Ю розробка специфікації нової продукції або поліпшення якості тієї, яку підприємство виготовляє, та її узгодження з вимогами покупців;

Ю вивчення можливостей виробництва нових чи вдосконалення існуючих виробів (включаючи питання цін, рентабельності та ін.);

Ю тестування продуктів (з урахуванням потенційних споживачів) з метою з'ясування сприйняття покупцями їх основних параметрів;

Ю розробка рекомендацій виробничим підрозділам підприємства щодо якості, ціни, сервісу відповідно до результатів досліджень;

Ю оцінка наявного асортименту, а також планування асортименту та управління ним (оскільки жодні плани не зможуть нейтралізувати наслідки помилок, допущених при плануванні асортименту) [30, c.107].

Завдання планування і формування асортименту та номенклатури полягають у тому, щоб підготувати "споживчу" специфікацію на виріб, передати її проектно-конструкторському відділу, а потім прослідкувати за тим, щоб дослідний зразок був випробуваний, у разі потреби модифікований і доведений до вимог, які задовольнятимуть споживачів.

Таким чином, остаточне рішення щодо формування асортименту та номенклатури приймає керівник служби маркетингу підприємства. Він вирішує також такі питання:

Ю коли доцільніше вкласти кошти в модифікацію виробу, а коли — у стимулювання збуту;

Ю виготовити стандартний товар (для виробника це має суттєві вигоди: зниження витрат на виробництво, розподіл, збут, обслуговування, розробка єдиного комплексу маркетингу тощо) чи диференціювати (модифікувати) його;

Ю коли і які товари вилучити з програми продажу, а які включити до неї.

Підбір, планування та регулювання асортименту та номенклатури товарів базується на наступних принципах [15, с.152]:

1. Відповідність структурі попиту споживачів району діяльності підприємства.

2. Комплексність задоволення попиту споживачів в межах обраної ніші - сегмента споживчого ринку.

3. Забезпечення необхідної широти, глибини та сталості асортименту та номенклатури.

4. Забезпечення умов для отримання цільового розміру прибутку.

Врахування першого принципу передбачає, що розробка асортиментної та номенклатурної політики підприємства повинна базуватися на матеріалах вивчення попиту, як задоволеного, так і незадоволеного, та того, що формується. Тільки відповідність між структурою товарообороту та структурою попиту забезпечує успішну реалізацію товарів.

Необхідність комплексного задоволення попиту споживачів обумовлена потребою забезпечення високої якості торговельного обслуговування, створення умов для скорочення часу покупців на пошук товарів та здійснення покупки.

Забезпечення необхідної широти, глибини та сталості асортименту та номенклатури товарів є необхідною умовою підтримку конкурентоздатності підприємства на певному сегменті споживчого ринку.

Широта асортименту характеризує кількість товарних груп та підгруп, які реалізує підприємство, глибина - кількість різновидів товарів за окремими споживчими або якісними ознаками (фасонами, моделями, розмірами, сортами та іншими показниками).

Стійкість асортименту та номенклатури визначається співвідношенням кількості різновидів товару, який постійно перебуває в реалізації, з кількістю різновидів, передбачених асортиментним переліком.

Забезпечення стійкості асортименту створює передумови для закріплення покупців, скорочує їх час на пошук необхідного товару.

Формування асортименту та номенклатури покликане створити умови для отримання підприємством необхідного прибутку. Це обумовлено тим, що рішення стосовно підбору асортименту та номенклатури, визначають обсяг доходів підприємства від торговельної діяльності (в зв'язку з різним рівнем торговельної надбавки на окремі товари), величину витрат обігу (в зв'язку з різною товарною витратоємкістю товарів), потребу в обіговому капіталі (в зв'язку з різною оборотністю запасів окремих товарів) та інші найважливіші господарсько-фінансові показники підприємства.

Формування асортиментної політики підприємства передбачає напрямки роботи, що наведені на рис.1.2.

Рис. 1.2. Формування асортиментної політики

При формуванні товарного асортименту роздрібних підприємств важливо враховувати наступні типи поведінки по-купця залежно від того, який товар і де він збирається придбати (абл.1.1., 1.2., 1.3).

Таблиця 1.1

Магазини товарів повсякденного попиту

Товари повсякденного попиту | Товари попереднього вибору | Товари спеціального асортименту

Споживач цієї категорії вважає за краще купувати товари своїх улюблених торгових марок в самому доступному місці (дорогою додому або на роботу, біля дому тощо). |

Споживач вибирає покупку в магазині з найбільшим асортиментом (за інших рівних умов). |

Споживач купує торгову марку, якій найбільше віддається перевага, в найдоступнішому, шо має її в наявності магазині.

Таблиця 1.2.

Магазини товарів попереднього вибору

Товари повсякденного попиту | Товари попереднього вибору | Товари спеціального асортименту

Споживач байдужий до торгової марки набуваючого продукту, оскільки вибирає магазин, що надає якнайкращий сервіс і ціну для «основної» покупки. | Споживач віддає перевагу магазину з найбільш широким асортиментом і низькими цінами. | Споживач робить покупку, виходячи з переваги до торгової марки. При цьому рівень сервісу іноді має більше значення, ніж ціна товару.

Таблиця 1.3

Магазини товарів спеціального асортименту

Товари повсякденного попиту | Товари попереднього вибору | Товари спеціального асортименту

Споживач вибирає конкретний магазин для «головної» покупки, і тому, як правило, байдужий до торгової марки «супутніх» товарів. | Споживач орієнтується на конкретний магазин, тому вибір товару залежить від повноти асортименту. | Споживач вважає за краще набувати в конкретному магазині певних торгових марок.

Примітка: Стосовно товарів повсякденного попиту зазвичай у споживача вже сформована готовність придбати будь-який зряду відомих замінників, замість того, щоб витрачати додаткові зусилля на пошук конкретного про-дукту. Придбання товарів попереднього вибору вимагає від споживача до-даткового збирання інформації перед покупкою. Стосовно товарів спеціаль-ного асортименту у споживача існує фіксована перевага, що обумовлює його відмову від придбання замінників і готовність витратити додаткові зусил-ля на пошук необхідної торгової марки.

Однією з основних причин відвідин покупцем того або іншого магазину є так звані патронажні мотиви, які визначаються та-кими чинниками:

Ю асортимент товарів;

Ю репутація магазина;

Ю ціни на товари;

Ю рівень обслуговування;

Ю зручне розташування;

Ю надан-ня гарантії на товари;

Ю простота і швидкість здійснення покупок;

Ю супутні послуги [35,c.299].

Саме асортимент товарів, як один з видимих атрибутів свободи вибору споживача – сьогодні один з найбільш впливових чинників, що визначають переваги покупця відносно роздрібного магазина або супермаркету.

Якщо дане