Успішно реалізовані проекти переконливо свідчать про привабливість регіону та наявність сприятливих умов для ефективного освоєння інвестицій.

Прикладом успішного залучення коштів вітчизняними інвесторами у туристичну інфраструктуру району є будівництво інвестиційною компанією "Укркапітал" готельно-відпочинкового комплексу "Бескид" та п/п Малюком готельно-відпочинкового комплексу "Ведмідь" у с. Мислівка, п/п Стефанів – відпочинкового комплексу "Софія" у м. Долина.

Однак із настання економічної світової кризи в розвиток економіки району за 2008 рік суб’єкти господарювання вклали 183,7 млн. грн. капітальних інвестицій, що склало 65,7% до минулого року. Найвагомішу частку з капітальних інвестицій (124,8 млн. грн..-85,5 %) становлять інвестиції в основний капітал. Обсяг їх порівняно з минулим роком зменшився на чверть. В розрахунку на одну особу населення району інвестиції в основний капітал становлять 1786,1 грн.

У розвиток промислових підприємств спрямовано 93,4 млн. грн. або 50,8 % усіх інвестицій в основний капітал, обсяг їх у порівнянні з минулим роком зменшився на 28,1 %.

Зменшення коштів у замовників будівництва призвело до різкого спаду обсягів будівельних робіт за всіма основними видами діяльності, в результаті чого обсяги будівництва порівняно з 2007 роком скорочено на 44%.

Інвесторами району є нерезиденти з 10 країн світу. Вагоме місце в інвестуванні економіки району належить країнам Європейського Союзу, частка вакладень яких становить більше 97% до загального обсягу прямих іноземних інвестицій району.

Серед яскравих прикладів результативного застосування іноземного капіталу в районі є будівництво швейної фабрики польським акціонерним товариством "Інтер Гроклін Авто АТ", хоча на даному етапі в зв’язку із загальносвітовою економічною кризою та падінням попиту на автомобільні аксесуари, які виготовляє товариство, будівельно-монтажні роботи призупинено.

Подальші перспективи даного інвестиційного проекту залежать від багатьох чинників, таких як вихід світової економіки з кризової ситуації, економіко-політичних обставин в Україні.

Проте, лідерами серед інвесторів залишаються нерезиденти сусідньої Польщі 96,0%. Особливо приваблюють іноземних інвесторів підприємства промисловості, де зосереджено 99,7% іноземного капіталу.

За підсумками комплексної оцінки стану соціально-економічного розвитку районів та міст області, щодо темпів зростання обсягу прямих іноземних інвестицій у 2008 році район посів 5 місце.

Рис.2.11 Обсяг прямих іноземних інвестицій, тис.дол.США

Зовнішньоекономічна діяльність

Протягом 2000–2008років мало місце нарощування обсягів зовнішньоторговельного обороту, причому за вказаний період значення коефіцієнту покриття експортом імпорту було вищим за 1.

За 2008 рік загальний обсяг експорту товарів становив 26,6 млн. дол.США, імпорт-15,7млн.дол. США. У порівнянні з минулим роком обсяги експорту та імпорту зменшилися відповідно на 37,1 та 6,5%. Коефіцієнт покриття імпорту експортом склав 1,7.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами залишилося позитивним і склало 11,0млн.дол.США. Питома вага району в загальних обсягах експорту області зменшилась з 6,4 до 3,5 % в імпорті – з 2,6 до 1,9 %.

Партнерами в зовнішній торгівлі товарами були нерезиденти з 35 країн світу.

Ріст імпорту у 2007 році пов’язаний з ввезенням будівельних матеріалів та відповідного обладнання з-за кордону для будівництва швейної фабрики польською Фірмою "Інтер Гроклін Авто АТ".

Експортний потік з району був розподілений між країнами Європи та СНД, проте, якщо обсяги відвантажень до першої групи країн скоротились на дві третини, то до другої – зросли у 2,3раза. Вагомими споживачами товарів,що експортували підприємства району, були партнери з Російської Федерації, Німеччини та Угорщини. Основу експорту склали продукція хімічної і пов’язаних з нею галузей промисловості, деревина і вироби з деревини, текстильний одяг.

Провідну позицію серед джерел імпортних надходжень посідають країни Європи. Вагомими були обсяги надходжень із-за меж країни, текстилю та виробів з текстилю, полімерних металів, пластмас,продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, наземних транспортних засобів, крім залізничних.

Рис.2.12 Зовнішньоторговельний оборот товарів, млн. дол. .США

Динаміка основних показників соціально-економічного розвитку району в 2000-2008 роках наведена в додатку А.

2.8 SWOT – аналіз

Переорієнтація регіонального економічного розвитку на найповніше використання територіальних ресурсів та потенціалу місцевої громади обумовила необхідність визначення сильних сторін району, які характеризують як його відмінність від інших територій України, так і визначають можливі напрямки здійснення економічного розвитку. На основі представленого соціально-економічного потенціалу, стану екології зроблено матрицю SWOT-аналізу (рис. 2.13) де виражено сильні та слабкі внутрішні сторони, зовнішні загрози і можливості для розвитку району.

Сильні сторони Долинського р-ну | Слабі сторони Долинського р-ну

1.Природні ландшафти та заповідні зони | 1.Незадіяні потужності промислового виробництва

2. Вигідне географічне положення | 2.Низька зайнятість населення

3. Просторове розміщення: близькість до кордону, автошляхи, залізниця | 3.Погана демографічна ситуація, велика кількість пенсіонерів, інвалідів

4. Природні ресурси: соляна ропа, лісові ресурси, земельні ресурси, поклади глини, родовища нафти і газу | 4.Відсутність туристичної інфраструктури

5. Наявність незадіяних земельних ділянок | 5.Екологічна небезпека забруднення промислової зони

6. Розвиток туризму | 6.Нераціональне використання землі

7. Наявність дешевої робочої сили | 7. Низький рівень приватизації земельних ділянок

8. Усвідомлення населення праці на добробут | 8.Слабий розвиток сільського господарства

9.Наявний потенціал для підприємництва | 9.Відсутність обслуговуючих сільсько господарських кооперативів

10. Підприємливість населення | 10.Недостатнє фінансування с/р

11. Виробничо-промислові традиції | 11.Недосконала структура бюджету (особливо сільських рад)

12. Залучені іноземні традиції | 12.Відсутність місцевих транспортних підприємств

13. Інвестиційна привабливість | 13.Відсутність мережі побутового обслуговування: лазні,