інформації. Необхідні дані часто є відсутніми, поступають надто пізно або не викликають довіри. Все більше підприємств розуміють недоліки інформаційного забезпечення і приймають міри щодо удосконалення своїх систем маркетингової інформації.
До складу добре спланованої системи маркетингової інформації входять чотири допоміжні системи. Перша – система внутрішньої звітності, яка відображає показники поточної діяльності підприємства: показники збуту, суми витрат, об’єми матеріальних запасів, дані дебіторської та кредиторської заборгованості. Друга – система збору зовнішньої поточної маркетингової інформації, яка доносить керівникам маркетингу повсякденну інформацію про повсякденні події, що відбуваються в комерційному середовищі. Третя – система маркетингових досліджень, покликана забезпечити збір інформації, актуальної з точки зору проблеми, яка конкретно визначена перед підприємством. Відділи маркетингових досліджень мають в розпорядженні три четверті великих підприємств. Четверта – система аналізу маркетингової інформації, яка б використовувала сучасні методики статистичної обробки даних та моделі, які б полегшували учасникам ринку процес прийняття оптимальних маркетингових рішень. Постійно зростає кількість підприємств , які мають в розпорядженні статистичні банки та банки моделей.
Об’єктами ринкового дослідження є тенденції та процеси розвитку ринку , включаючи аналіз зміни економічних, науково-технічних, демографічних, екологічних, законодавчих та інших факторів.
Досліджується також структура та географія ринку, його ємність, динаміка продаж, бар’єри ринку, стан конкуренції, кон’юнктура, можливості та ризики. Основними результатами дослідження ринку є прогнози його розвитку, оцінка кон’юнктурних тенденцій , виявлення ключових факторів успіху. Визначаються найбільш ефективні способи ведення конкурентної політики на ринку та можливості виходу на нові ринки . Здійснюється сегментація ринків, тобто вибір цільових ринків та ринкових ніш.
1.2. Вивчення товарної структури ринку
Ринкові дослідження виступають як інформаційна основа досягнення таких цілей , як реалізація визначеного об’єму продажу, створення та виведення на ринок нових товарів , збільшення частки ринку. Постановка цих цілей припускає, що мова йде про ринок конкретного товару. У зв’язку з цим , розкриваючи зміст ринкового дослідження, в першу чергу необхідно зупинитися на вивченні товарної структури ринку. Потрібно визначити що і як досліджувати та які питання повинні бути вирішені в процесі дослідження.
Під товарним ринком розуміють сферу реалізації конкретного товару
(послуги) чи групи товарів пов’язаних між собою певними ознаками виробничого чи споживчого характеру.
Однією з важливих ознак товарних ринків є територіальне охоплення. Аналіз ринку в кожному конкретному дослідженні проводиться в рамках внутрішнього (сукупного) ринку, зовнішнього (світового), регіонального (визначеного територіального підрозділу). Дослідження сукупного внутрішнього і зовнішнього ринків, як правило, носить стратегічний характер та проводиться по укрупнених товарних групах. При дослідженні регіонального товарного ринку (економічний район, республіка, місто і т. п.) поряд з регіональними особливостями необхідно враховувати стан сукупного ринку.
Товарні ринки класифікують за різними ознаками , наприклад:
1) за характером кінцевого використання товару:
- ринки товарів споживчого призначення ;
- ринки товарів виробничого призначення ;
2) за властивістю товарів задовольняти потреби визначених груп спо-
живачів :
- ринок жіночого одягу ;
- ринок чоловічого одягу ;
- ринок дитячого одягу ;
3) за термінами використання товарів :
- короткострокового використання ;
- довгострокового використання ;
- середньострокового використання .
Класифікацію товарних ринків за різними ознаками можна продовжувати і далі; та найбільшу увагу виробників і перш за все маркетингових служб привертає ринок збуту .
Ринок збуту продукції – це частина ринку (сукупного , регіонального), в межах якої здійснюється збут (оптова реалізація та роздрібна торгівля) товарів , що виробляються даним підприємством, об’єданням, галуззю. Ринок збуту формується і розвивається в рамках визначеного товарного ринку.
Доля ринку – це питома вага продукції підприємства в сукупному об’ємі реалізації товару чи в реалізації галузі.
Предметом дослідження ринків окремих товарів є співвідношення попиту та пропозиції цих товарів за визначених економічних та соціальних умов. Уявлення про об”єкт та предмет дослідження товарних ринків дозволить визначити проблематику досліджень і дати відповідь на питання: що ми вивчаємо?
Також необхідно визначити основні потреби до проведення дослідження , дати відповідь на питання : “ як вивчаємо ? “
Системний збір , обробка та аналіз інформації про стан ринку
одна з основних вимог до ринкового дослідження . Під системною інформацією розуміють скупність джерел інформації , що характеризує стан товарних ринків за визначений період і яка дає можливість дати прогноз їх розвитку . До основних джерел інформації про ринок належать державна статистика, галузевий звіт та статистика , інформація , що надходить з оптової та роздрібної торгівлі, дані спеціальних досліджень .
Дослідження ринку здійснюється в двох розрізах : оцінка тих чи інших ринкових параметрів для даного моменту часу та отримання прогнозних значень . В першу чергу оцінюють поточну ситуацію на ринку (кон’юнктурна ситуація), потім визначають величину ємкості ринку та проводиться його сегментація .
1.3. Оцінка кон’юнктури ринку
Загальною метою ринкових досліджень і визначення умов , при яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту населення . У відповідності з цим першочерговою проблемою дослідження ринку є аналіз поточного співвідношення попиту та пропозиції на даний товар , тобто кон’юнктура ринку. Кон’юнктура – це сукупність умов, при яких в даний момент протікає діяльність на ринку. Вона характеризується визначеним співвідношенням попиту та пропозиції на товари даного типу, а також рівнем співвідношення цін.
Є три рівні дослідження кон’юнктури ринку :
-
загальноекономічний ;
-
галузевий ;
-
товарний .
Основною метою вивчення кон’юнктури товарного ринку є встановлення того в, якій мірі діяльність промисловості та торгівлі впливає на стан ринку, на його розвиток в найближчому майбутньому та що необхідно зробити для повного задоволення попиту, найефективніше використовувати наявні у підпреємства можливості. Результати вивчення кон’юнктури використовуються