товарного асортименту в магазині повинен виходити з форми його товарної спеціалізації і розміру торгової площі, і бути направлений на задоволення попиту обслуговуваних контингентів покупців і забезпечення високої прибутковості їх діяльності [50, c.217].
Процес формування асортименту товарів в магазинах складається з трьох етапів [16, c.153].
На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів в магазині (тим самим визначається його асортиментний профіль). Дана робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього будуть визначені місце і роль магазину в загальній системі торгового обслуговування населення міста, району і т.п.
На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, тобто визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням торгової площі магазина, його розміщення та інших чинників.
На третьому, заключному етапі визначається внутрішньогруповий (розгорнений) асортимент, тобто здійснюється підбір конкретних різновидів товарів в межах кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, оскільки весь процес перетворення виробничого асортименту на торговий по ланках руху товарів завершується в останній ланці – магазині, і від того, наскільки правильно сформований тут асортимент товарів, в кінцевому результаті залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.
На заключному етапі формування асортименту ведеться з урахуванням очікуваних змін в попиті населення, наявних торгових і складських площ, запланованих показників товарообігу, контингенту покупців, що обслуговуються та інших чинників, перерахованих вище.
Інструментом регулювання асортименту товарів в магазинах служить асортиментний перелік товарів. Його рекомендується встановлювати для кожного конкретного магазину з урахуванням його типу, розміру торгової площі, місця розташування та інших чинників. Наявність таких переліків дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але й систематично контролювати його повноту і стабільність.
Повнота асортименту – це відповідність фактичної наявності товарів па торговому підприємстві розробленому асортиментному переліку.
Під стійкістю (стабільністю) асортименту товарів потрібно розуміти безперебійну наявність в продажу товарів, передбачених асортиментним переліком магазину.
Повнота і стійкість асортименту роздрібних торгових підприємств визначаються за допомогою показників, що іменуються коефіцієнтами повноти і стійкості (стабільності) асортименту.
Коефіцієнт повноти асортименту розраховують шляхом відношення фактичної кількості різновидів товарів, що є в продажу, до кількості різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком магазину []:
Кп = Рф / Рн (1.2)
де Кп – коефіцієнт повноти асортименту магазину на конкретну дату;
Рф – фактична кількість різновидів товарів на момент перевірки;
Рн – кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком (нормативом).
На повноту асортименту товарів в магазинах впливають багато які чинники, причому нерідко випадкові (наприклад, затримка постачальниками відвантаження товарів, порушення графіка завезення і т.п.).
Повнота асортименту може служити свідоцтвом грамотної асортиментної політики. Повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазина, об'ємів товарообігу. Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту є фінансова стійкість і авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Великою довірою у постачальників товарів користуються магазини які приймають товар крупними партіями, своєчасно проводять розрахунки, мають високий ступінь надійності [29, c.152].
Для нівелювання впливу випадкових чинників і більш правильної оцінки товарного асортименту його повноту доцільно визначати за окремі періоди за даними кількох перевірок асортименту магазина. Показник, що отримується при цьому, носить назву коефіцієнта умовної стійкості (стабільності) асортименту.
Він розраховується за наступною формулою [17, c.174]:
(1.3)
де Кст – коефіцієнт умовної стійкості асортименту товарів в магазині за період (місяць, квартал, рік);
Р1ф, Р2ф,..., Рnф – фактична кількість різновидів товарів на момент окремих перевірок;
Рн – кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком;
n – кількість перевірок.
Коефіцієнти повноти та стійкості асортименту можна розраховувати як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту товарів окремих товарних груп або споживчих комплексів. При цьому враховуються тільки ті товари, які передбачені для магазину асортиментним переліком.
Числове значення коефіцієнтів повноти і стійкості асортименту знаходиться в межах від 0 до 1. При цьому чим ближче ці показники до одиниці, тим повніше і стійкіше асортимент магазину, краще формується.
Визначення і використання в процесі аналізу товарного асортименту показників, що характеризують його повноту і стійкість, дозволяють не тільки оцінити, але й зіставити асортимент кількох магазинів, що обслуговують той самий цільовий ринок.
Таким чином, розробка кожним конкретним магазином асортиментного переліку товарів і здійснення контролю за його дотриманням сприяють кращому обслуговуванню покупців цільового ринку і створенню стійкого асортименту.
В умовах переходу до ринкових відносин робота з формування асортименту в магазинах значно ускладнюється. Широта і глибина асортименту товарів багато в чому залежать від кваліфікації працівників магазинів і комерційних служб організацій, які повинні мати в своєму розпорядженні повну інформацію про попит покупців, джерела можливого надходження товарів, ціни на товари та іншу комерційну інформацію.
Формування асортименту товарів у торгівельних підприємствах є складним процесом, який будується з урахуванням впливу різних чинників.
До загальних чинників належать споживчий попит і виробництво товарів, до специфічних – тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови постачання товарів (наявність і стабільність джерел постачання товарів), чисельність і структура населення, транспортні умови (стан доріг, наявність зупинок транспорту загального користування тощо), наявність магазинів-конкурентів.
Споживчий попит є основним чинником, що впливає на формування асортименту торговельного підприємства.
У процесі формування асортименту продовольчих товарів треба враховувати особливості попиту на продукти харчування. Наприклад, попит на продовольчі товари досить стійкий, а в окремих випадках – навіть консервативний. Споживач звикає до певних видів продуктів (хлібобулочних виробів, сирів, кондитерських виробів). Ось чому важливо досягти стабільності асортименту товарів, що його формує підприємство, забезпечити їх постійну наявність у продажу.
У процесі формування асортименту продовольчих товарів у роздрібній торговельній мережі слід ураховувати також їх взаємозамінність. Якщо