Щоб потрапити у свідомість клієнта, у першу чергу необхідно пам'ятати про нього й шановливо до нього ставитися. Рекламний продукт компанії повинен бути яскравим (не в сенсі кольору, хоча й про це не можна забувати), мати стиль компанії (інтелігентність або агресивність), нести в собі емоційну складову, а тексту повинно бути рівно стільки, щоб у ньому вмістилося головне послання, яке потрібно сприйняти потенційному клієнту. Адже іноді досить натяку й споживач розуміє, що хочуть йому повідомити. Особливою складовою страхового продукту стала аргументація на користь його купівлі саме в цій компанії. Рекламно-інформаційні матеріали доповнюють страхові продукти. Листівки, буклети, листи страхувальникам, подарунки, спеціальні пропозиції складають передумови для купівлі страхового полісу та підкріплюють впевненність, що це треба зробити саме в цей час. Так, як філія компанії в Івано-Франківську веде свою страхову діяльність не так давно, і для того щоб сформувати попит у потенційних клієнтів, було розроблено інформаційно-аналітичні документи у вигляді брошури та буклету, де розміщується найважливіша інформація про діяльність фірми, її послуги, фінансові показники, тобто вихідна інформація для клієнтів, партнерів, конкурентів яка показує найкращі сторони фірми і відокремлює дану конкретну компанію від конкурентів ( Додаток Я).

Переважно також від співробітників компанії залежать враження, отримані клієнтом у ході бесіди й можливість його залучення до покупки страхової послуги. Тому, першим і основним завданням компанії повинно залишатися якісне обслуговування клієнтів та створення повного циклу сервісу. Ефективним було проведення опитування серед своїх клієнтів щодо загальної задоволеності роботою компанії в 2009 році. Анкетування створено з метою постійного удосконалення якості клієнтського сервісу. Адже якість обслуговування стає однією з головних конкурентних переваг компанії. В анкету було введено такі питання як рівень комунікацій і співпраці страхової компанії, відношення персоналу страхової компанії до клієнтів, рівень довіри та надійності до страхової компанії, чуйність співробітників страхової компанії по відношенню до клієнтів ( Додаток Я.1). Також було розроблено анкету для сайту компанії для визначення основних потреб клієнта страхової компанії. За основу рейтингу було взято такі основні показники: зручність користування сайтом, наявність даних про послуги страхування, фактори впливу при прийнятті рішення про укладання договору страхування, сплачуваність страхового полісу, тривалість користування страховими послугами, фінансова інформація компанії (Додаток Я.2).

Реалізація запропонованих шляхів оптимізації використання інформаційних ресурсів сприятиме економії часу та праці працівників, більш ергономічному використанню наявних інформаційних продуктів, програмного та апаратного забезпечення, розширенню інформаційних горизонтів компанії.

ВИСНОВКИ

Вивчення кола проблем щодо формування та використання інформаційних ресурсів не можна визнати завершеним через їх стрімкий розвиток. Цей факт підтверджує необхідність здійснення й надалі досліджень підходів і методів управління використання інформаційних ресурсів, розроблення питань подальшого вдосконалення системи управління ними в організації. Невикористання веде до їх швидкого знецінення й старіння, а це, в свою чергу, призводить до втрати дієвої вартості і збуту даного виду ресурсів. Тому необхідною умовою існування інформаційних ресурсів є їх постійне оновлення, розширене відтворення.

Проведено термінологічний аналіз понять „інформація” „інформаційний ресурс”, “ інформаційна потреба”. Інформація є специфічним явищем у житті людини і суспільства, яке забезпечує можливість адаптації людини і суспільства до умов існування, є засобом нагромадження знань про навколишній світ. Виявлено, що незважаючи на різні визначення поняття „інформаційний ресурс”, є ряд властивих тільки йому особливостей: на відміну від інших (матеріальних) ресурсів інформаційний ресурс практично невичерпний, по мірі використання він не зникає, а зберігається і навіть збільшується, він не самостійний і сам по собі має тільки потенційне значення, ефективність його використання пов’язана з ефектом непервинного виробництва знань. У роботі проаналізовано взаємозв’язок інформації, інформаційного ресурсу з інформаційною потребою, який полягає у тому, що інформаційна потреба обумовлює появу інформаційного бажання, тобто тієї інформації, яку певна особа чи організація хотіла б мати.

З’ясовано особливості впровадження інформаційних систем у сферу страхування. Цим досягається підвищення планової та аналітичної роботи, удосконалюються методи ведення страхових операцій, форми обліку та звітності, і, нарешті підвищується обґрунтованість необхідних управлінських рішень.

Проаналізовано нормативно-правову базу страхової та інформаційної діяльності. Законодавча та нормативно-правова база функціонування інформаційної та страхової діяльності України визначають основоположні засади функціонування системи державного управління інформаційною та страховою діяльністю і мають визначальне значення для неї.

Охарактеризовано структуру та діяльність ЗАТ “Український страховий капітал”. Досліджено сучасний стан використання інформаційних ресурсів у організації. Для ЗАТ “Український страховий капітал” є характерними паперовий (традиційний) документообіг, бюрократизація та значні втрати часу на пошуки потрібного документу. Звісно, що окрім паперового, в організації існує й електронний документообіг, адже всі документи Товариства набираються за допомогою ЕОМ, а також використовуються такі програми як Microsoft Office Excel (програма для роботи з електронними таблицями ), база даних Microsoft Office Access. Дане введення зручне для зберігання документів-файлів, однак не полегшує роботу при пошуку.

Досліджено, що у компанії використовуються такі інформаційні ресурси як законодавчі, періодичні, управлінські, інтернет-ресурси, інформаційні ресурси в якості інформаційних продуктів. Інформаційні ресурси організації ЗАТ “Український страховий капітал” переважно нормативного та довідкового характеру, пасивні за формою. Однак, в організації уже розуміють важливість правильної організації інформації, удосконалення методів її збору, зберігання та передачі. І хоча у цьому напрямі діяльність організації ще не достатньо визначилася, все ж певні позитивні