ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

«УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

на матеріалах ВАТ „Московський універмаг”

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1 Теоретико-методологічні основи системи управління трудовими ресурсами………………………………………………………………………………7

1.1 Цілі та засоби кадрової політики в ринкових умовах господарювання………..7

1.2 Системи управління персоналом підприємства………………………………...11

1.3 Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу………………...22

1.4 Оцінка персоналу як найважливіший елемент системи управління трудовим колективом…………………………………………………………………………….27

Розділ 2 Аналіз складу, структури та ефективності використання трудових ресурсів підприємства ВАТ “Московський універмаг”……………31

2.1 Коротка характеритика підприємства ВАТ “Московський універмаг”……….31

2.2 Аналіз господарської діяльності підприємства…………………………………34

2.3 Аналіз динаміки чисельності та руху робочої сили……………………………41

2.4 Аналіз використання робочого часу на підприємстві………………………….48

2.5 Аналіз заробітної плати працівників та визначення продуктивності праці…..51

2.6 Аналіз впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції……………….57

Розділ 3 Шляхи удосконалення системи управління персоналом на підприємстві ВАТ “Московський універмаг”…………………………………...60

3.1 Напрямки покращення використання трудових ресурсів……………………...60

3.2 Методи вдосконалення системи управління трудовими ресурсами…………..68

3.3 Аналіз застосування методу передового досвіду в управлінні персоналом на ВАТ “Московський універмаг”……………………………………………………....75

3.4 Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу……………………………………………………………………………..78

Висновок………………………………………………………………………………83

Список використаної літератури………………………………………………….87

Додатки………………………………………………………………………………..91

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

Персонал – найбільш складний об’єкт управління в організації, оскільки, на відміну від речових факторів виробництва, є живим. Має можливість самостійно приймати рішення, діяти, критично оцінювати представлені до нього вимоги, має суб’єктивні інтереси та ін. Персонал є мотором будь – якої організації. Часто керівники основну увагу приділяють фінансовим, виробничим питанням, проблемам матеріально – технічного забезпечення чи збуту готової продукції, не приділяючи при цьому достатньої уваги людям, які забезпечують роботу організації в усіх напрямках. Ці помилки занадто дорого обходяться. Без людей не має організації. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягти своєї мети та вижити.

Управління персоналом – самостійна галузь менеджменту, головною метою якої є підвищення виробничої, творчої віддачі та активності персоналу; орієнтація на скорочення частки та кількості виробничих та управлінських працівників; вироблення та реалізація політики підбору та розміщення персоналу; вироблення правил прийому та звільнення персоналу; вирішення питань, пов'язаних з навчанням і підвищенням кваліфікації персоналу.

В сучасних умовах корінним чином змінилася роль людини у виробництві. Людина є не тільки важливим елементом виробничого процесу на підприємстві, а й головним стратегічним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі. Які б не були прекрасні ідеї, нові технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготовленого персоналу високоефективної роботи домогтися неможливо. У зв’язку з цим управління персоналом зазнало радикальних змін. Усталюється новий погляд на робочу силу, як один із ключових ресурсів економіки, як на «людський капітал». Під ним розуміється форма вираження продуктивних сил людини, що входить в систему соціально – орієнтованої змішаної економіки як провідний фактор виробництва. Під впливом об’єктивних та суб’єктивних обмежень цей новий вид капіталу формує потенціал людини, тобто сукупність того, що людина може використовувати для досягнення цілей та задоволення потреб. Людини в даний час розглядаються вже не як кадри, а як людські ресурси. Їхня цінність як фактора успіху увесь час зростає. У результаті – поступово стала формуватися система управління людськими ресурсами, що заміняє систему управління кадрами. Вона покликана зіграти ключову роль у забезпеченні умов конкурентоспроможності та довгострокового розвитку організації. Дана система заснована на концепції людських ресурсів, що визначає необхідність капіталовкладень у формування та розвитку людських ресурсів. На відміну від концепції управління персоналом, ця концепція виправдовує економічну доцільність витрат, пов’язаних із залученням якіснішої робочої сили, її безперервним навчанням, підтримкою в працездатному стані і навіть створенням умов для повнішого виявлення можливостей та здібностей, закладених в особистості, з подальшим їх розвитком. Вкладення в людські ресурси стають довгостроковим фактором конкурентоспроможності та виживання фірми. У зв’язку з цим затрати, пов’язані з персоналом, розглядаються вже не як прикрі втрати, а як інвестиції в людський капітал – основне джерело прибутку.

Таким чином, під управлінням персоналом розуміється система взаємозалежних організаційно – економічних та соціальних заходів для створення умов щодо нормального функціонування, розвитку та ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації. Обов’язковою умовою при цьому повинне бути органічне поєднання управління персоналом з концепцією розвитку організації.

Від хорошого управління поведінкою та дисципліною персоналу залежить ефективність та продуктивність підприємства. За сприятливих умов, при певному позитивному мікрокліматі, підприємство, будь – яке, розвивається, прогресує.

Управління людським ресурсами – головна функція будь – якої організації. У рамках концепції управління людськими ресурсами персонал зрівняний з основним капіталом; витрати на нього розглядаються як довгострокові інвестиції; кадрові питання переплітається з виробничим, і працівники стають об’єктом корпоративної стратегії.

Основу концепції управління персоналом організації в даний час становить зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати та спрямовувати відповідно до завдань, що стоять перед організацією.

Сучасний бізнес передовсім базується на управлінні. Якщо люди – це основа виробництва, то управління ними відіграє головну роль в діяльності підприємства. Як організує керівник управління персоналом, так і буде працювати підприємство. Ефективне управління приведе до бажаних успіхів та до досягнення головної місії підприємства – це максимальне отримання прибутку.

Тому висвітлення питань, пов’язаних з управлінням персоналу на сучасному ринковому рівні господарювання, заслуговує уваги.

Предметом дослідження є система управління персоналом на підприємстві.

Об’єктом дослідження обрано ВАТ