Визначення самого терміна “інформаційна система” подає Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”, за станом на 05.07.1994р. Під інформаційною системою цей Закон розуміє систему, що здійснює автоматизовану обробку даних і до складу якої входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки і зв'язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення [17, 2].

Нині склалася думка про інформаційну систему як таку, що реалізується за допомогою комп’ютерної техніки. Проте інформаційні системи, як і інформаційні технології, можуть функціонувати і із застосуванням технічних засобів, і без такого застосування. Це — питання економічної доцільності [7, 102].

Зростання обсягів інформації в інформаційній системі організацій, потреба в прискоренні й більш складних способах її переопрацювання зумовлюють необхідність автоматизації роботи інформаційної системи, тобто автоматизації опрацювання інформації. У неавтоматизованій інформаційній системі всі дії з інформацією і рішення здійснює людина. Автоматизація процесів опрацювання інформації приводить до появи в межах алгоритмів опрацювання правил вирішення задач. Це сприятиме переростанню “чистої” інформаційної системи в інформаційну систему управління. У межах останньої частково реалізовані й функції людини з прийняття рішень [2, 57].

А.М. Береза стверджує, що автоматизована інформаційна система управління організацією є взаємопов’язаною сукупністю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації [2, 57].

Отже, можна виділити такі основні аспекти визначення поняття “інформаційна система”: (Додаток Ж ).

- як система, що виробляє інформацію, що її потребує організація для забезпечення ефективного управління всіма своїми ресурсами;

- як сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації;

- як сукупність пристроїв і програм, призначених для зберігання, опрацювання, подання й передавання даних різного типу;

- як система, до складу якої входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки і зв'язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення.

Автоматизовані інформаційні системи (АІС) різноманітні і можуть бути класифіковані за низкою ознак (Додаток К). За видами процесів управління В.М. Гужва поділяє АІС на:

- АІС управління технологічними процесами;

- АІС управління організаційно-технологічними процесами;

- АІС організаційного управління об’єктом обслуговують виробничо-господарські, соціально-економічні функціональні процеси, що реалізуються на всіх рівнях управління економікою, зокрема: банківські АІС; АІС фондового ринку; фінансові АІС; страхові АІС; податкові АІС; АІС митної служби; статистичні АІС; АІС промислових підприємств і організацій;

- АІС наукових досліджень;

- навчальні АІС;

- галузеві АІС;

- міжгалузеві АІС.

В.Є. Юринець зазначає, що автоматизовані інформаційні технології у сфері страхування спрямовані на впровадження систем, які охоплюють всі основні елементи технологічного процесу та гарантують повну безпеку даних на всіх етапах обробки інформації. Реалізація автоматизованої інформаційної системи страхової компанії полягає в автоматизованому вирішенні задач страхової, фінансової, бухгалтерської та інших видів діяльності. Автоматизовані інформаційні технології діяльності страхової компанії спрямовані на впровадження систем, що охоплюють всі основні елементи технологічного процесу страхування і гарантують повну безпеку даних на всіх етапах обробки інформації [66, 123].

Ідея повної технології страхування належить І.Ф. Рогачу [53, 114]. Вона повинна передбачати обробку великих і взаємопов’язаних масивів даних:

- договорів страхування і перестрахування:

- страхових полісів;

- брокерських договорів;

- документів по заплаті страхових представників;

- платіжних доручень;

- касових ордерів і бухгалтерських проводок;

- заяв на виплату страхового відшкодування;

- актів про страхові випадки та інше.

Згідно визначення О.М. Щербаня, страхова інформаційна система є спеціальним програмним забезпеченням, яке розроблене і використовується для врахування страхової інформації у відповідності до бізнес-процесів страхування з метою досягнення високої ефективності обробки масивів структурованих даних з одночасним доступом до цих масивів усіх співробітників страхової компанії [65, 240]. Як свідчить практика автоматизації страхової діяльності, набір страхових функцій для кожного робочого місця у таких системах набагато більший,ніж в універсальному програмному забезпеченні інформаційної системи. Завданням інформаційної системи є здійснення аналізу за критеріями в межах компанії та ефективний контроль за процесом страхування. В.Є. Юринець виділяє основні вимоги до такої інформаційної системи:

- інформація системи повинна знаходитися в єдиному інформаційному середовищі, бути доступною з будь-якого системного терміналу незалежно від його місцезнаходження;

- первинні дані до системи повинні вводитися один раз, а обмеження на інформацію визначатися тільки правами доступу;

- інформаційна система в автоматичному режимі повинна формувати звіти, проводити пошук інформації, виконувати аналіз і контроль даних за бізнес-процесами і страховими ризиками;

- система повинна здійснювати облік полісів за окремими страховими продуктами у взаємозв’язку з бухгалтерськими платежами і врегулюванням збитків [66, 232].

Нагромадження і обробка інформації проходить в різних підрозділах і службах страхової компанії (бухгалтерії, відділах - фінансово-економічному, власників полісів, виплат, перестрахування, кадрів, агентствах та інших). І.С. Вовчак зауважує, що перехід до автоматизованих інформаційних технологій супроводжується зміною характеру та якості управління. Аналітична робота менеджерів стає головною, формує в них нові пріоритети. Це дозволяє перетворювати інформацію в один з ключових і реально доступних ресурсів компанії, а подальший розвиток автоматизованих інформаційних технологій стає обов’язковим елементом її стратегії розвитку організації [7, 197].

Проте, В.М. Фурман запевняє, що автоматизовані інформаційні технології ефективні і рентабельні у випадку існування достатньо апробованої та відшліфованої схеми діловиробництва, так, як автоматизації підлягають лише стабільні, підпорядковані певним законам процеси. Якщо ж кожна робоча ситуація унікальна, якщо винятки і поправки розмивають і маскують закономірності і правила, тоді спроби впровадження інформаційних технологій не може принести нічого окрім витрат засобів та