орієнтації підприємства. Основна ідея механічної структури полягає у миттєвій реакції на якусь подію, в той час як сутність органічної структури полягає у спробі випередити подію.
Таблиця 3.1, що наведена нижче ілюструє особливості і умови використання органічних, механічних структур.
Таблиця 3.1
Умови навколишнього середовища | Організаційні структури
Механічна |
Органічна
Клієнти (споживачі) | Пасивні | Сильні, агресивні
Конкуренція | Відсутня | Сильна
Технологія | Стабільна | Мінлива
Розвиток продукції | Немає | Динамічний
Ціни | Поточні ринкові | Залежить від цінової політики підприємства
Система розподілення | Стабільна | Динамічна
Для ТзОВ «Сільпо» найбільш сприйнятлива органічна організаційна структура.
Оргацізаційні структури маркетингових підрозділів.
Маркетинг менеджмент (маркетингове управління) - це процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розподілу ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обмінів, що задовольняють як індивідів, так і організації.
Управління маркетингом спрямоване на вирішення задачі впливу на рівень, часові межі та структуру попиту таким чином, щоб організація досягла визначеної мети. По суті, маркетингове управління являє собою управління попитом.
На рисунку 3.2 представлені основні сили і дійові особи сучасної маркетингової системи.
Рисунок 3.2 Основні сили і дійові особи сучасної маркетингової системи.
Організація маркетингу на підприємстві має базуватися на відповідних організаційних структурах. Створення таких підрозділів вимагає дотримання певних принципів:
1.
Цілеспрямованість. Організація маркетингу має відповідати сучасним цілям, філософії та політиці підприємства, бути чітко сформульованою, мати кількісні виміри.
2.
Чіткість організаційної структури. Вона має бути розумно спеціалізованою, відповідати напрямкам діяльності підприємства, комплексно вирішувати проблеми виробництва і збуту, забезпечувати єдність керівництва маркетинговою діяльністю.
3.
Структуризація стадій. В організації маркетингу треба поєднати перспективне (стратегічне), тактичне і оперативне управління підприємством.
4.
Гнучкість. Організація маркетингу має оперативно реагувати на зміни в навколишньому середовищі.
5.
Стимулювання активності і творчості працівників.
6.
Скоординованість та узгодженість дій окремих підрозділів і виконавців.
Створення ефективної організації маркетингової діяльності потребує вирішення трьох основних завдань:
· Як згрупувати працівників;
· Хто для кого є керівником;
· Хто які функції виконує.
Структура служби маркетингу визначається багатьма факторами. Підприємство повинно розробити таку структуру, яка зможе взяти на себе всю маркетингову роботу, включаючи планування.
За аналогією із загальними організаційними структурами управління існують варіанти організації і в службах маркетингу.
Рисунок 3.3 Функціональна модель побудови відділу маркетингу
П і д р о з д і л и м а р к е т и н г у
Рисунок 3.4 Товарна модель побудови відділу маркетингу
В і д д і л и м а р к е т и н г у
Рисунок 3.5 Модель організації маркетенгу, орієнтована на споживачів (ринки)
Рисунок 3.6 Матрична модель побудови маркетингової орг. структури.
Організація управління за ринковим принципом передбачає продаж товарів на різних за своїм характером ринках; її застосовують у тих випадках, коли у різних ринків різні споживчі звички або товарні вимоги.
Керівництво маркетинговою діяльністю.
Головне завдання керівництва маркетинговою діяльністю пов`язана із виконанням маркетингових планів і програм. Це дозволяє з позицій керівництва досягти наступних цілей:
·
Заохочення керівників постійно мислити на перспективу.
·
Чітка координація дій, що здійснюються підприємтсвом.
·
Встановлення показників діяльності для наступного контролю.
·
Більш чітке формулювання організацією своїх завдань.
·
Підготовка організації до раптових змін.
·
Наочна демонстрація взаємозв`язків між обов`язками різних осіб.
ВИСНОВОК
Конкурентоспроможність, - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності (КС) інтерпритується і аналізується в залежності від розглядаємого економічіного об`єкту. У багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені слідуючим чином:
1) КС персоналу;
2) КС підприємства;
3) КС продукції (одержана як похідна перших двох ).
Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.
В багатогранній роботі по досягненню КС важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати КС того чи іншого об`єкту.
Як показало проведене дослідження, нараховується близько 10 різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління, Разом з тим, задаючись параметрами КС для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забеспечують досягнення потрібних параметрів КС.
Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією КС. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства. Створення всіх необхідних умов для досягнення КС об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.
З проведеного фінансово-економічного та технічного аналізу маємо, що підприємство (об’єкт аналізу) в цілому конкурентоспроможне.
Детальна оцінка і аналіз сучасного стану ТзОВ «Сільпо» дозволив визначити його сильні та слабкі сторони та виявити можливості та потенційні загрози для його діяльності.
Сильні сторони: Висока якість продукції; наявність унікального обладнання; зростаюча питомість ринку; висока кваліфікація персоналу; налагоджені взаємовигідні зв’язки із споживачами; великий досвід роботи на ринку.
Слабкі сторони: Недостатньо повні дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку; нестача висококваліфікованих спеціалістів у відділі маркетингу; відсутність налагодженої системи збору маркетингової інформації; слабка іноваційна політика.
Можливості: Розширити номенклатуру товарів;збільшення обсягів продажу продукції; вихід на нові регіональні ринки; пошук нових ринкових ніш (споживачів).
Загрози: Ймовірність скорочення попиту внаслідок зменшення об’ємів будівництва житла; ймовірність покращення конкурентами своїх маркетингових програм; економічна нестабільність в Україні.
Але успіх нашого, та інших підприємств буде залежити від Державної політики. Основним завданням Держави має бути створення токого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної еспортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно- фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси