Остання група товарів виробничого призначення представлена допоміжними матеріалами та послугами. Допоміжні матеріали включають в себе робочі (мастильні матеріали, вугілля, папір, олівці), а також матеріали для технічного обслуговування і ремонту (фарби, цвяхи, щітки). Для підприємств-покупців допоміжні товари є товарами повсякденного попиту, оскільки їх зазвичай купують з мінімальною витратою зусиль на покупку та порівняння. Ділові послуги включають в себе послуги з технічного обслуговування та ремонту (миття вікон, ремонт комп'ютерів) та послуги консультативного характеру (правові консультації, менеджмент і консалтинг, реклама). Такі послуги звичайно надаються за контрактом

Товар, який пропонується до продажу, може мати найрізноманітніші властивості. Відправною точкою є модель — "скелет" початкового рівня без будь-яких додаткових вдосконалень. Компанія може розширити спектр властивостей, додавши до асортименту продукції, який випускається, моделі більш високих рівнів. Властивості — це один з інструментів конкурентної боротьби, який використовується для диференціювання товарів компанії відносно продукції конкурентів. Один з найефективніших методів боротьби з конкурентами полягає в тому, щоб першими запропонувати товар з новими, потрібними споживачеві властивостями.

Яким чином компанія може визначити нові властивості та виділити ті з них, які потрібно надати своєму товарові? Для цього компанія повинна періодично опитувати тих, хто вже купив даний товар, та задавати їм наступні питання: "Чи подобається вам товар? Які конкретні його властивості вам подобаються більш за все? Які властивості ми могли б додати для покращання товару? Скільки ви готові заплатити за кожну з нових властивостей?" З отриманих відповідей компанія може вилучити величезну кількість ідей, кожну з яких необхідно оцінити, порівнюючи споживчу цінність з додатковими витратами компанії на впровадження нової властивості. Такий аналіз дозволить глибоко вивчити ті властивості товару, які високо цінують покупці і які могли б дійсно підвищити конкурентноздатність товару.

Товарний асортимент — це група товарів, тісно пов'язаних між собою схожістю принципів функціонування, продажем одним й тим самим групам покупців, реалізацією через аналогічні канали збуту або належністю до одного й того самого діапазону цін. Наприклад, компанія Nike виробляє спортивне взуття в асортименті, корпорація Motorola — асортимент високоякісного телекомунікаційного обладнання, а АТ&Т пропонує кілька видів послуг з міжнародного зв'язку. В процесі формування товарного асортименту маркетологам доводиться приймати багато непростих рішень, а більшість рішень, які приймаються відносно товарного асортименту, стосуються його ширини — загальної кількості товарних одиниць. Асортимент надто вузький, якщо менеджер може збільшити прибуток, додаючи одиниці товару, і асортимент надто широкий, якщо збільшення прибутку можна отримати за рахунок зменшення кількості одиниць товару. Широта товарного асортименту залежить від цілей та ресурсів компанії.

Та часом товарний асортимент компанії розширюється. Часто це буває внаслідок тиску власних торгових робітників та дистрибуторів, які наполягають на розширенні товарного асортименту для повнішого задоволення запитів покупців, або якщо менеджер може розширити товарний асортимент для підвищення рівня продажу і відповідно прибутку. Однак додавання нових товарів збільшує окремі статті витрат: на розробку та проектування товару, на придбання необхідного для виробництва обладнання, на обробку замовлень, на транспортування та просування нового товару на ринок. Іноді менеджери відмовляються від ідеї розширення товарного асортименту. Непотрібні або неприбуткові товари виключаються з асортименту для збільшення загального прибутку. Випадки неконтрольованого розширення товарного асортименту доволі розповсюджені та повторюються час від часу.

Отже, компанія повинна дуже виважено підходити до планування розширення товарного асортименту. Зокрема, систематичне розширення асортименту може відбуватися у двох напрямках — за рахунок власне розширення та за рахунок насичення. Розширення асортименту відбувається у випадку, якщо компанія збільшує кількість товарів, які випускаються, за межі її теперішнього цінового діапазону. Компанія може нарощувати товарний асортимент або вверх, або вниз, або в обох напрямах.

Багато компаній починають свою діяльність у верхній (дорожчій) частині ринку, а потім поступово поширюють свою діяльність у нижчу частину. Розширення асортименту вниз може бути і відповіддю на атаку конкурентів на верхній сегмент. Іноді компанія починає випускати товари, призначені для нижчої частини ринку, якщо бачить, що ця частина ринку розвивається динамічніше. Компанія Mercedes використала розширення вниз саме з цих причин. Зіштовхнувшись зі зниженням темпів росту попиту на машини класу "люкс" та посиленням конкуренції з боку японських автомобільних компаній, Mercedes вивела на ринок кілька компактніших та дешевших моделей. Серед них були моделі SLK (вартістю 40 тисяч доларів) та моделі класу А (вартістю 20 тисяч доларів). А спільне підприємство, створене з виробником швейцарських годинників компанією Swatch, дозволить Mercedes вивести на ринок нову модель мікроавтомобіля вартістю 10 тисяч доларів, Smart — машину, яка наносить вдвічі меншу шкоду навколишньому середовищу. Відрізняючись маленькою довжиною (всього 7,5 футів (2,29 м)) та оригінальною назвою — Swatchmobile — ця машина "може вмістити двох та ящик пива" [ ].

У компаній, які діють на нижньому сегменті ринку, виникає бажання прорватися вище. Цілком можливо, їх приваблюють більш високі темпи росту або більш високі прибутки в цій частині ринку, можливість позиціювати себе як виробника повного асортименту товарів. Іноді компанії розширюють свій асортимент вгору, щоб підвищити престиж вже існуючих товарів — так було у випадку з американською компанією General Electric, яка додала до свого асортименту лінію Monogram, яка складалась з високоякісної вбудованої побутової кухонної техніки, призначеної для домогосподарств з річним доходом більше 100 тисяч доларів, які