·

·

·

·

·

З огляду на це було запропоновано наступні стратегічні цілі розвитку району в найближчі 3-5 років:

1. Забезпечення переміщення грошових заощаджень домашніх господарств в оборот підприємств, оскільки ці заощадження є найбільшим джерелом кредитів та інвестицій в економіку.

2. Пріоритетними є виробництва з коротким строком окупності, насамперед легка промисловість.

3. У перспективі джерелом поповнення фінансових ресурсів району є розвиток іпотечних відносин, зокрема надання кредиту під заставу тих об’єктів, на які не справляють впливу інфляційні процеси ( земля, нерухомість , устаткування), інші джерела – муніципальні позики, продаж об’єктів незавершеного будівництва, заощадження населення.

4. Забезпечення досягнення високого ступеня організації та дисципліни праці, введення сучасної жорсткої системи менеджменту на всіх рівнях ієрархії управління макро- і мікроекономічними процесами незалежно від форм власності і господарювання. При цьому важливо забезпечити високий рівень матеріального економічного стимулювання високопродуктивної праці кожного виконавця безпосередньо.

5. Пошук шляхів зміцнення фінансової стійкості комерційних банків і посилення їх ролі в економічних перетвореннях та кредитуванні реального сектора економіки.

6. Виконання банками свого функціонального призначення в частині формування пропозиції грошових ресурсів, трансформації фінансових ресурсів у реальні кредити та інвестиції для економіки, залучення фінансово-кредитних установ до інвестиційних процесів у районі.

7. Знайти законодавчі шляхи та застосувати економічні методи для здійснення внутрішнього інвестування економічного росту за рахунок коштів тіньової економіки.

8. Створити сприятливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів.

9. Визначити реальні можливості кожного підприємства у формуванні своїх фінансових ресурсів.

Наступний етап роботи передбачає вдосконалення практики прогнозування на основі використання комп’ютерних технологій (хіба в роботі є використання комп. технологій?) для своєчасного та якомога точнішого передбачення й оцінки змін в основних мікро- та макроекономічних чинниках. При цьому буде поєднуватися різна інформація для розробки ефективної стратегії фінансового забезпечення району, інвестування і поточної діяльності. Основна мета - досягнення високої ефективності господарювання та забезпечення на цій основі міцної фінансової стійкості району.

Проведений в роботі аналіз статистичного та аналітичного матеріалу продемонстрував, що основними пріоритетами для Долинського району є :

· розвиток галузей: туристичний комплекс та індустрія відпочинку; нафтова, лісова, деревообробна промисловість; будівельна індустрія; та переробна промисловості; селективний розвиток легкої промисловості; модернізований розвиток певного типу технічної інфраструктури.

· розвиток малого підприємництва як один із найважливіших пріоритетів соціально-економічного розвитку району.

· в соціальній сфері пріоритетним є розвиток культури, а також селективна підтримка освіти, науки, медицини.

· охорона довкілля, екологічна безпека;

· розвиток житлово-комунального господарства району та реформування ЖКГ на ринкових засадах.

Серед проблем, які потребують пріоритетного вирішення нами було виділено:

· розвиток туристичного комплексу та індустрії розваг;

· розвиток малого підприємництва та промисловості;

· реформування ЖКГ.

Політика сталого розвитку району базується на врахуванні комплексу об’єктивних та суб’єктивних факторів сприятливого та обмежувального характеру. До числа перших слід віднести такі фактори:

- географічний - вигідне географічне положення створює їй певні переваги для сприятливого розвитку туристичної інфраструктури;

- історичний – своєрідність регіону, де збереглась висока культура господарювання, традиції і навики місцевого населення, що створює передумови для швидкої адаптації населення до ринкових умов господарювання;

- економічний - досягнуті позитивні структурні зрушення служать вагомою передумовою для поступового економічного зростання;

- транспортний - розвинута мережа автомобільних доріг та залізниці з врахуванням зручного географічного положення може принести реальну вигоду району;

- природний - наявність унікальних природних ресурсів: нафти, лісів, значних запасів мінеральних, підземних і поверхневих вод, ландшафтно-кліматичних зон;

- рекреаційний - район володіє курортним потенціалом, який може перетворити рекреаційну сферу в провідну галузь економіки області;

- екологічний - порівняно низький рівень антропогенного забруднення довкілля та виняткова екологічна роль Карпат на континенті сприяють позитивному іміджу регіону.

Поряд з існуванням зазначених вище переваг треба враховувати реальні фактори обмежувального характеру, які мають суттєвий вплив на соціально-економічні і екологічні процеси тепер і в перспективі. Серед них:

- відсутність необхідної нормативно-правової бази врегулювання взаємовідносин між центром і регіонами, містами та ефективної державної регіональної політики;

- надлишковість трудових ресурсів, що має соціально-небезпечний характер;

- велика залежність району від поставок та цін на енергоносії;

- обмеженість внутрішніх фінансово-кредитних ресурсів.

В роботі запропоновано стратегію сталого розвитку Долинського району, яка визначає довгострокову (10-15 років) перспективу еколого-економічного та соціального розвитку краю. Пріоритети, визначені Стратегією, будуть враховуватись в наступних програмних документах: стратегічних програмах економічного та соціального розвитку району.

Список використаних джерел

1. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. Підручник. – К.: 1998.

2. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Олесневич. – Львів: БаК, 2001. – 624 с.

3. Мескон М.Х. Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702 с.

4. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент: целевоэ управление персоналом организации. Навч. посібник. - К.:МАУП.. 1998. – 188 с.

5. Оберемчук В.Ф. Стратегія організації. Короткий курс лекцій. – К.:МАУП, 2000. – 128 с.

6. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2000. – 223 с.: іл.

7. Петренко В.П. та ін. Лібералізація економіки і проблеми управління регіоном. – Івано-Франківськ: «ІФДТУНГ»-«РАЕР», 1998.