та організаційними можливостями місцевої влади. Це призводить до подальшого делегування здійснення цих повноважень бізнесом чи громадським сектором. Ефективність державних та місцевих соціальних програм чи програм економічного розвитку може бути значно вищою, якщо їх виконання здійснюватиметься за принципом: корисність – ефективність – фінансування через конкурсні засади. Партнерство для розвитку. Розробка та реалізація стратегічних програм місцевого чи регіонального розвитку за участю місцевої влади, бізнесу та неприбуткового сектору. Основними теоретичними і методологічними джерелами при написанні магістерської роботи були українські й іноземні видання, присвячені стратегічному плануванню, стратегічного управління і маркетингу. Практична частина роботи побудована на даних маркетингових досліджень і експертних опитувань жителів району. Залучення громадськості до процесів розробки та прийняття рішень, що стосуються життя територіальної громади, є одним із фундаментальних принципів демократії та розвитку громадянського суспільства. В Україні існують нагальні потреби для підвищення рівня громадської участі у процесі вироблення та реалізації політики, оскільки сьогодні за умов сучасної системи неповної демократії потреби громадян не можуть бути відображені повною мірою у формуванні політики, оскільки їхня участь обмежена, здебільшого, вибором своїх представників. Процеси глобалізації економіки, проблеми екологічної безпеки, технологічного та інформаційного поступу, незадовільний рівень добробуту, кризові явища в соціальній та економічній сферах мотивують пошук, освоєння і використання нових, сучасних інструментів і механізмів досягнення належного розвитку як держави, так і окремих регіонів та територіальних громад. Одним із найефективніших інструментів прогнозування бажаних для громади змін, підвищення рівня добробуту усіх її членів та забезпечення позитивної динаміки розвитку територіальної спільноти вважається стратегічне планування розвитку територій. А одним із шляхів участі громадськості у публічній політиці є стратегічне планування розвитку громади з безпосередньою участю широких верств населення, першим етапом якого є визначення проблем та пріоритетів соціально-економічного розвитку.
Планування регіонального економічного розвитку є одним із механізмів державного регулювання економічними процесами на регіональному рівні. В умовах обмеженості ресурсів регіону зростає роль стратегічного планування, яке створює можливості шляхом визначення пріоритетів забезпечити політику економічного зростання. Окрім того, процес стратегічного планування є важливим елементом інституційної реформи в процесі формування ринкових відносин. Процедура формування стратегічного плану є сталою і не залежить від величини регіону, відрізняються лише завдання за розміром та ступенем складності. Отже, планування є процесом, який повинен визначити напрямки економічної політики з метою забезпечення стабільного, динамічного економічного розвитку.
Процес планування направлений на передбачення показників майбутнього розвитку з метою здійснення правильного вибору шляхів досягнення мети за умови найбільш раціонального використання регіональних ресурсів. Сучасні підходи до стратегічного планування дозволяють упорядковувати й ранжувати систему заходів, спрямованих на економічний розвиток за їх пріоритетністю для регіону. Окрім того, в умовах обмеженого фінансування, порядок реалізації заходів формується так, щоб ефективність їхньої віддачі була найвищою. Ще однією особливістю сучасних підходів стратегічного планування, яке здійснюється на тривалий період (до 15 років) є те, що воно не прив”язане до періоду, на який обираються органи місцевої влади, а значить позбавлене персонального впливу місцевих керівників на формування черговості подій, які визначають економічний та соціальний розвиток.
З урахуванням планів соціально-економічного розвитку території можливим є більш реальний підхід до формування стратегії розвитку країни в цілому. Методика стратегічного планування забезпечує логічні підходи до економічного розвитку територіальної громади окремого міста чи окремої території та спільноти регіону загалом .
Традиційно більшість регіонів складають плани соціально-економічного розвитку, які в цілому є розрізненими. У той же час прогнозування розвитку регіону, регіональної економіки не повинно базуватись на дрібних, ізольованих один від одного проектах, які складені у відриві один від одного та від загальної мети забезпечення регіонального економічного розвитку. З цієї причини перед початком планування необхідно визначитись із порядком та етапами формування стратегічного планування економічного розвитку регіону. Такими етапами стратегічного планування можна визначити:
· попередне дослідження інтересів територіальної громади;
· оцінка наявних ресурсів, обмежень та можливостей із точки зору економічного розвитку регіону;
· формування реальних цілей та завдань на основі попередніх досліджень.
На першому етапі здійснюється практично аналіз потреб та інтересів різноманітніх груп, що складають територіальну громаду. Тут необхідно враховувати інтереси представників різноманітних підприємств регіону: представників малого та середнього бізнесу, представників державних підприємств, представників корпоративного сектору, представників неприбуткового сектору (науки, освіти, релігійних громад тощо), окрім того, важливим завданням цього етапу є узгодження інтересів громади, вибір пріоритетних напрямків, які б забезпечили економічний розвиток регіону.
На другому етапі проводиться оцінка наявних ресурсів, обмежень та можливостей економічного розвитку конкретного регіону. Інструментом для досягнення мети другого етапу є SWOT-аналіз.
На третьому етапі проводиться формування регіональних цілей економічного розвитку регіону на основі проведених попередніх досліджень. Що ж таке стратегічний план на які основні засади його формують?
Стратегічне планування- це системний процес направлений на визначення проміжних та кінцевих показників, що характеризують економічний розвиток регіону та яких можна досягнути в майбутньому, здійснюючи відповідні кроки та реалізуючи певні попередньо визначені заходи. Стратегічне планування включає декілька основних елементів.
По – перше, воно допомагає виявити основні напрямки діяльності, які б забезпечили довготривалий економічний розвиток регіону. Наприклад, для Долинського району, одним з таких стратегічних напрямків, який розробляється в останній час, є розвиток туристичної галузі, для Івано-Франківської області – розвиток зеленого туризму.
По–друге, стратегічний план дозволяє оцінити які необхідні ресурси, для реалізації визначених напрямків діяльності.
По–третє, у стратегічному плані відображені як проміжні так і кінцеві результати впровадження запропонованих заходів, що дозволяє здійснювати контроль протягом реалізації запланованих дій а також оцінити кінцеву вигоду для