Враховуючи рівень ліквідності активів, виділяють наступні види платоспроможності: грошову, розрахункову, фінансову.

Коефіцієнт грошової платоспроможності Кг.п. (коефіцієнт абсолютної ліквідності) визначається відношенням суми залишків грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань:

К г.п.= р.220ф.№1+р.230ф.№1+р.240ф.№1/р.620ф.№1+р.630ф.№1

Значення цього коефіцієнту повинно бути в межах 0,2-0,35

Визначаємо коефіцієнт грошової платоспроможності:

- на початок звітного періоду: Кг. п. = 57,4+0,9 / 35846,3 = 0,0016;

- на кінець звітного періоду: Кг. п. = 76,3+0,2 / 42167,3 = 0,0018.

Коефіцієнт грошової платоспроможності є досить низьким. На кінець звітного року коефіцієнт збільшився в порівнянні з даними на початок звітного року і свідчить що дане підприємство є підприємством з середньою платоспроможністю.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності Кр.п. (проміжний коефіцієнт ліквідності) визначається відношенням суми залишків грошових інвестицій, дебіторської заборгованості, товарів та готової продукції до поточної кредиторської заборгованості:

Кр.п.=р.260ф.№1-р.100ф.№1-р.120ф№1/р.620ф.№1

До чисельника та знаменника можуть бути включені відповідно витрати та доходи майбутніх періодів, які не перевищують 12 календарних місяців з дати балансу. Даний показник повинен бути вище попереднього.

Визначаємо коефіцієнт розрахункової платоспроможності:

- на початок звітного періоду: Кр.п . = (54261,6-24540,2-886,1) / 35846,3 = 0,80;

- на кінець звітного періоду: Кр.п . = (48940,4-25860,0-771,9) / 42167,3 = 0,52.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності є значно вищим за коефіцієнт грошової платоспроможності.

Коефіцієнт ліквідності платоспроможності (Кл.п.) визначається відношенням загальної суми оборотних активів та витрат майбутніх періодів до загальної суми зобов’язань та доходів майбутніх періодів.

Кл.п.=р.260ф.№1+р.270ф.№1/р.480ф.№1+р.620ф.№1+р.630ф.№1

Цей показник характеризує здатність підприємства погасити всі свої зобов’язання і повинен перевищувати 1.

Визначаємо коефіцієнт ліквідності платоспроможності:

- на початок звітного періоду: Кл.п = 54261,6+176,1 / 14297,4+35846,3 = 1,09;

- на кінець звітного періоду: Кл.п . = 4940,4+219,1 / 17242,6+42167,3 = 0,08.

Цей показник на початок звітного періоду перевищує 1, але на кінець періоду цей показник значно зменшився, тому існує ймовірність того, що підприємство не повністю може погасити свої зобов’язання. .

Досить поширеним є середній коефіцієнт ліквідності (Клікв(сер)) та коефіцієнт критичної ліквідності. Реальнішим є коефіцієнт критичної ліквідності.

Клікв(сер) =р.260ф.№1/р.620ф.№1

К лікв(Крит)= р.260ф.№1-(р.100ф.№1+р.110ф.№1+р.120ф.№1)/р.620ф.№1

Визначаємо середній коефіцієнт ліквідності :

- на початок звітного періоду: Клікв.(сер.) = 54261,6 / 35846,3 = 1,51;

- на кінець звітного періоду: Клікв.(сер.) = 48940,4 / 42167,3 = 1,15.

Визначаємо коефіцієнт критичної ліквідності :

- на початок звітного періоду: Клікв.(крит.)=54261,6-(24540,2+886,1)/ 35846,3=0,80;

- на кінець звітного періоду: Клікв.(крит.) = 48940,4-(25860,0+771,9) / 42167,3=0,52.

Дуже добре, коли Клікв(крит) дорівнює 1. В нашому випадку він нищий 1, що свідчить про нестабільний фінансовий стан підприємства у 2002 році.

Зменшення значення показників ліквідності порівняно з попередньою звітною датою свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Для більш детального аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники оборотності запасів, дебіторської заборгованості, прибутковості. Це вимагає залучення даних не лише балансу, а й інших форм звітності.

Коефіцієнт оборотності запасів(К.о.з) визначається відношенням виручки від реалізації без врахування непрямих податків до середньої суми не грошових оборотних активів:

Ко.з.=р.035ф№2/середній залишок негрошових оборотних активів

Визначаємо коефіцієнт оборотності запасів:

Ко.з. = 174880,1 / 180206,9 = 0,97

Цей коефіцієнт є низьким і значно нищим середньогалузевого.

Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу(без ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо на початок і кінець звітного періоду.

Визначаємо оборотність дебіторської заборгованості:

Од.з. = р.035ф№2/(р.160ф.№1(поч.) +р.160ф.№1(кін)):2

Од.з. = 174880,1 / (6651,9+5136,1):2 = 29,67

Цей показник показує, що за звітний період кошти, вкладені у розрахунки обертаються 29,67 раз і визначає ефективність кредитного контролю.

Цей показник є високим, тому що доходи перевищують дебіторську заборгованість.

Показники прибутковості показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання товариством прибутку.

Вимірювачем ефективності використання всіх активів підприємства (рентабельність виробництва) є співвідношення чистого прибутку і середньої суми активів:

Коефіцієнт

Прибутковості = р.220ф.№2/(р.280ф.№1(поч..)+р.280ф.№1(кін.)):2

активів

Коефіцієнт

Прибутковості = 16380,0/(234644,6+249224,4):2 = 0,068

активів

Цей показник показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в актив.

ВИСНОВОК

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - це насамперед здійснення експортно – імпортних операцій торговельних суб’єктів, на які припадає 80% усіх здійснюваних у зовнішньо – економічній діяльності операцій.

Існують різноманітні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності, наприклад зовнішня торгівля може розглядатися з позицій напрямку ЗЕД (імпорт і експорт), а також із позицій предмета (товари, послуги) або ж регіональних особливостей (прикордонна торгівля) та засобу розрахунків (бартерні операції) та ін.

Зовнішньоекономічна діяльність українських підприємств закріплена в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Система принципів зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств включає:

· суверенітет;

· свободу;

· юридичну рівність і недискримінацію;

· верховенство закону;

· захист інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;

· еквівалентність обміну.

Імпорт продукції часто є першою зовнішньоекономічною операцією, що проводиться тією чи іншою фірмою, оскільки на початковій стадії залучення до міжнародного бізнесу здійснення цієї операції передбачає зазвичай мінімальні зобов'язання і найменший ризик для ресурсів фірми.

Імпорт товарів - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічних відносин в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів.

Купівля товарів в іноземних постачальників здійснюється для забезпечення потреб у таких, яких не вистачає для виробничої діяльності і споживання.

Фірми віддають перевагу іноземним товарам, виходячи з таких основних причин: ціна; якість; недоступність певних матеріалів у своїй країні; прискорення і безперервність поставок; більш ефективне технічне обслуговування; сучасна технологія; досягнення визначених маркетингових цілей; зв'язок з іноземними підприємствами, що є іноземними філіями головної фірми.

Імпорт товарів здійснюється за контрактами, що укладаються між резидентами-підприємствами (установами, організаціями) України і нерезидентами.

Однак імпорт деяких товарів може бути заборонений або обмежений для захисту здоров'я і добробуту споживачів або флори і фауни країни, а також імпорт можуть обмежувати для досягнення економічних цілей, наприклад, для захисту