Переоцінена вартість основних фондів - це вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Оцінка об'єктів основних фондів по залишковій вартості визначається відніманням від первісної (переоціненої) вартості нарахованого зносу, що обліковується в бухгалтерському обліку. В балансі приводиться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, а також окремо сума нарахованого зносу.

Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР п.8.2.1 під терміном "основні фонди" потрібно розуміти матеріальні активи, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення до експлуатації таких матеріальних активів, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Таблиця 1.Групи основних засобів на підприємстві в 2003році (тис. грн.) відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Групи основних засобів | Залишок на початок року | Надійшло за рік | Вибуло за рік | Нараховано амортизації за рік | Залишок на кінець року

первісна (переоцінена) вартість | знос | первісна (переоцінена) вартість | знос | первісна (переоцінена) вартість | знос

Земельні ділянки

Капітальні витрати на поліпшення земель

Будинки, споруди та передавальні пристрої | 7675,0 | 1442,7 | 2,3 | 2,3 | 150,2 | 7672,7 | 1590,6

Машини та обладнання | 6864,3 | 2384,5 | 175,6 | 412,9 | 404,9 | 516,3 | 6627,0 | 2495,9

Транспортні засоби | 243,0 | 203,1 | 22,6 | 22,6 | 17,4 | 220,4 | 197,9

Інструменти, прилади, інвентар(меблі) | 1435,6 | 1030,7 | 37,2 | 52,1 | 50,7 | 95,2 | 1420,7 | 1075,2

Робоча та продуктивна худоба | - | -

Багаторічні насадження | - | -

Інші основні засоби | - | -

Бібліотечні фонди | - | -

Малоцінні необоротні матеріальні активи | 93,7 | 46,8 | 29,9 | 15,0 | 123,6 | 61,8

Тимчасові споруди | - | -

Природні ресурси | - | -

Інвентарна тара

Предмети прокату

Інші необоротні матаріальні активи

Разом | 16311,6 | 5107,8 | 242,7 | 489,9 | 480,5 | 794,1 | 16064,4 | 5421,4

Подивитися рух основних засобів за рік, їх склад та вартість можна розглянути в таблиці 1.

Таблиця 2. Склад і структура основних фондів підприємства в 2003р.

Групи основних засобів | Вартість основних фондів, тис. грн. | Структура основних фондів, %

На початок року | На кінець року | На початок року | На кінець року

Будинки, споруди та передавальні пристрої | 7675,0 | 7672,7 | 47,1 | 47,8

Машини та обладнання | 6864,3 | 6627,0 | 42,1 | 41,3

Транспортні засоби | 243,0 | 220,4 | 1,5 | 1,4

Інструменти, прилади, інвентар(меблі) | 1435,6 | 1420,7 | 8,8 | 8,8

Малоцінні необоротні матеріальні активи | 93,7 | 123,6 | 0,6 | 0,8

Разом | 16311,6 | 16064,4 | 100,0 | 100,0

Як свідчать дані таблиці 2, найбільшу питому вагу в структурі основних фондів підприємства в 2003 році – 47,8%, на кінець року – становлять будинки, споруди та передавальні пристрої. Протягом року в структурі основних фондів відбулися незначні зміни: на 0,7 % зросла частка будинків, споруд та передавальних пристроїв, на 0,2% зросла частка малоцінних необоротних активів, в той час як частка машин, обладнання та транспортних засобів зменшились відповідно – на 0,8 і 0,1%.

1.2. Спрацювання і старіння основних фондів.

Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Під фізичним (матеріальним) спрацьовуван-ням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втра-ти ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості — економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсив-не), особливості технологічних процесів, якість технічного догля-ду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

Фізичне спрацювання будь-якого знаряддя праці (машини, ус-таткування) можна поділити умовно на дві частини: ту, що періо-дично усувають проведенням ремонтів, і ту, що її в такий спосіб усунути неможливо. З часом спрацювання поступово збільшується і врешті решт стає таким, що унеможливлює дальше використан-ня засобу праці у виробництві, тобто настає момент повного фізич-ного спрацювання, коли треба замінити такий засіб праці на но-вий аналогічного призначення. У зв'язку з цим розрізняють усувне (тимчасове) та неусувне (постійно нагромаджуване) фізичне спрацювання основних фондів.

Ступінь фізичного спрацювання окремої одиниці засобів праці можна визначити двома розрахунковими методами: 1) за строком її експлуатації (через зіставлення фактичної та нормативної величин з урахуванням ліквідаційної вартості); 2) за даними обстежень технічного стану. Відносну величину економічного спрацювань ок-ремої фізичної одиниці або певної сукупності основних фондів виз-начають як відношення накопиченої суми спрацювання, тобто їхньої вартості, вже перенесеної на вартість продукції, до загальної балансової вартості.

Техніко-економічне старіння основних фондів (моральне спрацювання) — це процес зне-цінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спра-цювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характе-ризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної вар-тості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових за-собів виробництва, запровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів ви-робництва. Старіння властиве передовсім знаряддям праці та транспортним засобам і зв'язане з реальними економічними збит-ками для підприємств, що експлуатують застарілу техніку.

Ступінь техніко-економічного старіння того чи того засобу праці можна визначити за допомогою коефіцієнта (відносного показни-ка) Ктес , що його розраховують за формулою

де В0, В1 – повна вартість (ціна) застосовуваного й нового