, опитувань безпосередньо покупців, посередників, продавців, конкурентів. Існує кілька методів збору первинних даних: спостереження, підготовка оглядів, експеримент.
Застосовуючи метод спостереження, дослідник може обертатися в колі покупців,