Практичне значення дослідження полягає у впровадженні автоматизованої інформаційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передачі даних. В результаті відбудеться підвищення рівня планової та аналітичної роботи, удосконалюються методи й способи введення страхових операцій, форми обліку та звітності, прискорюється обробка різного роду звітних даних і, нарешті, підвищується обґрунтованість необхідних управлінських рішень.

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи – 118 сторінок: основний текст – 64 сторінки, список використаних джерел – 66 найменувань на 6 сторінках, 22 додатків на 48 сторінках.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

1.1 Сутність поняття “інформація”, “інформаційний ресурс”, “інформаційна потреба”

Інформація є дуже специфічним явищем у житті людини і суспільства. З одного боку, інформація є засіб, що забезпечує можливість адаптації людини і суспільства до умов існування, засіб нагромадження знань про навколишній світ, на підставі яких людина і суспільство обирають лінію поведінки для задоволення своїх потреб і реалізації своїх інтересів. З іншого — інформація є засіб керування людиною, її поведінкою, діяльністю громадських організацій, органів державної влади, функціонуванням технічних систем. Інформаційне спілкування становить підґрунтя виховання, освіти, формування особистості. Інформація є єдиним засобом доведення до людини змісту соціальних і технічних норм, попередження її про можливі негативні наслідки їхнього недотримання. До того ж утворена сукупністю суспільних відносин, інформація є найважливішим засобом організації економічного, політичного, духовного і соціального життя суспільства, збереження національної ідентичності, територіального устрою держави і захисту її території, забезпечення суверенітету, правового і соціального захисту громадян, організації функціонування системи органів державної влади [36, 78].

О.С. Сорокіна зазначає, що спроби сформулювати поняття "інформація" здійснювалися в різних галузях наук. Існує велика кількість визначень категорії, що розглядається. Цей факт свідчить, що феномен інформації є явищем багатогранним, якості якого в певних конкретних ситуаціях виявляються по-різному [60, 24].

Слово “інформація” походить від латинського іnformatio, що в перекладі означає “роз’яснення”. Словник іншомовних слів вказує на наступні смислові аспекти використання терміна: повідомлення про що-небудь; відомості про навколишній світ, процеси, події, ситуації, діяльність, які сприймає людина безпосередньо або опосередковано [40, 231]. Звернення до етимології вказує на те, що поняття є багатозначним і допускає тільки в першому наближенні наявність трьох смислових концептів: 1) онтологічного – інформація як відомості про навколишній світ, що існує незалежно від свідомості конкретного суб’єкта; 2) гносеологічного – інформація як відображення процесу пізнання навколишнього світу; 3) комунікативного – інформація як повідомлення, яке може бути передане і сприйняте людьми.

Перша математична теорія інформації була створена К. Шенноном. За К. Шенноном, завдання зв’язку полягає в точному або наближеному відтворенні в деякому місці повідомлення, обраного для передачі в інше місце. Найчастіше повідомлення відносяться до деякої системи, що має певний фізичний або світоглядний зміст, або повинні відповідати вимогам деякої системи. Ці семантичні аспекти зв’язку не враховуються при вирішенні технічної сторони питання. Під системою зв’язку К. Шеннон розумів систему типу: джерело – повідомлення – передавач сигнал – джерело шуму – прийнятий сигнал – приймач – повідомлення – адресат [64, 243]. З огляду на те, що К. Шеннон займався технічним аспектом проблеми зв’язку, він не розрізняє поняття “повідомлення»” і “інформація”, вони для нього є тотожними. Тобто будь який набір знаків, символів, зображень, який технічно можливо передати на значну відстань, є інформацією.

З середини ХХ ст. слово "інформація" стало загальновживаним поняттям, що означало обмін відомостями між людьми, між людиною й обчислювальною машиною. С.І. Ожегов трактує "інформацію" як:

1) відомості про навколишній світ й процеси, які відбуваються в ньому, що сприймаються людиною чи приладом;

2) відомості про положення справ в різних галузях життя.

І.В. Мелик-Гайказян у науковій роботі "Інформаційні процеси і реальність" зазначає, що "дати достатньо загальне означення змісту терміна "інформація" взагалі неможливо, оскільки воно принципово невизначено, а тому і надалі необхідно використовувати окремі означення, які склались в різних галузях наукового знання" [39, 123].

Одне із найбільш загальних визначень поняття "інформація" належить академіку В. Глушкову. Інформацією він називає “відомості про об'єкти і явища навколишнього середовища, їхні параметри, властивості й стани, що зменшують наявну ступінь невизначеності, відображені в будь-якому середовищі їхнього збереження, обробки й передачі ” [12, 253].

Визначення самого терміна “інформація” подає Закон України “Про інформацію”. Під інформацією цей Закон розуміє “документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі” [19, 2].

Поняття “інформація” є вужчим по відношенню до змісту поняття “знання” [44, 36]. О.В. Пархоменко зауважує, що між поняттями “інформація” та “знання” існує можливість взаємного переходу одне в інше. Інформація – це загальносвітова категорія, що відображає закони існування матерії і є базою для створення людиною знань, які після фіксації їх на матеріальних носіях стають інформацією для нового використання.

О.Є. Кравець стверджує, що “інформація” також може розглядатися як певна сукупність упорядкованих даних. Інформацією є нові відомості, прийняті, зрозумілі й оцінені кінцевим споживачем як корисні відомості, що розширюють запас знань кінцевого споживача про навколишній світ. Поряд з інформацією часто вживається поняття “дані”.

Дані можуть розглядатися як ознаки чи записані спостереження, які з якихось причин не використовуються, а тільки зберігаються. У разі коли з'являється можливість використовувати ці дані для зменшення невизначеності