Ці канали можуть бути різної довжини, тобто мати один, два чи більше рівнів посередників. Різні підходи використовують і при визначенні ширини каналу, це може бути ексклюзивний, селективний чи інтенсивний розподіл.

Поряд із традиційними каналами збуту останнім часом набули популярності вертикальні маркетингові системи (ВМС)якзасіб контролю і об'єднання інтересів окремих учасників збутової діяльності. Використовують також горизонтальні і багатоканальні маркетингові системи.

Вибір каналу розподілу - процедура складна, враховує велику кількість різних факторів, зокрема характеристики посередників різних типів.

Доцільність використання тих чи інших оптових посередників визначають тип ринку, характеристики товару, фінансові можливості фірми - виробника, її становище на ринку тощо.

Транспортування товарів може здійснюватись із використанням автомобільного, залізничного, морського, річкового, повітряного аботрубопроводного транспорту, кожен з яких має свої переваги й недоліки. Потребують уваги і проблеми підтримання товарних запасів, зокрема визначення оптимального розміру замовлення та інтервалу між його виконанням.

Оптимальні логістичні рішення дають змогу забезпечити високий рівень обслуговування клієнтів із мінімальними витратами.

Наприклад, підприємство випускає розкішні торти для урочистих випадків (весілля, ювілеї тощо). Продукт високої якості, за ціною, що перевищує середньоринкову. Канали збуту точно не визначені, спеціальні заходи щодо залучення клієнтів не проводяться. Тому продаж більше нагадує приймання замовлень. Покупець такої продукції часто не знає, куди звертатися. Тож важливо давати інформацію в тих місцях, де потенційно можуть перебувати споживачі такої продукції.

Ще варіант - продукція продається в основному в дрібних магазинчиках і ларьках, а розрахована на середній клас і вище, котрі купують у супермаркетах. Такий покупець хоче, щоб було швидко, зручно, престижно, а ціна особливої ролі не відіграє. Однак ці вимоги підприємство не враховує і продукцію можна зустріти де завгодно - навіть там, де потенційний покупець не буває. Зроблено істотну помилку - неправильно організовано збут, канали розподілу продукції. У результаті не лише товар не доходить до свого потенційного споживача, а й значно страждає імідж як компанії, так і товару.

Клієнта потрібно зробити постійним!

Компанії намагаються збільшити кількість постійних клієнтів, тобто підприємств, що закуповують великі оптові партії продукції. Зрозуміло, що мати постійних покупців вигідно. Вони поступово починають самі рекламувати продукцію компанії (причому безкоштовно). Однак зробити клієнта постійним не дуже просто. Увага й повага до клієнта може стати значною конкурентною перевагою. Нехтування ним, навіть у дрібницях, призводить до негативних наслідків аж до припинення відносин.

Післяпродажне обслуговування тісно пов'язане з ще однією функцією маркетингу - формування й підтримка іміджу підприємства і/чи торгової марки. Хороша репутація має реальну ринкову ціну. Відомо, що вартість відомої торгової марки може становити до 20% вартості підприємства. Однак формування іміджу - тривалий процес, вкладення в імідж не відразу дають результат. Не можна обійтися разовими необхідна постійна увага.

Імідж складається з багатьох чинників. Досить важливі корпоративні стандарти в обслуговуванні клієнтів, високий рівень сервісу. За даними „Кондитерского производства”, більшість клієнтів можуть змінити постачальника чи партнера після неуважного до них ставлення співробітників традиційного постачальника.

Неабияке значення для іміджу компанії має назва продукції. Адже невдала назва може викликати асоціації, протилежні образу, який намагається створити виробник.

Основні тенденції сучасного бізнесу такі, що без грамотної системи маркетингу підприємству важко працювати, а часу в тих, хто ще не потурбувався про побудову й підтримку відповідної системи, залишається дедалі менше. Тому необхідно змінювати всю систему координат у цій справі. Інакше лідери підуть далеко вперед, а тим, хто не встиг, доведеться надто скрутно.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України// Урядовий кур’єр. - 1995. - 21 лютого.

2. Административно-управленческий портал. Пример положения об отделе маркетинга.–www.aup.ru.

3. Ассель Г. Маркетинг: принципы и стратегии. Учебник для вузов. – М.: ИНФРА – М, 1999. - 804с.

4. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. – 2 – ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2004. – 645с.

5. Бат Т. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом/Пер. с англ.–М.: Экономика, 1991.–271с.

6. Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: Украинско-Финский институт менеджмента и бизнеса, 1997. – 563с.

7. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Долішній М.І. Основи сучасного маркетингу. – К.,1992. – 156с.

8. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. – К.: Видавництво КНЕУ, 1998. – 436с.

9. Гарі Армстронг, Філіп Котлер. Маркетинг. Загальний курс, 5-те видання.: Пер.з англ..: Уч.пос. – М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. – 608с.

10. Герасимчук В. Т. Маркетинг: теорія та практика:Навчальний посібник–К:Вища школа, 1994.–327с.

11. Гилберт А. Черчилль. Маркетинговые исследования.–Спб; Издательство Питер.–752с.

12. Головкіна Н. В. Європейський досвід регулювання маркетингових комкнікацій: короткий огляд//Маркетинг в Україні.–2002.–№2

13. Голубков Е.П. Основы маркетинга.– М.: Издательство Финпресс. 1999.– 656с.

14. Джоунз Г. „Торговый бизнес: как организовывать и управлять”, Пер.с англ: Инфа–М,–1996,–303с.

15. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учеб.пос. – 3-е узд., перераб.и доп. – Днепропетровск: Стакер, 1998. – 384с.

16. Эванс Дж. Берман Б. Маркетинг.– М.:Экономика, 1990.–120с.

17. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 156с.

18. Котлер Ф., Армстронг Г. Основы маркетинга: Пер. с англ. –2-е изд..–К.;М.;Спб.:Вильямс.–1998.–1056с.

19. Кретов И.И. Маркетинг на предприятии: Практическое пособие. – М.: АО "Финстатинформ", 1994. – 498с.

20. Лебедєв О.Т., Филлипова Т.Ю. Основи маркетингу. – Спб.: ИД «Мім», 1997.-224 с.

21. Липчук В.В., Дудяк А.П., Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії та практики. Навч.пос./За ред. В.В.Липчука. – Львів: «Новий світ - 2000»;