Анотація
ДИПЛОМНА РОБОТА
Тема:
Напрямки та шляхи вдосконалення системи розрахунків за спожитий природний газ в Івано-Франківському УЕГГ
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….......
РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика підприємства………………...……..…….
1.1
Характеристика видів діяльності та умов проведення робіт………..
1.2
Техніко-технологічна характеристика виробництва………………...
1.3
Виробнича структура підприємства…………………………………..
РОЗДІЛ 2 Методика аналізу та оцінки стану розрахунків за спожитий природний газ…………………………………………………………………….
2.1 Система формування цін на послуги з транспортування та постачання природного газу окремим категоріям споживачів…………..
2.2 Вибір та обгрунтування системи показників для аналізу та оцінки стану розрахунків за спожитий природний газ………………………...….
2.3
Класифікація, відбір та методика кількісної оцінки факторів,
що впливають на рівень проплати за спожитий природний газ……….….
2.4
Методика аналізу показників, які характеризують стан розрахунків за спожитий природний газ……………………..………………………….
РОЗДІЛ 3 Аналіз та оцінка стану розрахунків за спожитий природний газ у Івано-Франківському УЕГГ ………………………………………………..
3.1 Загальний аналіз основних ТЕП та оцінка діяльності Івано-Франківського УЕГГ………………...……………………………………...
3.2 Загальний аналіз динаміки проплати за спожитий природний газ всіма категоріями споживачів……………………...………………………
3.3
Аналіз динаміки та структури заборгованості населення за спожитий природний газ……………………………………………………
3.4
Аналіз динаміки та структури заборгованості за спожитий
природний газ бюджетними установами……………….………………….
3.5 Аналіз ефективності роботи Івано-Франківського УЕГГ із споживачами-боржниками…………………….…………………………...
3.6 Кореляційно-регресійний аналіз рівня проплати за спожитий природний газ……………………………..…………………………………
3.7 Класифікація та оцінка можливих резервів покращення проплати за спожитий природний газ всіма категоріями споживачів…………………
РОЗДІЛ 4 Напрямки та шляхи вдосконалення системи розрахунків за спожитий природний газ в Івано-Франківському УЕГГ……………...…..
4.1
Вибір та обгрунтування заходів і можливого обсягу запровадження.
4.2
Визначення економічної ефективності запропонованих заходів….....
4.3
Розрахунок впливу запропонованих заходів на техніко-економічні показники діяльності Івано-Франківського УЕГГ………………...……….
Висновки…………………………………………………………………………..
Список використаної літератури………………………………………………...
Додатки……………………………………………………………………………
ВСТУП
Газова промисловість є провідною галуззю паливно-енергетичного комплексу України. Частка газу в споживанні енергії в Україні становить 45% , тому природний газ є головним енергоносієм в народному господарстві нашої держави. Особливе місце в паливно-енергетичному комплексі посідає газозабезпечуюча система, розвиток якої є одним з визначальних факторів, що забезпечують прискорене зростання продуктивних сил країни.
Газова галузь України - це власне видобування природного газу на рівні 20 млрд. кубометрів в рік при річному обсязі споживання природного газу 70 млрд. кубометрів, це потужна газотранспортна система, через яку здійснюється транзит російського газу в країни Центральної і Західної Європи, Туреччину і Балканський регіон в межах 120 млрд. кубометрів в рік та транспортування природного газу, який імпортується Україною переважно із Росії для власних потреб. Україна відноситься до країн з дефіцитом енергетичних ресурсів, задовольняючи протягом останніх років потреби у природному газі за рахунок власного видобутку на 20-25%. За запасами нафти та газу Україна посідає четверте місце в Європі після Норвегії, Великобританії та Нідерландів. Але водночас входить у шістірку країн світу, які споживають найбільше газу. Основною причиною такого стану є велике споживання первинної енергії на одиницю валового внутрішнього продукту , яке в 5-6 разів вище, ніж в країнах Західної Європи.
Напрямки розвитку газової промисловості можна визначити на основі уявлень про майбутній стан економіки, обсяги споживання природного газу, можливості забезпечення розвитку власного газовидобутку. Основними факторами, що визначають ступінь енергетичного забезпечення, який вітчизняні нафтогазові компанії можуть гарантувати внутрішнім та зовнішнім споживачам своєї продукції та послуг, наступні:
-
забезпеченість ресурсами нафти та газу;
-
технічний стан нафтогазотранспортної системи, який повинен
забезпечувати безперебійне та безаварійне постачання в необхідному обсязі;
- рівень цін на газ. який безпосередньо впливає на ефективність економічної діяльності та добробут споживачів.
Поряд з цим фінансова стійкість газотранспортних компаній, яка безпосередньо залежить від рівня цін на газ та послуги з його транспортування та постачання, забезпечує не тільки існування компаній, але їх здатність гарантувати економічну незалежність держави в довгостроковій перспективі.
Основним напрямком реформування нафтогазового комплексу України можна вважати встановлення справедливого рівня цін, що були нормативно встановлені для таких категорій споживачів, як населення, бюджетні організації та підприємства комунальної теплоенергетики. Існуючий стан ціноутворення негативно впливає на функціонування газової галузі. По-перше, суттєво зменшує економічну привабливість розвитку власного видобутку, оскільки газ власного видобутку реалізується населенню за цінами, що не дозволяють відшкодовувати витрати видобувних підприємств в повному обсязі. По-друге, значна різниця в цінах для різних категорій споживачів та відсутність ефективних механізмів контролю обсягів та цілей використання природного газу створює можливість для маніпулювання вартістю спожитого газу.
Основними напрямками удосконалення цінової та тарифної політики є:
ь формування цілісного нормативно-правового і організаційного механізму регулювання цін на природний газ;
ь вдосконалення тарифної політики в газовому комплексі;
ь забезпечення самофінансування підприємств галузі;
ь вираховування реальних фінансових можливостей населення і господарюючих об'єктів.
Тарифи на транспортування та постачання природного газу затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Несвоєчасна оплата за спожитий газ спричинює наявність ряду проблем в економіці газової галузі.
Перша проблема полягає в тому, що держава регулює ціни на газ практично по всіх соціальних категоріях споживачів.
Друга і дуже важлива проблема - неплатежі за спожитий газ. На протязі останніх років стан розрахунків за спожитий газ дещо покращився, однак ця проблема ще дуже далека від вирішення. Бюджетні установи, які фінансуються з державного бюджету, підприємства теплоенергетики, в багатьох випадках не мають реальних джерел не тільки для погашення заборгованості за спожитий природний газ, а й для оплати поточних платежів. Заборгованість усіх категорій споживачів природного газу є значною. Якщо зробити економічну оцінку цих боргів, то їх величина дорівнює вартості річного обсягу видобутку Україною природного газу. Ці кошти можна було б спрямувати на розвиток підприємств галузі, зокрема придбання нової техніки, обладнання, капітального ремонту газопроводів, термін експлуатації яких вичерпано.
Основні напрямки удосконалення системи розрахунків за спожитий природний газ наступні:
Ш вдосконалення відповідності діючих тарифів на транспортування
