територіальної громади.
Основними етапими складання плану є: визначення основної мети економічного розвитку регіону, визначення стратегічних та оперативних цілей, аналіз існуючого стану розвитку території та формування стратегії економічного розвитку регіону.
Визначення основної мети, на яку направлені дії щодо економічного розвитку регіону означає формування найвищих результатів, які будуть досягнуті через певний період у регіоні, шляхом найбільш раціонального використання місцевих ресурсів, тобто, це фактично є вираження побажань, якими будуть територіальні громади через певний період часу.
При формуванні системи цілей слід враховувати, що:
•
стратегічні цілі повинні бути сформовані еластично, щоб була можливість їх зміни в разі потреби, оскільки стратегічний план складається на тривалий період часу;
•
оперативні цілі доцільно формувати на період одного терміну виборів до місцевих органів влади і розглядати їх як план дій місцевих управлінців;
•
цілі повинні бути конкретними і по можливості сформованими так, щоб їх можна було виміряти;
•
при формуванні цілей важливо врахувати, чи є вони реальними, тобто такими, що можна досягнути.
Цілі формують бажаний результат і показують загальну концепцію економічного розвитку регіону.
Спосіб досягнення цілей економічного розвитку визначає вибрана стратегія, яка повинна виходити з реальних потреб конкретного регіону. Можна виділити декілька типів стратегій, які традиційно використовуються при плануванні економічного розвитку.
Стратегія заохочення використовується для поліпшення умов роботи потенційних інвесторів шляхом розвитку інфраструктури, вдосконалення земельних відносин тощо.
Стратегія стимулу передбачає забезпечення певних стимулів для потенційних інвесторів, як:
•
зниження податків, звільнення від деяких місцевих податків;
•
одержання позик чи дотацій від центрального уряду;
•
використання фінансових можливостей місцевих органів влади.
Стратегія співробітництва використовується для забезпечення взаємовигідного співробітництва державного і приватного секторів. Особливо доречна для широкомасштабних проектів.
Стратегія регулювання застосовується на підставі використання регуляційних повноважень місцевих органів влади, як наприклад, користування землею через план земельного користування тощо.
Формування реальних цілей економічного розвитку передбачає встановлення системи прогнозних показників, які б конкретизували поставлені цілі (рис. 1.1).
Етап 1. Вивчення та узгодження інтересів територіальної громади
Етап 2. SWOT – аналіз регіонального економічного розвитку
Етап 3. Формування цілей, завдань економічного розвитку регіону та шляхів їх досягнення
Етап 4. конкретизація цілей за допомогою системи показників
Рис.1.1. Схематичне зображення порядку формування реальних
цілей регіонального економічного розвитку
Як видно зі схеми, стратегічне планування є багатоступеневим процесом прийняття рішень. Для ефективної реалізації процесу стратегічного планування, окрім вище перерахованих завдань кожного етапу, є необхідним встановлення кола осіб, які візьмуть участь у стратегічному плануванні та з'ясування їхньої ролі у цьому процесі. До кола цих осіб, у першу чергу, відносяться представники органів державної влади та місцевого самоврядування. Окрім того, сюди слід залучити представників усіх підприємницьких структур (малого та середнього бізнесу, великих акціонерних та державних підприємств, місцевих ЗМІ, громадських лідерів, представників науки та освіти тощо). Наступною необхідною складовою є вирішення завдання зі складання графіку робіт для реалізації окремих компонентів процесу планування. Окрім того, необхідно визначити технічну та фінансову допомогу, яка потрібна для здійснення процесу стратегічного планування.
1.4 Особливості SWOT- аналізу як інструменту стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем
Значне місце в стратегічному плануванні займає аналіз економічного стану, в тому числі SWOT-аналіз (аналіз сильних та слабих сторін, можливостей та небезпек) у регіональному економічному розвитку. Особливістю аналізу є те, що він повинен базуватись на основі статистичних даних про економічний стан у регіоні, а не на суб'єктивних оцінках осіб чи групи осіб.
Щодо регіонального економічного розвитку, то складові SWOT-аналізу слід трактувати наступним чином:
•
S (Strength) - оцінка сильних сторін у регіональному економічному розвитку, які формують економічні переваги регіону та забезпечують економічне зростання;
•
W (Weaknees) - оцінка слабих сторін, які чинять перепони економічному розвитку регіону;
•
О (Opportunities) - оцінка економічних можливостей - це врахування факторів, які за певних умов можуть стати сильними сторонами регіонального розвитку;
•
Т (Threats) - оцінка небезпек - це врахування факторів, які в перспективі можуть стати слабими сторонами в розвитку регіону.
Сильні сторони в регіональному економічному розвитку включають ті фактори, які формують регіональні конкурентні переваги та надають регіону привабливості при залученні інвесторів як внутрішніх, так і зовнішніх.
Оцінка слабих сторін допомагає виявити фактори, які спричиняють перепони та гальмують процес регіонального економічного розвитку.
Окрім того, аналіз економічних можливостей - це аналіз перспектив, які здатні покращити економічний стан регіону та забезпечити його економічне зростання.
Наступним кроком створення плану економічного розвитку регіону є формування реальних проектів, визначення пріоритетів розвитку та виділення короткотермінових та довготермінових цілей, які б забезпечили економічні зрушення на окремій території. Цей процес доцільно розбити на два етапи.
На початковому етапі збираються та розглядаються всі альтернативні проекти та програми. Далі зі всієї маси проектів повинні бути відібрані ті, які відповідають стратегічним цілям та завданням, визначеним у ході попередніх досліджень. Окрім того, відібраний перелік проектів може бути оприлюднений для обговорення широкою громадськістю. Залучення широких кіл громадськості з участю представників влади забезпечать нове бачення в оцінці запропонованих проектів, дасть можливість генерування нових ідей та виявлення нових ресурсних можливостей, використання яких прискорить економічний розвиток регіону.
Після попереднього обговорення всіх можливих альтернативних варіантів, на другому етапі доцільно здійснити їх економічну оцінку з метою вибору тих, які найбільше відповідають поставленим цілям і завданням та дають найбільший економічний ефект. Для забезпечення правильності підходів до вибору пріоритетів серед всієї маси представлених проектів слід встановити певні критерії. Окрім величини економічного ефекту, це можуть бути ті, що відображають першочергові соціальні потреби територіальної громади.
Такими основними критеріями, за якими можуть бути оцінені альтернативні варіанти є:
· відповідність проекту пріоритетам територіальної громади та відповідність вибраним цілям та завданням;
· соціальний