Дипломна робота

на тему

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТРАТЕГІЧНОГО

УПРАВЛІННЯ персоналом ПІДПРИЄМСТВа

Зміст

ВСТУП | 4

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи та концептуальні

положення ефективної системи

управління персоналом |

7

1.1 Роль трудового потенціалу і персоналу в перехідній

економіці |

7

1.2 Еволюція теоретичних підходів до управління персоналом | 17

1.3 Механізм стратегічного управління персоналом підприємства | 30

Розділ 2 Аналіз процесу формування стратегії

управління персоналом |

41

2.1 Аналіз системи управління персоналом підприємств в

сучасних умовах |

41

2.2 Методологія діагностики потенціалу промислового

підприємства |

52

2.3 Аналіз процесу розробки стратегії управління

персоналом підприємства |

61

РоЗДіЛ 3 Формування МЕХАНіЗМу СТРАТЕГіЧнОГО

УПРАВЛіНнЯ ПЕРСОНАЛОМ підприємства |

69

3.1 Організаційно-методичний підхід до побудови механізму стратегічного управління персоналом |

69

3.2 Оцінка ефективності стратегічного управління персоналом підприємства |

79

3.3 Методичні положення по подоланню опортунізму персоналу | 92

Висновки | 104

СПИСОК використаних джерел | 109

Додатки | 118

Вступ

Актуальність теми. Динамічний розвиток економіки України, високі темпи змін зовнішнього середовища та посилення конкуренції обумовлюють зростання ролі та значення персоналу як фактора підвищення конкурентоспроможності. Для вітчизняних підприємств проблема формування персоналу, який би відповідав сучасним вимогам, був зацікавлений у зростанні продуктивності праці та досягненні цілей, є надзвичайно актуальною. Успішно протистояти дії негативних факторів оточення і поліпшувати ринкове положення дозволяє стратегія розвитку підприємства та взаємозв’язана з нею кадрова стратегія. В зв’язку з цим виникає необхідність формування механізму стратегічного управління персоналом промислових підприємств, адекватного ринковим перетворенням.

Науково обґрунтована комплексна стратегія управління персоналом повинна стати основою при вирішенні всіх кадрових питань: відбору відповідної чисельності працівників необхідного рівня кваліфікації та освіти, їх адаптації та кар’єрного зростання, оцінки, стимулювання, мотивації та розвитку.

Методичні засади управління персоналом було закладено в роботах учених Ф.Герцберга, П.Друкера, К.Маркса, А.Маслоу, Е.Мейо, М.Мескона, Д.Макгрегора, У.Петти, А.Сміта, Ф.Тейлора та ін. Вагомий внесок у розроблення теоретичних і практичних засад підвищення ефективності роботи персоналу зробили вітчизняні вчені та фахівці країн СНД: Д.Богиня, Г.Дмитренко, В. Дятлов, О.Єськов, О.Єгоршин, О.Кібанов, Є.Маслов, В.Співак, В.Травін, Є.Уткін, Ф.Хміль, Г.Щокін та ін.

Незважаючи на широкий спектр досліджень, деякі аспекти стратегічного управління персоналом вимагають подальшої розробки та органічного інтегрування в загальну стратегію розвитку підприємства.

Так, дослідження стану кадрової політики підприємств довело, що питанням формування цілеспрямованої концепції, політики та стратегії управління персоналом не приділяється достатньо уваги, що негативно позначається на ефективності використання трудового потенціалу.

Усвідомлення необхідності використання основ світової та вітчизняної теорії і практики менеджменту щодо формування та реалізації організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом зумовило вибір теми дипломної роботи, мету і задачі дослідження.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вдосконалення теоретико-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо формування механізму стратегічного управління персоналом на підприємстві, реалізація якого забезпечує підвищення рівня трудового потенціалу та посилення конкурентних переваг.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі науково-практичні задачі:

виявлено роль та обґрунтовано значення персоналу підприємства в умовах перехідної економіки;

проаналізовано та узагальнено зарубіжні і вітчизняні теоретичні та практичні підходи щодо управління персоналом;

розроблено концепцію формування організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом підприємства;

проведено аналіз системи управління персоналом підприємства;

розроблено методичні рекомендації щодо діагностики стратегічного потенціалу підприємства;

обґрунтовано необхідність удосконалення організаційної структури підприємств на основі створення проектних груп стратегічного управління персоналом;

визначено функції, задачі та критерії оцінки ефективності стратегічного управління персоналом.

Об’єктом дослідження є процеси стратегічного управління персоналом підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні питання, методичні та практичні аспекти формування організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом підприємства.

Методи дослідження. Методологічну основу дипломної роботи склали фундаментальні теоретичні положення класиків менеджменту, праці вчених-економістів, соціологів і психологів, законодавчі акти, які регламентують діяльність вітчизняних підприємств в сфері управління персоналом.

Використання методів аналізу дозволило узагальнити закордонний та вітчизняний досвід побудови системи управління персоналом та розкрити проблеми ефективного використання трудових ресурсів на підприємстві. Застосовування системного підходу, поєднання індукції та дедукції дозволило визначити сутність та принципи формування ефективного організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом. Методи статистичного аналізу й моделювання, графічні методи, методи експертних оцінок надали можливість провести діагностику стратегічного потенціалу та оцінити діяльність кадрових служб та привабливість підприємства як працедавця.

На засадах методів техніко-економічного аналізу анкетування, експертних оцінок та кореляційно-регресивного аналізу було визначено показники комплексної оцінки ефективності стратегічного управління персоналом. Використання функціонально-цільового підходу дозволило обґрунтувати створення проектної групи стратегічного управління персоналом.

Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні й апробації рекомендацій, використання яких забезпечує системний підхід до формування організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом на підприємстві. Запропоновані в дипломній роботі рекомендації з розробки і впровадження стратегічного плану управління персоналом націлені на формування чіткої програми дій щодо посилення мотивації та підвищення результативності праці персоналу підприємства.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

1.1 Роль трудового потенціалу і персоналу в перехідній економіці

Трансформація економічної системи істотно змінила суспільство в цілому, його цінності, основоположні принципи економічної та соціально-політичної діяльності, форми і методи управління. Проте головною продуктивною силою будь-якого суспільства були і залишаються людські ресурси, які в ринковій економіці стають стратегічним чинником успіху підприємства.

Кардинальна зміна уявлень про роль персоналу в діяльності підприємства при переході від технологічного до особистісно-орієнтованого управління достатньо глибоко розкрита в наукових публікаціях багатьох фахівців [72, с.8; 29, с.9]. Зокрема Г. Дмитренко підкреслює необхідність охоплення цим управлінням трьох базисних об'єктів (духовного виробництва, матеріального виробництва й адміністративно-державної системи), в центрі яких людина як головна продуктивна сила суспільства (рис. 1.1.) [30]. У роботах багатьох зарубіжних і вітчизняних учених наголошується, що найважливішими ознаками економічної моделі ХХІ століття є все більше зближення сфери технології, сфери організації виробництва і сфери науки про людину. Так, О. Добринін, С.