Варто також зазначити , що дане підприємство має найбільшу перевагу перед всіма іншими підприємствами України , яка полягає у тому , що виробництво ведеться за “ сухим “ способом виробництва . Проте все ж таки традиційною залишається проблема - пошук власників і інвесторів . Ситуація виглядає таким чином компанія “ Хайдельбергер Цемент “ має намір придбати контрольний пакет акцій ( 82,81 % ) даного підприємства та інвестувати в нього 6,4 млн . $ . Метою цієї компанії є модернізація продукції заводу , підвищення рентабельності та рівня екологічної безпеки , та безпеки праці . Та покищо станом на 13.08.2001 року найбільшим акціонером заводу є компанія SONNTAG TRADING INC ( США ) , яка володіє 18,64 % акцій .
7)
ВАТ “ Запорізький комбінат азбоцементних труб “ ( м . Запоріжжя ) . Дане підприємство є для ВАТ “ Івано- Франківськцемент “ конкурентом у виробництві цементу .
8)
ВАТ “ Харківський дослідний цементний завод “ ( м . Харків ) .
9)
ВАТ “ Харківський завод ізоляційних та азбоцементних матеріалів “ ( м . Харків ) ;
10)
ВАТ “ Балцем “ ( м . Балаклея , Харківська область ) . Перш за все варто зазначити , що дане підприємство є найбільшим виробником цементу на Україні , а тому і одним із найбільших конкурентів ВАТ “ Івано- Франківськцемент “ . Потужності ВАТ “ Балцем “ дають можливість виробляти 4,015 млн . тонн цементу , 3,1 млн. тонн клінкеру , 230 млн. умовних листів шиферу . 1. ( умовний лист - це досить умовна одиниця виміру , яка використовується тільки для звітності ; її фізичний зміст такий - пластина розміром 1750*1130 мм масою 1,134 кг ; таким чином стандартний восьмихвилевий лист шиферу вміщає 20,3 умовних листів ) . До того ж ВАТ “ Балцем “ це одне з наймолодших підприємств України ( перші потужності запущені тут в 1963 році ) . На даному підприємстві розміщена найбільша в Європі піч для виготовлення клінкеру . ЇЇ розміри : 7 м в діаметрі та 230 м в довжину ( в ній без проблем поміститься цілий поїзд ) . ВАТ “ Балцем “ має досить вигідне географічне положення . Має власний кар’єр з запасами вапняка та глини , яких вистачить на декілька сотень років . Неподалік від покладів вапняку розташоване найбільше в Україні Шебелинське родовище газу. Також на невеликій відстані знаходиться і постачальник електроенергії – Зміївська ГЕС .
Головною задачею , яка постала на сьогоднішній день перед підприємством є збільшення збуту . Нещодавно були відкриті представництва в Черкасах , Києві , Донецьку , Луганську , Запоріжжі . Промислово – інвестиційна група Приватбанку веде роботу з придбання ЖБК і ЖБІ для ВАТ “ Балцем “ .
В подальших планах підприємства є створення будівельних компаній та придбання причалу для відправки продукції морським шляхом і перевалочного терміналу для перевозу залізодорожних вантажів з залідорожної колії вузьку ( Угорщина ) .
Що стосується ситуації , що склалася навколо продажу 25 % державного пакету акцій ВАТ “ Балцем “ , то її можна назвати досить скандальною , тому що Фонд держмайна України при виконанні рішення Печерського місцевого суду києва призупинив конкурс на право володіти 25 % пакету акцій . За результатами конкурсної комісії всім вимогам відповідають компанії Breitenburger Austandbeteiligungc GmbH (Німеччина) , CRH Poland B .V. ( Ірландія ), ВАТ “ Штерн – Цемент “ , ЗАТ “ Білгородський цемент “ , які будуть продовжувати подальшу боротьбу за пакет акцій . До конкурсу тією ж комісією не були допущені українські ВАТ “ ОП Трейд ЛТД “ , ЗАТ “ Цемент – Інвест “ , ЗАТ “ КБ Приватбанк “ , ВАТ “ Індеко “ .
Отже, можна зробити висновок , що комісією були відкинуті всі вітчизняні претенденти . І залишається відкритим питання : для чого іноземним компаніям потрібне ВАТ “ Балцем “ - для вкладення економічно невигідних інвестицій , чи для обмеження виходу його на європейський ринок ? І тому для ВАТ “ Балцем “ важливо хто саме стане власником і для чого .
Менша кількість заводів входить в число групи підприємств західної частини нашої держави .
1) ВАТ “Івано-Франківськцемент” (місто Івано-Франківськ)
2) ВАТ “Миколаївцемент” (місто Миколаїв, Львівська область)
3) ВАТ “Волинь” (місто Здолбунів , Рівненська область)
3.4 Характеристика зовнішнього ринку збуту
Зовнішніми цільовими ринками для ВАТ “Івано-Франківськцемент” на сьогоднішній день ринки Румунії та Угорщини. Помітне поступове зростання обсягів споживання у цих країнах (див. Додаток 3 ) пов’язано з тим, що за останні роки тут спостерігається покращення рівня життя населення (будівельна галузь реагує на подібні явища однією з перших) .
Румунія. Власне виробництво цементу за рік складає близько 6 630 000 тонн на рік. З них внутрішнє споживання складає 3 773 000 тонн на рік (57%), експорт становить 3 000 000 тонн на рік (43%). В той же час з 3,7млн.тонн цементу, що споживається всередині країни, 143 000 тонн становить імпортний цемент (всього 4%). Отже, проаналізувавши ці дані, можна зробити висновки, що зовнішній ринок збуту ВАТ “Івано-Франківськцемент” має перспективи розвитку на ринку споживання цементу в Румунії.
Угорщина. Середній показник споживання цементу