За визначенням С.П. Кулицького, інформаційна потреба (або ж потреба в інформації) — це інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі. Таким чином, у певного суб’єкта потреба в інформації виникає через необхідність ліквідувати дефіцит певних знань, свого роду аномальний етап процесу пізнання. Часто люди не одразу можуть чітко сформулювати свою інформаційну потребу. Коли перед ними стоїть якась проблема, вони шукають потрібну інформацію, паралельно збираючи багато інформаційного шуму [35, 58].

Для визначення цього стану Д. Ніколас вживає термін “пасивна інформаційна потреба”, що являє собою потребу в інформації, яка ус-відомлюється людиною лише тоді, коли вона отримує інформацію, необхідну для розв’язання проблеми, що стоїть перед нею. Перехід від пасивної інформаційної потреби до її усвідомлення суб’єктом стимулює цілеспрямований пошук інформації [41, 38].

Інформаційна потреба обумовлює появу інформаційного бажання, тобто тієї інформації, яку певна особа чи організація хотіла б мати. В ідеалі інформаційні бажання та інформаційні потреби збігаються. Інформаційні бажання реалізуються в інформаційні запити, тобто замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана. Запит досить часто може не збігатися з потребою або навіть з бажанням. Інформаційний запит частково залежить від очікувань, які, в свою чергу, залежать від існуючої системи інформаційного забезпечення. Тобто користувач, базуючись часто на власному досвіді, прогнозує, на яку інформацію він може розраховувати у конкретному випадку, подаючи той чи інший запит на інформацію [35, 60].

Інформаційний запит, якщо він реалізований (задоволений), завершується використанням інформації. Використання може виявитися результатом цілеспрямованого пошуку (виконаного запиту) і випадкового відкриття (в результаті нецільового пошуку). Потреба в інформації, як свідчить досвід, ширша за її використання. Адже далеко не завжди і не всі інформаційні потреби суб’єкта можуть бути повністю задоволені [35, 61].

Послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації складає інформаційний цикл. Інформаційний цикл має завершений характер, якщо використання інформації відповідає потребі в ній. Якщо ж використана інформація не задовольнила інформаційну потребу, то такий цикл має незавершений характер. Водночас треба брати до уваги, що використання певної інформації породжує нові інформаційні потреби [41, 45].

С.П. Кулицький стверджує, що в основі формування потреб відповідних суб’єктів в інформації лежить специфіка їхньої життєдіяльності. Тому механізм визначення потреб суб’єктів управління в інформації базується на аналізі їхніх поточних і перспективних проблем. Якщо ситуація стабільна, усталена, то потреба в інформації визначається на підставі наявного досвіду, традиційного порядку ведення справ тощо. У таких випадках відповідні рішення часто приймаються на підставі суджень. І навпаки, нова, нестабільна ситуація спонукає до пошуку нових джерел інформації, нових механізмів задоволення інформаційних потреб. Іноді це навіть пов’язано зі зміною внутрішньої організації інформаційної діяльності суб’єктів (Додаток Г). Що ж стосується чинників, які впливають на процес визначення потреб суб’єктів в інформації та можливість їх задоволення, то їх можна поділити на мотиваційні, когнітивні та ресурсні. Між ними існує прямий а зворотній зв’язок.

Мотиваційними чинниками виступає ступінь зацікавленості суб’єктів у задоволенні їхніх інформаційних потреб. Під когнітивними чинниками процесу визначення та задоволення інформаційних потреб суб’єктів треба розуміти інтелектуальні здібності відповідних працівників, їхню здатність до нестандартного мислення, їхню кваліфікацію, професіоналізм у найширшому розумінні цих слів. Через якісну відмінність кваліфікації працівників як специфічного виду ресурсів її доцільно розглядати окремо від матеріально-технічних і фінансових ресурсів суб’єктів (підприємств, організацій тощо) [35, 62].

1.2 Впровадження інформаційних систем у сферу страхування

Страхування є одним з найбільш інформаційно насичених та інформаційно залежних видів бізнесу. Розвиток ринкових відносин та входження в світові інтеграційні процеси заставляє вже сьогодні наближатися до вимог світових стандартів. Зростають вимоги до об’єктивної оцінки фінансового стану підприємств, координації стратегій, що спрямовується на звуження фінансових ризиків та отримання конкурентних переваг [65, 237]. Це обумовлює необхідність впровадження в процес страхування автоматизованих інформаційних систем (Додаток Д ).

І.С. Вовчак зазначає, що найбільш точно суть поняття "інформаційна система" полягає в наступному. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю [7, 135].

О.М. Щербань дає визначення інформаційної системи (ІС) як сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів (абонентів) [65, 238]. Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої – з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління.

За визначенням В.М. Гужви, інформаційна система — це система, що виробляє інформацію, що її потребує організація для забезпечення ефективного управління всіма своїми ресурсами, створення інформаційного і технічного середовища для здійснення управління організацією [13, 231]. В основі будь-якої системи лежить процес. В основі інформаційної системи — процес виробництва інформації. У цьому розумінні В.М. Гужва розглядає інформаційну