Для проведення автоматизації насамперед потрібно, щоб були:

- детально продумані, відлагоджені та документально оформлені у вигляді правил, інструкцій та положень всі робочі процедури;

- описані в інструкціях ( а ще краще – описані та зображені на схемах) шляхи та умови руху всіх документів, а якщо це документи фінансового характеру, то і рух грошей [62, 138].

Зокрема такі схеми документопотоків дозволяють повністю прослідкувати життєвий цикл кожного документу та проаналізувати документообіг в компанії, а врешті решт його – покращити та спростити, а при необхідності доповнити та розвинути на базі нових технологічних рішень. Якщо ця робота не проведена, тоді розробка ефективної автоматизованої інформаційної системи стає практично нездійсненною справою.

Використання обчислювальних систем в страховій діяльності забезпечує підвищення ефективності роботи за рахунок скорочення термінів обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбивається насамперед на збільшенні прибутків компанії. Саме завдяки впровадженню автоматизованих інформаційних систем і технологій в страховій справі забезпечується конкурентоспроможність страхових послуг, збільшується доля компанії на страховому ринку. Ці переваги пояснюються наступними причинами [66, 131].

Отримуючи легкий і повніший доступ до інформації, співробітники приймають обґрунтовані рішення за рахунок високої достовірності та оперативності. Наявність мережі зменшує потребу страхових компаній в інших формах передачі інформації, наприклад за допомогою телефону та пошти. Таким чином досягається не тільки обгрунтованість висновків, підвищення точності і достовірності результатів, але й зменшення затрат часу, трудових та вартісних затрат для прийняття рішення, покращується обслуговування клієнтів страхових компаній [66, 133].

Проведений аналіз О.М. Щербаня свідчить, що рівень автоматизації бізнес-процесів банків і страхових компаній в Україні відрізняється від рівня автоматизації у фінансових інститутах країн з розвиненою економікою. Крім того, рівень автоматизації бізнес-процесів в українських банках істотно випереджає рівень автоматизації у страхових компаніях. Успіх розвитку проектів із взаємодії банківського та страхового бізнесу безпосередньо залежить від рівня розвитку автоматизації бізнес-процесів в банку. У цьому сенсі банківське страхування є окремим стратегічним напрямом розвитку страхового ринку [65, 239].

Результатом упровадження інформаційної системи є оптимізація бізнес процесів, формування єдиного інформаційного простору, інтеграція даних банківської і страхової інформаційних систем з формуванням централізованих даних для реалізації функцій організації, управління, контролю й аналізу. За аналізом О.М. Щербаня, на українському ринку таким критерієм відповідають інформаційні системи і програмні продукти російської корпорації “Галактика” та української компанії “Українські страхові інформаційні системи”, основним продуктом якої є інформаційна система “Insurance Company”, котра реалізована на сучасних технологіях в архітектурі “клієнт-сервер”, охоплює всі сучасні аспекти обліку страхової інформації, надає можливість налагодження страхових продуктів будь-якої складності в залежності від потреб страхової компанії [65, 239] (Додаток Л). “Insurance Company” здатна одночасно вести облік багатьох об’єктів і списків застрахованих, які мають багато ризиків за кожним об’єктом або застрахованою особою (за різними видами страхування), з будь-якими рівнями франшиз, знижок, лімітів відповідальності, з реєстрацією всіх змін в умовах договору протягом терміну страхування (таблиця 1.1). Система інтегрується з бухгалтерським програмним забезпеченням “1C” та “Парус”, засобами “MS Excel”, “MS Word”, графічними засобами, “OLAP” та іншими. Система також забезпечує ефективний захист інформації, інтеграцію з мережею Internet, роботу з філіями у режимі on-line та off-line [65, 241].

Таблиця 1.1

Функції інформаційної системи Insurance Company

Менеджмент клієнтів. | Ведення повної страхової інформації по кожному клієнту та по групам клієнтів. Моніторинг взаємодій з клієнтом, нагадування, розсилка листів.

Менеджмент об'єктів. | Ведення повної страхової інформації по кожному застрахованому об'єкту та по групам об'єктів.

Менеджмент договорів загального страхування, всіх форм перестрахування та співстрахування. | Автоматичне призупинення дії, скасування та відновлення договорів. Автоматична передача ризиків в перестрахування.

Менеджмент комісійних винагород агентів та посередників. | Багаторівнева система визначення комісійних по кожному платежу.

Менеджмент врегулювання збитків. | Весь процес врегулювання від прийому заявки та заведення справи до формування розпорядження на виплату. Облік претензій, постраждалих об'єктів та ризиків за ними, альтернативних оцінок з описом складових, зв'язок з перестрахуванням.

Аналіз інформації до найдетальнішого рівня. | Аналіз рівня конкретного об'єкту, ризику та складових ризику без обмежень математичних та статистичних методів. Більше 100 готових звітів в зручному інтерфейсі запуску з відбором по групам.

А.М. Єрмошенко стверджує, що впровадження інформаційних технологій в процес планування і управління діяльністю страхових компаній передбачає не тільки обробку великих та взаємозв’язаних масивів даних, але й може використовуватися для їх аналізу та обгрунтування варіантів управлінських дій [14, 63]. У цьому випадку важливу роль відіграє врахування різноманітних відомостей про сектори економіки, регіони, фірми та господарські суб’єкти, а також облік фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Обсяги інформації, високі вимоги до точності і достовірності, необхідність ефективного аналізу фінансового стану клієнтури і страхової фірми – ось основні причини, які визначають необхідність автоматизації страхового бізнесу.

1.3 Нормативно-правова база інфомаційної та страхової діяльності

Входження України в інформаційне суспільство потребує розробки науково-теоретичних засад концепції формування і розвитку інформаційного законодавства . Основною юридичною формою виразу норм інформаційних відносин є законодавство, яке регулює ці відносини в інформаційній сфері. Згідно визначення К.І. Белякова, під категорією “інформаційне законодавство України” було б доцільно розуміти множинну сукупність нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою України у формі законів та постанов нормативного змісту, які регулюють суспільні відносини щодо