Отже, можна виділити такі основні аспекти визначення поняття “інформація”: (Додаток А).

- як повідомлення про що-небудь, відомості про навколишній світ й процеси, що відбуваються в ньому;

- як будь-який набір знаків, символів, зображень, який технічно можливо передати на значну відстань;

- як частина знання, яка використовується для активної дії;

- як об’єктивна властивість усіх матеріальних об’єктів;

- як певна сукупність упорядкованих даних, тобто може являти собою цінний продукт, який містить нові відомості;

- як дані, які використовуються для зменшення невизначеності про що-небудь.

Виходячи з наведених вище визначень, В.М. Гужва зазначає, що для інформації характерними є такі атрибути (рис. 1.1 ): [13, 8].

Рис. 1.1 Атрибути інформації

А.С. Медведєва виділяє такі основні види інформації: (рис. 1.2 )

1) соціальна,

2) наукова,

3) педагогічна [38, 20].

Категорійний аналіз тверджень вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно окреслених видів інформації дав змогу трактувати їх наступним чином:

- соціальна інформація – продукт діяльності суспільства і природи, відображення різноманітності суспільних відносин. Основними її різновидами є економічна, соціально-політична, ідеологічна, правова, наукова, естетична, етична інформація;

- наукова інформація – це соціально організована та високо спеціалізована діяльність і вироблення нових наукових знань та їх використання в різних сферах практики. Вона охоплює не тільки закони і закономірності, але й неінваріантні елементи – явища, умови та факти, що їх відображають.

- педагогічна інформація постає як результат пізнавальної діяльності у вигляді окремих фрагментів чи цілісних систем логічних висловлювань, гіпотетичних уявлень, теорій, суджень і висновків щодо закономірностей розвитку антропологічних та інтелектуальних можливостей соціального феномена – людини, а також відомостей про організацію і перетворення "самопізнавальних" систем науки, апарату пошуку й управління потоком її інформації про комунікативні зв’язки у світовому масштабі [38, 21].

економічна,

соціально-політична,

соціальна ідеологічна, правова

наукова, естетична

наукова наукові знання

педадогічна навчальна, інструктивна,

рекомендована,

адміністративно-управлінська

Рис. 1.2 Ланцюжок видо-родової характеристики поняття "інформація"

Закон України “Про інформацію” містить дещо іншу класифікацію інформації: (Додаток Б).

- статистична інформація;

- адміністративна інформація (дані);

- масова інформація;

- інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

- правова інформація;

- інформація про особу;

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна інформація.

У людському суспільстві інформація відіграє все важливішу роль. О.А. Борисенко вважає, що інформація за своїм обсягом і важливістю є продуктом, який можна порівняти з усіма іншими продуктами нашої цивілізації [4, 115]. Від її запасів та впорядкованості залежить спосіб розв'язання тієї чи іншої проблеми. Тобто вона первинний продукт, який треба переробити для отримання інших продуктів. Справа в тому, що виробництво інформації весь час збільшується. Але постає проблема споживання інформації. Людина не може охопити і маленької частки того потоку, який проходить за різними інформаційними каналами кожного дня. Цю проблему можна вирішити тільки шляхом упорядкування інформації, її сортування і спеціалізації.

Останнім часом в наукових виданнях і офіційних джерелах все частіше зустрічається поняття "інформаційний ресурс". Однак мають місце різночитання цього поняття, і в особливості в офіційних документах, де його семантичне значення часто звужується [27, 32].

М.З. Згуровський зазначає, що найбільш точно суть поняття "інформаційний ресурс" полягає в наступному. Народжується нове постіндустріальне інформаційне суспільство, в якому знання (наука) стає безпосередньою соціальною (виробничою) силою. Це досягається завдяки інформаційному, точніше, інформдинамічному механізму перетворення знання в інформаційний ресурс і останнього в матеріальну силу [27, 34].

За визначенням А.А. Соляник, інформаційний ресурс – інтелектуальний ресурс, фактор колективної творчості, і головна складність в розумінні його природи і функцій полягає в розкритті механізму переходу "знань в силу", способів його впливу на матеріальні фактори прогресу [59, 64].

Закон України “Про національну програму інформатизації” чинний від 13.09.2001, ст. 1, визначає інформаційні ресурси як “сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)” [21, 3]. Проте наведене поняття не враховує ознак, що перетворюють інформацію на ресурс, феномен, який включає такі складові характеристики: “інформація”, “інформаційний ресурс” як предмет і результат діяльності людини, як об’єкт права власності фізичних, юридичних осіб та держави, як об’єкт товарних відносин, як державний і національний ресурс. Крім того, важливими ознаками інформаційного ресурсу є те, що він може бути системоутворювальним і керованим чинником діяльності людини, суспільства і держави, позитивно впливати на соціально-економічний розвиток суспільства і держави та забезпечення національної безпеки; у разі браку цього ресурсу, низької його якості або негативної інформаційної експансії з боку інших країн, він може завдавати шкоди суспільному життю; бути об’єктом кримінальних зазіхань і спеціальних заходів і засобів захисту; мати якості та ознаки, притаманні іншим ресурсам.

О.С. Сорокіна найбільш повно характеризує інформаційний ресурс (ІР) як інформацію, створену чи виявлену, зареєстровану і оцінену. Інформаційний ресурс набуває особливих властивостей, сутність яких і робить його інформаційним продуктом для споживання [60, 24]. Зокрема науково-технічна інформація (НТІ), яка отримується в процесі наукової, науково-технічної, виробничої та громадської діяльності та містить відомості про досягнення науки, техніки, економіки та виробництва. Тому Закон України “Про інформацію” визначає НТІ як окрему галузь, а Закон України “Про науково-технічну інформацію” чинний від 25.06.1993 визначає: “Науково-технічна інформація — це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержувані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності” [20, 2]. Для того, щоб стати інформаційним ресурсом, потоки інформації повинні мати деякі специфічні якості, завдяки яким вони стають соціально значущими, технологічно придатними,